MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

‘Довкілля не буде мовчати’, — Руслан Стрілець Україна перша в історії людства розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини, — КостінУкраїнські правоохоронці розслідують 190 злочинів, вчинених РФ проти українського довкілляЗвільнення від відбування покарання у зв’язку із тяжкою хворобою — системна проблема, що потребує вирішенняПерехоплені розмови, нечувані звірства — невигадані хроніки окупації Який вирок нам виносить природа? Або як ми обманюємо самих себе, коли забруднюємо довкілля‘Проблема не просто здоров’я, а проблема життя і смерті’: дискусія про в’язничну медицину на Docudays UAБандера. Запрошення до спокійної розмовиВсесвітня продовольча програма – лауреат Нобелівської премії мируОнлайн-дискусія «Проблематика відбування кримінальних покарань в Україні»Доведено: популісти значно більш схильні вірити в конспірологічні теоріїВерховна Рада України та Конституція України – фейк?!Як впливають на довкілля заводи Донеччини та ЛуганщиниЗабруднення довкілля, відсутність документів на право власності, порушення у поводженні з відходами – металургійні підприємства Запорізької областіВійна руйнує довкілляПроблема невыплаты пенсий гражданам, которые изменили место регистрации по новому месту жительства и отказались от справки ВПЛ. Образец искаПроблема дискриминации женщин в Армении и Беларуси«Права осіб із проблемами психічного здоров’я: відповідність національного законодавства міжнародним стандартам. Контекст дотримання прав людини у психоневрологічних інтернатах»Результати дослідження проблематики внутрішньо переміщених осіб у Харківській областіВідкрите звернення до Президента України Петра Порошенка від правозахисних організацій та організацій, що опікуються проблемами внутрішньо переміщених осіб

Чи матимуть бджоли шанс?

20.05.2019   
В. Бацунов
20 травня – Всесвітній день бджіл. Ці корисні комахи живуть поруч із людиною не одну тисячу літ. Але за наших часів популяція цих найпродуктивніших запилювачів різко зменшилася. Науковці та небайдужі б’ють на сполох – зникнення бджіл неминуче призведе до продовольчої кризи.

20 травня – Всесвітній день бджіл.

Це свято запроваджене Генеральною Асамблеєю ООН у 2017 році з метою «підвищення обізнаності про важливість запилювачів, загроз, з якими вони стикаються та їхнього внеску у сталий розвиток»[1].

Бджоли живуть поруч із людиною не одну тисячу літ. Про це свідчать не лише дані археологічної науки (як от наскельне зображення 6 тис. до н. е. в Павуковій печері на сході Іспанії, на якому доісторична людина добуває дикий мед, чи то давньоєгипетські написи, коли на картушах бджолу зображували перед іменем фараона). В античні часи бджолами називали жриць Артеміди, Деметри та Персефони – богинь родючості, а Бахуса, за деякими міфами, вважали мало не за першого бджоляра. Можна згадати й Езопову байку «Бджоли і Зевс».

Наскельне зображення в Павуковій печері


У Біблії, що лежить у підмурку нашої культури, а також нашої юдео-християнської цивілізації, бджоли згадані неодноразово. Ось що каже Соломон Премудрий до ледаря, ставлячи за зразок бджолу: «Или иди ко пчелѣ и оувѣждь, коль дѣлателница єсть, дѣланіє же коль честно́є творитъ. Єя́же трудовъ ца́ріє и простіи во здравіє оупотребляютъ, любима же єсть всѣми и славна. Аще силою и немощна̀ су́щи, [но] премудростію почте́на произведе́ся» (Книга приповістей Соломонових, 6:8). У 16-й Сурі Корану, яка так і називається – «Бджоли», – зокрема сказано: «Із бджолиних черев виходить напій різного кольору, в якому зцілення для людей. Воістину, в цьому знамення для людей, які замислюються!»[2]

Помітні бджоли і в геральдиці – це так звані геральдичні бджоли. Символізують вони, зокрема, працелюбність, за іншими джерелами, – покірність, або, наприклад, належність володаря герба до бджолярів або те, що в певній місцевості розвинене бджільництво. Бджіл можна побачити на фамільних гербах, скажімо, на польському шляхетському гербі Pracotwór, також три бджоли були на гербі покровителя мистецтв і наук папи римського Урбана VIII; бджоли присутні й на гербах багатьох міст, містечок, інших залюднених місцин в усьому світі – скажімо, німецьких міст Хегерсдорфа та Ебелебена, шведської комуни Альвести, білоруського міста Климовичів. На гербі російського міста Тамбова зображений аж ніяк не вовк, на українських же гербах бджіл не перелічити.

