MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Нацгвардійця РФ судитимуть за сексуальне насильство щодо викраденого чоловіка Похований курган: росіяни знищують унікальну пам’ятку в Маріуполі‘Россияне убивали со звериной жестокостью’Війна з темрявою. Підсумки тижня‘Росія воює проти звичайного життя людей’, — Президент УкраїниПрава осіб, що повернулися з російського полонуЗруйновані села Дібрівне та Курулька з повітряОбмовив себе під загрозою тортур: російський суд залишив чинним вирок Максиму БуткевичуЯк наука опирається тиранії. Дайджест російських протестівВійна проти пам’яті — як росіяни руйнують пам’ятники та меморіали в Україні Україна має відомості про 550 000 воєнних злочинцівЗасудили 15 військових РФ, які утримували 368 жителів села Ягідного у шкільному підвалі Розстріляв українського військовополоненого на ЗапоріжжіМКС видав ордери на арешт двох російських генералівЗупинити потяг війни. Дайджест російських протестівДосягнення цілей — це правильні питанняВідсутність права і міжнародного контролю — що відбувається в російському полоні з українськими цивільними?Росія має надати докази того, що український журналіст живий, — ‘Репортери без кордонів’ шукають Дмитра ХилюкаПропутінські заклики та війна проти українського збіжжяСім місяців під землею та півстоліття на повернення викрадених дітей — підсумки тижня

Україна: права людини порушуються й досі

19.12.2001   
„Катування, жорстоке поводження та обмеження свободи висловлювань мають місце в Україні і через десять років після того, як вона заявила про свою незалежність після розпаду Радянського Союзу“ — повідомляє сьогодні Міжнародна Амністія в оприлюдненій нею доповіді „Україна перед Комітетом Організації Об’єднаних Націй з прав людини“.

Як зазначається у доповіді Асоціації Міжнародної Амністії, наданою її українським офісом, 16-17 жовтня Україна перебуватиме у центрі уваги міжнародного співтовариства. У понеділок у Женеві Комітет Організації Об’єднаних Націй з прав людини розпочне розгляд звіту про те, чого досягла Україна в сфері захисту прав людини. В середині листопада цього року звіт України також буде заслухано Комітетом ООН проти катувань.

„Ці дві впливові правозахисні організації повинні переконати Україну в необхідності досягнення більшого прогресу в сфері захисту прав людини“, „Україна повинна вбачати у цій нагоді вчасну можливість надати проблемам прав людини політичний пріоритет“, — заявляє Міжнародна Амністія.

Міжнародна Амністія занепокоєна тим, що особи, які перебувають під арештом, часто піддаються катуванню та жорстокому поводженню з боку працівників правоохоронних органів. Жертви катувань та жорстокого поводження страждають від травм, які часто стають причиною смерті.

Заарештованим часто відмовляють у можливості негайно скористатися послугами адвоката та повідомити родичів про їх затримання чи арешт.

„Необхідно піддати сумніву те, що Україна справді виконує взяті на себе зобов’язання стосовно захисту прав людини“,. — заявляє Міжнародна Амністія. „Коли подаються офіційні скарги та відкриваються справи на працівників міліції на підставі висунутих проти них звинувачень у застосуванні ними тортур та жорстокого поводження, розслідування ведуться поволі, вони часто неретельні та безрезультатні. Також можна піддати сумніву безсторонність багатьох розслідувань.“

Жорстокість також є широко розповсюдженою і в українській армії, де продовжують мати місце порушення прав солдата солдатами, як форма покарань. Офіцери Збройних сил і надалі допускають, а інколи і самі причетні до знущань над новобранцями („дідівщина“), наслідком чого стають побиття, катування та смерть.

Впродовж останніх років свобода висловлювань піддається все більшому тиску в Україні. Редактори незалежних газет та телевізійних компаній подають скарги на те, що владні структури проводять неодноразові ревізії, пов’язані із сплатою податків, та перевірки щодо дотримання санітарно-епідеміологічних норм та правил пожежної безпеки, явною метою яких є придушити їх діяльність.

„Свобода преси також зазнає певних обмежень через відкриті форми залякування, через що журналісти піддаються фізичним нападам з боку невідомих злочинців, що часто призводить до смерті. Обставини багатьох таких нападів залишаються нез’ясованими і лише у небагатьох випадках винні в цих злочинах притягаються до відповідальності“, — заявляє Міжнародна Амністія.

Минулого року твердження про те, що держава причетна до можливого „зникнення“ журналіста Георгія Гонгадзе та очевидна неспроможність владних структур України провести негайне та безстороннє розслідування цього випадку стали результатом занепокоєння як всередині країни, так і поза її межами.

Крім справи Георгія Ґонґадзе Amnesty International називає не розслідуване вбивство Ігоря Александрова з Донеччини, напади на вінницького журналіста Анатолія Жучинського, черкаської журналістки Валентини Васильченко, луганського редактора незалежної газети Миколи Северіна, та луцького журналіста Олега Величка.

Amnesty International також згадує про те, що Парламентська Асамблея Ради Європи неодноразово закликала Україну припинити практику кримінальних звинувачень щодо журналістів. Зміни до цієї практики має внести новий Карний Кодекс, однак засудження редактора Олега Ляшка, яке відбулося майже напередодні запровадження нового карного кодексу, свідчить про те, як законодавство використовувалося для обмежень свободи слова.

„Україна повинна гарантувати цілковите виконання різних міжнародних зобов’язань стосовно прав людини, щоб на ділі продемонструвати свій відхід від минулого“ — заявляє Міжнародна Амністія.

Amnesty International сподівається, що міжнародна увага до цих проблем посприяє поліпшенню ситуації. „Досвід свідчить, що Україна позитивно реагує на міжнародний тиск. Нещодавно було скасовано смертну кару, чим Україна продемонструвала свою повагу до своїх зобов’язань. І ми, звичайно, сподіваємось, що український уряд усвідомить, що по мірі того, як держава просувається до Європи, повага до прав людини — це необхідна умова для завершення цього процесу“. Українська влада повинна докласти ще багато зусиль для того, щоб покращити стан справ у сфері захисту прав людини в цій країні“ — додає Міжнародна Амністія.

 Поділитися