MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Форум онлайнових прав

04.12.2002   

(переклад на англійську з французької)

Міжнародна Торгова Палата (МТП) – (International Chamber of Commerce)

1. Обмеження на зміст повинні бути зведені до мінімуму, оскільки вони обмежують вільний потік інформації на ринку ідей. МТП на даний час задіяна у діалозі з цього питання і передасть подальші погляди до Ради Європи, як тільки ці погляди буде усталено.

2. Обмеження на зміст повинні бути лімітовані для досягнення їхніх проголошених цілей, а уряди повинні провести аналіз вартості/вигоди щодо обмежень, засобів їхнього виконання, і розгляд їхнього впливу на глобальну торгівлю.

3. Режими відповідальності повинні збалансовувати інтереси всіх депозитаріїв (stakeholders) і повинні зважати на глобальну сферу інтернет.

4. Правозастосування повинно бути належним відповідним депозитаріям: уряди повинні бути відповідальними за впровадження законів, що встановлюють, який контент є незаконним;

промисловість повинна бути відповідальною за продовження розвитку і розгортання керованих ринком рішень до контролю над змістом, що є тим не менше законним, але потенційне образливим, через, наприклад, технології фільтрування, оцінюючі схеми та інші саморегулюючі механізми.

5. Ступінь дозволу повинна визначатися силами ринку.

6. Декларації про свободу комунікацій повинні уникати певних посилань на те, як уряди застосовують конкурентні чи антимонопольні закони до інтерактивних видів бізнесу.

МТП готова обговорити ці коментарі і проблеми і надасть будь-які дані, що будуть корисні для Вас.

Інтерн’юс

Проект є дуже гарним ствердженням основних принципів і обґрунтовано збалансовує інтереси, що знаходяться під загрозою. Таке сильне повторне підтвердження свободи інтернету може бути надзвичайно важливим в суспільствах, що розвиваються, і перехідних суспільствах, які звертаються до декларацій Ради Європи і інших європейських установ у спробі розвинути юридичну і регулюючу структуру для інтернету. Така декларація може бути особливо своєчасною тепер, після 11 вересня 2001 року, через те, що деякі країни, що розвиваються, некоректно вважають, що західні демократії посилюють обмеження інтернет в ім’я безпеки.

Ми хотіли б делікатно переконати розробників уникати розчину впливу декларації в будь-якому більш детальному обговоренні певних питань, на кшталт моніторингу комунікацій чи відповідальності за расистський чи інший заборонений контент. Можливо, що цей проект буде згладжено в нюансах і деталях дебатів у Європі. Як ствердження загальних принципів, він є повністю сумісний з поточними дебатами, але в кожних з цих дебатів, є рухи, в тому числі і в Раді Європи, що, імовірно, зрозуміють в країнах, що розвиваються, і перехідних державах, як схвалення більшого контролю інтернет. Наприклад, Рада Європи розробляє проект протоколу до Конвенції про кіберзлочини щодо політики, що переконує держави-члени й інших, хто приєднався до Конвенції, криміналізувати інтерактивні расистські і ксенофобські промови. Це можуть невірно зрозуміти в країнах, що розвиваються, як зелене світло для законодавства, що криминалізує інші види інтерактивних висловлювань, на кшталт висловлювань, що ображають гідність нації чи її лідерів. Справа в тому, що автори проекту виконали хорошу роботу, уникаючи гострих дебатів у межах Європи і підтвердження основних принципів.

Фільм-Асоціація (ФА) – (The Motion Picture Association)

Фільм-Асоціація (ФА) – торгова асоціація, що представляє інтереси семи головних міжнародних виробників і розповсюджувачів фільмів, телевізійних програм, домашнього відео і DVD. ФА вітає можливість прокоментувати Проект Декларації про свободу комунікації в інтернет.

Проект визнає потребу досягти баланс між свободою висловлювань та інших законних прав і інтересів. Він стосується відповідальності посередників у інтерактивному середовищі і розглядає важкі питання дотримання прав. Ці проблеми є істотними для нашої організації, що зайнята у інтенсивних антипіратських зусиллях проти швидко зростаючої проблеми цифрового піратства: незаконне завантаження творів авторського права з інтернет, продаж піратських відеокасет чи DVD через інтернет і незаконна повторна передача через інтернет творів авторського права. Одна консультаційна фірма недавно оцінила, що більше ніж 350000 фільмів кожен день неправомірне завантажуються з інтернет.