І не дарма, адже у 2017 році Україна увійшла у трійку найбільших, разом із Аргентиною та Китаєм, продавців меду, постачаючи у загальному обсязі 10 % світового експорту, – розповіла минулого року порталу BBC Україна національний консультант продовольчої й сільськогосподарської організації ООН Анна Бурка.

У 2017 році, за даними міністерства економіки, Україна експортувала меду на 133 млн доларів. На той час в Україні налічувалося близько 400 000 пасічників, які виробляли понад 80 тисяч тонн меду на рік.

Український бджоляр (фото: УНІАН)


Нібито все гаразд і можна тільки пишатися рівнем бджільництва та досягненнями вітчизняних бджолярів, якби не масова загибель бджіл. Тільки за офіційними даними, навесні та на початку літа 2018 року по всій Україні постраждали 1 408 пасік та повністю загинули 12 800 бджолосімей. Причиною називають застосування пестицидів для обробки полів.

– Ще мій дідусь тримав бджіл, мав десь сотню вуликів, – розповідає пасічник Віктор Кириленко (ім’я змінене на прохання респондента). – У батька було вже сімдесят, а я маю лише тридцять. Не те, щоб мені не вистачало… Просто люблю бджіл, а вони, розумієш, мруть як мухи, і як дати цьому ради, зеленого поняття не маю.

Пан Віктор показує свою пасіку – охайні вулики серед квітущих рослин, гудуть бджоли, які повертаються додомку зі взятком.

– Пестициди, кажуть… – веде далі бджоляр. – Цілком можливо. Я тільки второпати не можу, як люди раніше без них обходилися? І врожаї були… Світ змінився, чи що?

Масове вимирання бджіл розпочалося не минулого року. Небайдужі почали бити на сполох ще у 2013-му, коли в усіх країнах Європи виникло занепокоєння через зменшення популяцій бджіл. На думку дослідників, бджолам шкодять неонікотиноїди в деяких пестицидах, які розпилюють над сільськогосподарськими полями у країнах Європи. Ясна річ, проти заборони пестицидів виступали їхні виробники, аргументуючи свою позицію тим, що заборона завдасть шкоди виробництву продуктів харчування в Європі. Та й не всі вбачають причину загибелі бджіл у використанні неонікотиноїдів, вважаючи аргументи дослідників недостатньо переконливими.

Пестициди знайдені в меді в усьому світі (Science Magazine)


Опубліковане 2014 року дослідження, проведене у 17 країнах ЄС, показало, що все більше медоносних бджіл вимирає у Великій Британії та інших країнах північної Європи. В середземноморському регіоні ситуація краще. Як повідомили в Єврокомісії, це найповніше дослідження загибелі колоній бджіл.

Смертність у зимовий період 2012–2013 років була особливо високою в Бельгії (33,6 %) та Великій Британії (29 %). У літній період смертність була найвищою у Франції – 13,6 %. У дослідженні вказано, що прийнятний рівень смертності у колонії складає близько 10 %. У таких країнах як Греція, Італія та Іспанія рівень смертності не досяг цього рівня. Вплив пестицидів на бджіл не досліджувався, бо на це не погодилися уряди країн ЄС попри те, що Єврокомісія на цьому наполягала.

Якщо взяти окремо Німеччину, на 2017 рік порівняно з 1952 роком популяція бджіл, коли вона складала 2,5 млн бджолосімей, скоротилася майже на третину, – повідомила Deutsche Welle. І процес зменшення не припиняється: протягом року втрачено близько 200 тис. сімей.

