MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Увага! Громадяни, караул!

23.06.2019   
Сергій Щетинін
Конституційний Суд України своїм рішенням від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, визнаючи Указ Президента В.А. Зеленського конституційним, вчергове продемонстрував вершину правового нігілізму та блюзнірства щодо поняття верховенства права і виключного права народу визначати та змінювати конституційний лад в Україні.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, визнаючи Указ Президента В.А. Зеленського конституційним, вчергове продемонстрував вершину правового нігілізму та блюзнірства щодо поняття верховенства права і виключного права народу визначати та змінювати конституційний лад в Україні.

Схоже на те, що судді КСУ розглядаючи цю справу та ухвалюючи рішення перебували у дуже не зручній, як для такої діяльності, позі – «страуса».

Бо, як інакше пояснити те, що судді КСУ застосовували правові норми, які не містяться в офіційно оприлюдненому на сьогодні тексті Конституції України? Як пояснити те, що маючи предметом цієї справи визначення конституційності Указу щодо позачергових виборів до парламенту, судді тлумачать конституційний лад України, який є не визначеним з часу прийняття Конституції України ані самою Конституцією, ані у встановлений нею спосіб визначеним нею єдиним суб’єктом – НАРОДОМ? Парламент, як орган законодавчої влади в Україні, є складовою частиною організаційно-правової форми устрою державної влади в Україні, а вона ця форма, у свою чергу, є невід’ємною складовою частиною конституційного ладу в Україні, який ніким не визначений!

Мені можуть заперечити – як так не визначений, розділи І, ІІІ, ХІІІ Конституції визначають конституційний лад! Я відповім: вони визначають засади конституційного ладу, а в цілому конституційний лад має бути визначений за статтею 5 виключно народом! Цього так і не трапилося.

Разом з цим не має пояснення тому, як судді КСУ, здійснюючи свою діяльність з 8 грудня 2004 року, можуть ігнорувати факт триразової зміни державними органами України конституційного ладу в Україні.

Для тих, хто робить вигляд, що цього не було, нагадую:

  • Постановою Верховної Ради України від 24.02.2014 року № 775-VII, окрім іншого, встановлюється факт зміни конституційного ладу в Україні Конституційним Судом України шляхом ухвалення ним рішення 30.09.2010 року № 20-рп/2010.
  • На виконання зазначеної постанови Генеральною прокуратурою України 6.03.2014 року відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 109 КК України (досудове розслідування триває досі).
  • Постановами Верховного Суду України від 2.12.2014 року у справі судді КСУ Овчаренко В.А. та у справі судді КСУ Колоса М.І. від 28.04.2015 року встановлено факт зміни конституційного ладу в Україні Конституційним Судом України шляхом ухвалення ним рішення від 30.09.2010 року № 20-рп/2010.

З огляду про наявність встановлених вищими державними органами законодавчої та судової юрисдикції фактів зміни конституційного ладу в Україні, проста логіка дає підстави беззаперечно стверджувати, що раз КСУ своїм рішенням від 30.09.2010 року № 20-рп/2010, визнавши неконституційним закон України від 8.12.2004 року «Про внесення змін до Конституції України № 2222-ІV», змінив конституційний лад в Україні, то і прийняття Верховною Радою України 8.12.2004 року з очевидно грубим порушенням процедури зазначеного закону, що встановив 30.09.2010 року рішенням № 20-рп/2010 КСУ (рішення є діючим і не може бути скасованим), призвело до первинної зміни конституційного ладу в Україні.

А це, у свою чергу, беззаперечно означає, що за твердженням Верховної Ради України сьомого скликання Верховна Рада України четвертого скликання, діючий на той час Президент України, який підписав цей закон, стоять в одному ряду державних органів та посадових осіб, які узурпували виключне право народу на встановлення конституційного ладу в Україні.

А тепер, усвідомивши цю об’єктивну реальність, самі, шановні співгромадяни, робіть висновки про те, чи радіти президенту Зеленському і його Зе/команді від такого «чудового» подарунку Конституційного Суду України, чи сумувати.

Самовпевненим суддям КСУ принагідно хочу нагадати безпрецедентне рішення самого Конституційного суду 5.10.2005 року № 6-рп/2005, яке за настання зазначених у п.4.4 цього рішення обставин, визнає неконституційними і незаконними будь-які дії держави, її органів або посадових осіб, що призводять до узурпації права визначати і змінювати конституційний лад в Україні, яке належить виключно народові.

ЦИТАТА: «4.4. Конституція України забороняє узурпацію належного виключно народові права визначати і змінювати конституційний лад в Україні державою, її органами або посадовими особами. Узурпація означає, зокрема, привласнення переліченими суб’єктами права, яке передусім належить народові, вносити зміни до Конституції України у спосіб, який порушує порядок, визначений розділом ХIII чинного Основного Закону України, в тому числі усунення народу від реалізації його права визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Тому будь-які дії держави, її органів або посадових осіб, що призводять до узурпації права визначати і змінювати конституційний лад в Україні, яке належить виключно народові, є неконституційними і незаконними.»

Я візьму на себе сміливість і дам декілька порад Президенту Зеленському. Я щиро йому раджу:

  1. скасувати свій указ про розпуск ради та призначення позачергових виборів. Це його убезпечить від консервації антиконституційної та антинародної системи, автором якої є Віктор Медведчук, про що він сам з гордістю заявив нещодавно в ефірі 112 каналу. Але цей мужній крок не вирішить всіх проблем нашого суспільства;
  2.  видати указ про відкликання з посад суддів діючого КСУ, призначених за квотою Президента, за порушення ними присяги при ухваленні рішень, починаючи з лютого 2014 року та рекомендувати іншим відповідним суб’єктам відкликати з посад суддів КСУ за їх квотами;
  3. невідкладно звернутись до КСУ з відповідними поданнями про визнання неконституційними та незаконними Закону України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 року; Постанови Верховної Ради України «Про текст Конституції України в редакції 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII» від 22 лютого 2014 року, Постанови Верховної Ради України «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» від 24.02.2014 року № 775-VII;
  4.  видати указ про заходи щодо невідкладного забезпечення реалізації народом його виключного права щодо встановлення конституційного ладу в Україні.

Раджу це зробити, не зважаючи на те, що відповідно до імперативних норм п. 4.4 Рішення Конституційного Суду від 5.10.2005 року № 6-рп/2005 ці законодавчі та нормативні акти вже є неконституційними і незаконними, для того, щоб оновлений на час розгляду цих подань Конституційний Суд підтвердив цей факт.

Решта порад у робочому порядку.

 Поділитися