ФА була залучена до обговорення складних проблем відповідальності постачальника послуг, захисту авторського права і IP правозастосування в численних форумах по усьому світі. Зокрема, ми тісно слідкували за роботою, яка розроблялась в ЄС (E-комерція і Авторське право в Директивах інформаційного Суспільства), так само як у США (Цифровий закон про автрорське право тисячоліття). Головна мета цих інструментів полягала в тому, щоб заохотити постачальників змісту і провайдерів працювати разом для інтернет-правозастосування. Таке співробітництво – важливий інструмент, для уникнення поширення незаконних матеріалів в інтернет.

Директива E-торгівлі, яка на даний час виконується державами-членами ЄС, припускає створення процедури “повідомлення і демонтажу” і заохочує саморегулювання. Інший відповідний засіб “Продовження Зеленої книги щодо боротьби з підробкою і піратством на єдиному ринку” датований 17 листопада 2001 року, на якому Комісія заявила що: “у той час, як державні органи влади звичайно мають важливу роль у боротьбі з підробкою і піратством, відповідальність лежить насамперед на власниках прав інтелектуальної власності…” Установи ЄС саме тому мають на увазі, щоб власник (утримувач-?) прав ніс переважну відповідальність за збереження ринку вільним від підробних і піратських творів. Цей інструмент привів Європейську Комісію до підготовки Директиви по правозастосуванню, проект якої повинен бути виданий у найближчому майбутньому. Ми думаємо, що принципи, використані в цих документах, повинні бути відповідно відображені в Декларації Ради Європи.

Відповідальність провайдерів

Проект Декларації заявляє, що “обмежена відповідальність посередників, коли вони діють просто як передавачі чи коли вони сумлінно надають доступ чи розміщують матеріали від третіх осіб, збільшить вільний потік інформації в інтернет”. Принцип 4 додає, що “при вирішенні, якими нормами повинна регулюватися відповідальність за зміст комунікацій інтернет, держави-члени повинні належним чином врахувати становище посередників у ланцюжку, який не повинен підлягати відповідальності за добросовісне надання доступу, передачу чи гостінг”.

Це твердження занадто невизначене і не відображає розвитку регулювання в Європі. Документ не повинен посилатися на “good faith” (“чесні наміри”,“добросовісність”), але замість цього повинен відображати законодавство у Європі. Це законодавство встановлює умови, яким провайдери, повинні відповідати для того, щоб скористатися з обмежень на їхню потенційну відповідальність за незаконні дії, що мають місце в їхніх мережах. Директива щодо E-комерції забезпечує особливі умови для діяльності “простого каналу”,“кешингу” і “гостінгу”.

Правоохоронні процедури

Проект посилається на “баланс між правом користувачів інтернет не розкривати свою ідентичність і потребою правоохоронних органів відстежувати авторів кримінальних діянь”.Принцип 5 підкреслює, що “держави-члени повинні поважати право користувачів інтернет не розкривати свою ідентичність. Це не перешкоджає державам-членам співпрацювати і вживати заходів з метою уможливлення відстеження авторів кримінальних діянь, у відповідності з гарантіями, передбаченими національним правом і Конвенцією про захист прав людини і основних свобод”.

ФА погоджується, що норми збалансування приватності – життєво необхідна частина демократичного суспільства. Однак, такі правила не повинні стати щитами для незаконних дій в інтернет. Для правоохоронних органів суттєвим є отримати засоби для виявлення порушників і внесення судових позовів проти них. Власники прав також повинні мати засоби, щоб захистити свої цінні твори авторського права. Проект повинен підкреслити, що ніщо не повинно перешкоджати легітимним організаціям, які представляють власників прав, використовувати пропорційні засоби для встановлення піратів авторських прав для того, щоб взяти участь у важливому співробітництві з провайдерами, передбачуваними відповідно до Директиви щодо E-торгівлі. Таке посилання необхідне для того, щоб дозволити організаціям правовласників боротися з піратством і уникати поширення незаконних матеріалів в мережі.

Контроль за комунікаціями

В проекті Декларації стверджується, що попередній контроль комунікацій в інтернет повинен залишатися виключенням. Не зрозуміло чітко, до кого застосовується це твердження: до постачальників послуг чи до постачальників контенту. Ми просимо Раду Європи визнати, що, навіть якщо такий контроль – виключення, він не запобігатиме використанню засобів для локалізації матеріалів з незаконним копірайтом.