Серед головних ворогів бджіл називають паразитів, зокрема, кліща варроа, який поширився на весь світ з Азії у 1970-і роки. Він висмоктує з бджіл кров і заражає їх варратозом, що ослаблює комаху й може зрештою призвести її до загибелі. Потім паразит забирається в комірку стільника перед тим, як вона буде запечатана. І хоча з паразитами борються, справа в тім, що багатьом хворобам бджоли не в стані протистояти через ослаблення імунітету, викликане пестицидами та іншими хімікаліями, які застосовують у сільському господарстві.

Кліщ варроа на бджолі (фото: Stephen Ausmus, USDA)


Ймовірно, на популяції негативно позначається вплив радіочастотного тла у зв’язку зі збільшенням кількості базових станцій стільникового зв’язку (яка іронія в назві!) та мобільних телефонів. Скидається на те, що електромагнітне випромінювання негативно впливає на бджіл: їхні матки відкладають значно менше яєць, а робочі бджоли втрачають здатність добре орієнтуватися у просторі, не можуть знайти дорогу до дому, а далеко від дому вони зазвичай гинуть.

– Я коли дізнався, що електромагнітне випромінювання від телефонів бджіл вбиває, свого мобільника викинув. З тих пір не користуюся, – каже Віктор Кириленко. – Ясно, що цього замало, що там один мій телефон? Але навіть на такий спосіб не хочу завдавати бджолам шкоди. Адже не буде бджіл – не буде рослин, а далі…

З ефективності запилення із бджолами не можуть зрівнятися жодні інші комахи, і якщо їх ставатиме дедалі менше, стануть загрожені рослини, які потребують запилення, – пише Deutsche Welle і малює апокаліптичну картину: оскільки частка таких складає більше за 80 %, згодом ці види можуть просто зникнути. Ми спочатку позбудемося меду, потім настане дефіцит більшої частини городини, овочів, ягід, декотрих злаків, горіхів. У 153 млрд євро на рік оцінюється внесок медоносних бджіл у виробництво сільськогосподарських продовольчих культур у світі – саме таких матеріальних збитків завдасть економіці зникнення найефективніших запилювачів. Наступний етап – загибель багатьох тварин. І кінцевою ланкою у ланцюжку, як не жахливо це звучить, може стати людство: продовольча криза, що вже розпочалася, буде повсякчас посилюватися, і людей усе складніше буде нагодувати.

Ілюстраційне зображення


Думку німецьких журналістів поділяє пасічник-натурфілософ пан Віктор. Якщо винищення довкілля триватиме, вважає він, із живих істот на планеті залишаться лише горобці, кульбабки, пацюки й таргани – найбільш витриваліші створіння. Ясно, що всі вони потрібні у збалансованому світі природи, навіть ті, яких заведено називати паразитами, що завдають людям стільки клопоту, а чи не самі люди в цьому винні? Цим самопроголошеним царикам, впевненим у тому, що вони вже підкорили природу, чи майже підкорили (ще трохи – і рибка в сітці!), і на думку не спадає, що матінці-землі нарешті все це може набриднути й вона струсить раптом їх з лиця свого, як ми струшуємо пил з одягу. Люди сховаються під землею, і це в найкращім випадку – може, від людства взагалі не залишиться і сліду – окрім пластику, бетону та іржавого заліза. І ані бджіл, ані квітів – окрім кульбабок…

Нагадує антиутопічні прогнози авторів Science Fiction, але, як той казав, усе уявне може втілитися у так званій об’єктивній реальності.

– Слухай, – каже Віктор Кириленко, – я читав, що бджоли вижили на Нотр-Дамі, коли пожежа була. Тільки зімліли. Може, не все так погано? Може, вони мають шанс?

Хотілося б сподіватися…

 


[1] Пропозиція відзначати День бджіл висунула Словенія. 20 травня народився Антон Янша (1734–1773) – засновник сучасного бджолярства, австрійський художник словенського походження.

[2] Переклад Михайла Якубовича.

 Поділитися