ФІНАНСОВІ ПЕРЕДУМОВИ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ.
23.12.2001
Найголовнішим результатом проведеного моніторингу стало підтвердження у всіх чотирьох регіонах України факту наявності цілої верстви громадян, для яких судова влада в Україні є в принципі недоступною через їхню неможливість сплатити держмито у майнових спорах.
Як показали результати дослідження, лише 34% респондентів знають про можливість звільнення від сплати держмита і лише 16% респондентів зверталися з таким проханням. Результати показують, що рівень обізнаності зростає з рівнем освіти і прямо залежить від неї.
Привертає увагу той факт, що найкраще обізнаними є громадяни старшого віку, серед яких 41% заявили про своє знання даної проблематики, але саме вони найменш часто зверталися із подібним проханням (7%). В той час як з-поміж респондентів інших вікових груп обізнаність становила лише 36% серед молоді і 28% у респондентів середнього віку, власне представники останньої вікової категорії (31-50 років) в половині випадків звертались за звільненням від сплати держмита.
Ще гірша ситуація виглядає з реалізацією даного механізму. Загальна кількість респондентів, котрих звільняли від сплати держмита в чотирьох регіонах України становить лише 72 особи (5%).Такий стан речей частково є наслідком пасивності громадян і їх невміння використовувати існуючі процедури і в основному через недосконалість існуючих механізмів. Це підтверджується відповідями експертів. Зокрема, близько 60% суддів і працівників судів засвідчили, що лише кожен десятий громадянин звертається до них з проханням про розстрочку, відстрочку терміну чи звільнення від судових витрат та держмита.
Але найбільш прикрим є те, що 80% суддів і 50% працівників суду, до яких звертається ця мізерна кількість громадян з проханням про звільнення їх від сплати держмита, рекомендують їм звернутися до органів місцевого самоврядування, не бажаючи брати на себе відповідальність щодо подібних питань і збільшуючи бюрократичну тяганину в кілька разів.
В той же час, суд або суддя, виходячи з майнового стану громадянина, може звільнити його від сплати судових витрат у дохід держави. Всі працівники суду і 88% суддів враховують майновий стан громадян, які звертаються з проханням про звільнення від сплати держмита, який вони визначають здебільшого на основі довідок про місце роботи та про доходи. Серед інших критеріїв було названо наявність утриманців, інвалідність, майновий стан.
При відмові звільнення від сплати держмита, 79% працівників судів враховують розмір заробітку, а 63% суддів — відсутність підстав для звільнення.
Як свідчать результати моніторингу, проблема фінансової доступності громадян залишається найбільш актуальною на сьогоднішній день. Проте, як було зазначено вище, фінансові проблеми турбують не лише пересічних громадян, а й тих, хто безпосередньо працює в органах судової влади. Деякі позитивні зрушення в цій сфері вже намітились, проте без підтримки широкого загалу і, що найголовніше, без адекватної реакції представників інших гілок влади, збудувати справжнє правове суспільство, як це не сумно, нам вдасться ще не скоро
Як показали результати дослідження, лише 34% респондентів знають про можливість звільнення від сплати держмита і лише 16% респондентів зверталися з таким проханням. Результати показують, що рівень обізнаності зростає з рівнем освіти і прямо залежить від неї.
Привертає увагу той факт, що найкраще обізнаними є громадяни старшого віку, серед яких 41% заявили про своє знання даної проблематики, але саме вони найменш часто зверталися із подібним проханням (7%). В той час як з-поміж респондентів інших вікових груп обізнаність становила лише 36% серед молоді і 28% у респондентів середнього віку, власне представники останньої вікової категорії (31-50 років) в половині випадків звертались за звільненням від сплати держмита.
Ще гірша ситуація виглядає з реалізацією даного механізму. Загальна кількість респондентів, котрих звільняли від сплати держмита в чотирьох регіонах України становить лише 72 особи (5%).Такий стан речей частково є наслідком пасивності громадян і їх невміння використовувати існуючі процедури і в основному через недосконалість існуючих механізмів. Це підтверджується відповідями експертів. Зокрема, близько 60% суддів і працівників судів засвідчили, що лише кожен десятий громадянин звертається до них з проханням про розстрочку, відстрочку терміну чи звільнення від судових витрат та держмита.
Але найбільш прикрим є те, що 80% суддів і 50% працівників суду, до яких звертається ця мізерна кількість громадян з проханням про звільнення їх від сплати держмита, рекомендують їм звернутися до органів місцевого самоврядування, не бажаючи брати на себе відповідальність щодо подібних питань і збільшуючи бюрократичну тяганину в кілька разів.
В той же час, суд або суддя, виходячи з майнового стану громадянина, може звільнити його від сплати судових витрат у дохід держави. Всі працівники суду і 88% суддів враховують майновий стан громадян, які звертаються з проханням про звільнення від сплати держмита, який вони визначають здебільшого на основі довідок про місце роботи та про доходи. Серед інших критеріїв було названо наявність утриманців, інвалідність, майновий стан.
При відмові звільнення від сплати держмита, 79% працівників судів враховують розмір заробітку, а 63% суддів — відсутність підстав для звільнення.
Як свідчать результати моніторингу, проблема фінансової доступності громадян залишається найбільш актуальною на сьогоднішній день. Проте, як було зазначено вище, фінансові проблеми турбують не лише пересічних громадян, а й тих, хто безпосередньо працює в органах судової влади. Деякі позитивні зрушення в цій сфері вже намітились, проте без підтримки широкого загалу і, що найголовніше, без адекватної реакції представників інших гілок влади, збудувати справжнє правове суспільство, як це не сумно, нам вдасться ще не скоро