Ми сподіваємося, що Ви розглянете наші погляди і доступні для зустрічі з Вами з тим, щоб обговорити кожну з цих проблем.

Пан Джонатан Робін, Товариство зв’язку інтернет ЮНЕСКО, ОЕСР і неурядові організації

Можливо, буде доречним додати наступний принцип до Проекту Декларації:

Принцип 7 – Гарантії архівної автентичності

“Посередники як приватного, так і публічного сектору повинні зробити усі відповідні кроки, для того щоб архівувати інформацію, доступну в інтернет чи повідомлену через нього, і гарантувати, що автентичність і сталість такої інформації підтримується у довірі для майбутніх поколінь”.

Пані Клер Мілн (Член Правління Британського Наглядового Фонду інтернет – K Internet Watch Foundation Board)

Мій короткий коментар пропоную в персональній якості, але повідомляю свою позицію як представника загальних інтересів споживачів Правління Британського Наглядового Фонду. Я вважаю, що Принцип 4 йде занадто далеко в напрямку захисту посередників. Він повинен бути змінений за рахунок додатку формулювання на кшталт “передбачаючи, що вони підтримують відповідне саморегулювання галузі і твердо дотримуються загальноприйнятих стандартів доброї практики”.

Доктор Александер Дікс, магістр права, (Комісар з Захисту Даних і Доступу до Інформації, Бранденбург, Німеччина)

Я особливо настійливо підтримую Принципи 1 і 5 Проекту. Як Комісар з доступу, я вважаю життєво важливим той факт, що державна влада ні в якому разі не повинна обмежувати чи заперечувати доступ до інтернету. Технічні заходи на кшталт фільтрування можуть, крім того, призвести до обробки персональних даних без відома чи погодження на це індивідуального користувача.

Крім того, Принцип анонімного доступу (чи принаймні можливості анонімного доступу) принаймні однаково важливий. Міжнародна Робоча Група з Захисту Даних у Телекомунікаціях, членом якої я є, вже у 1996 році у своїй Доповіді по Захисту Даних і Приватності в інтернет (“ Меморандум Будапешт-Берлін” http://datenschutz-berlin.de /doc/int/iwgdpt/bbmem_en.htm) наголошувала, що анонімність – суттєвий додатковий цінний вклад для захисту приватності в інтернет. Обмеження повинні бути строго лімітовані тим, що є необхідним у демократичному суспільстві без поставлення під сумнів принципу як такого.

Пан Джон Моско (John Mosko)

Я ціню зусилля щодо проекту “Декларації про свободу комунікації в інтернет”. Я знаходжу, що більшість елементів тексту проекту добре обдумані і пропонують істотні вигоди інтернет-спільноті в цілому. Однак, я бажав би висловити моє занепокоєння щодо розділів, які захищають “баланс” потреб у вільному висловлюванні з “потребою правоохоронних органів відстежувати авторів кримінальних діянь”. Хоча я ненавиджу думки про те, що злочинці можуть використовувати інтернет для незаконних засобів, я набагато більше стурбований урядовим чи поліцейським вторгненням у те, що повинно законно бути дозволене як вільна і необмежена анонімна мова. Імперативом є те, щоб інтернет залишився “вільним” у найширшому значенні, необтяженому законодавством чи підзаконними актами, що загрожує видалити і назавжди скасувати стимул для індивідуумів висловлювати думки, настільки ж еклектичні і різноманітні, наскільки багато націй у цьому світі. Не можна сподіватися “збалансувати” промову і закон. Як тільки закон вступає у бійку, безліч голосів відчувають, що їхня приватність буде зведена до балаканини і нісенітниці, як звичайно буває в бесіді по телебаченню, де голоси також душать регулюванням, втручанням, і браком анонімності. Будь ласка, зробіть усе, що у вашій владі, щоб гарантувати, що висловлювання і його необхідні компоненти залишаться неушкодженими протягом наступних років і не підлягатимуть закону крутого збалансування, що правдиво ніколи не може бути досягнуто.

Пан П’єр Ґуердер (Pierre Guerder) (Голова 2-ої Цивільної Палати, Касаційний Суд, Франція)

Я маю сумніви щодо того, чи є принцип анонімності відповідним. Мені здається, що, коли користувач використовує сайт, куди він чи вона направляє свою публікацію, він чи вона повинні розкрити свою ідентичність так само, як і видавець газети.

Переклад з англійської
Харківської правозахисної групи

 Поділитися