MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Судові рішення господарчих судів по позовам Полтавського медіа клубу у зв’язку з відмовою друкарень друкувати наклади газети

04.12.2002   
Переднє слово

Видавцем обласного тижневика „Новий день“, що почав виходити з квітня 2001 року, був Полтавський обласний медіа-клуб (громадська журналістська організація), члени якого проводили журналістські розслідування за численними скаргами громадян, чиї конституційні права порушували чиновники різних рангів. Часто точка зору авторів „Нового дня“ на події на Полтавщині і в Україні діаметрально різнилася від їх оцінки лояльними до влади місцевими ЗМІ. Звісно, це не подобалося владцям, які спочатку заборонили приватним підприємцям реалізовувати газету, а коли це не зашкодило їй доходити до читача, бо більшість тиражу розповсюджувалася безкоштовно, тоді тижневик вирішили задушити перевіреним на Полтавщині способом – відлучити від друкарні. І хоч „Новий день“ мав з видавництвом „Полтава“ безстроковий договір і сумлінно виконував свої зобов‘язання, в липні минулого року воно безпідставно відмовило газеті в друкові.

Після того, як „Новий день“ витурили з Полтави, нам довелося друкуватися у видавництві „Кобеляки“ за 70 кілометрів від обласного центру, що вкрай утруднило роботу нашого маленького редакційного колективу, адже у нас не було ні автомобіля, ні додаткових людських та фінансових ресурсів, щоб відвозити у Кобеляки плівки і забирати наклад.

Втім, не минуло й трьох тижнів після укладення договору між редакцією та кобеляцьким видавництвом, як звідти надійшла факсограма, писана дивною як для офіційного документа „езоповою“ мовою: „Звертаємося до вас з проханням розглянути нашу пропозицію, увійти в становище та погодитись на дострокове припинення договору на виконання друкарських послуг. На жаль, ситуація склалася таким чином, що подальше співробітництво неможливе.“ Це ж який гнівний окрик з Полтави треба почути в телефонній слухавці, щоб так насмерть перелякатися і просити газету самій підписати собі „вирок“ – відмовитися від друку!

Чому так сталося? На нашу думку, справжньою причиною відмови в друкові у видавництві „Кобеляки“ стала критична публікація у попередньому числі „Нового дня“ про заступника голови Полтавської облдержадміністрації П.Шемета. Ну, а з такими виданнями, які не співають оди першим особам і не друкують по декілька їхніх фото у кожному номері, розмова на Полтавщині коротка: знищення! На словах ці пани розбудовують демократичну державу, а на ділі – душать свободу слова як першооснову демократії, грубо порушуючи право громадян на інформацію.

Дехто з наших колег скептично оцінював шанси виграти позови до видавництв „Полтава“ та „Кобеляки“ про спонукання до виконання умов договорів, адже всі розуміли, що відмова не була ініціативою друкарів, вони були лише боягузливими виконавцями чужої волі.

Тож зовсім не дивно, що господарський суд Полтавської області відмовив у задоволення наших позовних вимог: відмовив у розгляді позову до видавництва „Полтава“ і вирішив спір з видавництвом „Кобеляки“ на його користь, мовляв, поліграфісти відмовилися друкувати „Новий день“ цілком законно.

А от судді Харківського апеляційного господарського суду одразу встановили, що їхні полтавські колеги, м‘яко кажучи, не були об‘єктивними і керувалися не буквою й духом закону, а чимось зовсім іншим. Тому скасували рішення господарського суду Полтавської області і зобов‘язали видавництво „Кобеляки“ друкувати газету „Новий день“. Також скасували ухвалу про залишення без розгляду нашого позову до видавництва „Полтава“. І вже інша суддя господарського суду Полтавської області за півгодини вирішила спір з видавництвом „Полтава“ на користь медіа-клубу, зобов‘язавши його виконувати укладений з медіа-клубом договір.

Наша перемога стала можливою тому, що ми мали угоди з видавництвами, які, до речі, витурювали нашу газету, паралельно шукаючи інших клієнтів, що розміщували б у них замовлення на друк... газет, про що свідчить їхня активна рекламна кампанія.

Інші жертви політичної цензури на Полтавщині – кременчуцький „Інформбюлетень“ та „Миргородська правда“ – кілька років не можуть добитися легального друку в області попри те, що місцеві друкарні раді будь-якому, бодай невеликому замовленню. Не відповідає, або надсилає відписки редактору „Інформбюлетеня“ Тамарі Просяник директор видавництва „Кременчук“ Л.Паренков. А директор видавництва „Миргород“ В.Глобін відписав редактору „Миргородської правди“ так, що, як кажуть, шило вилізло з мішка: „...друкування газети не входить у сферу комерційних інтересів видавництва (?!), а крім того в газеті з‘являються публікації які стають, або потенційно можуть стати підставою для судових позовів...“ Причому друкарні до судових позовів газет?!

Історія людства підтверджує, що усі звичні в цивілізованому світі цінності демократії треба виборювати. Як процитував Шевченка Біл Клінтон у Києві: „Борітеся – поборете!“

Людмила Кучеренко,
президент Полтавського обласного медіа-клубу,
шеф-редактор газети „Новий день“
 

   

ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Позивач:
Полтавський обласний медіа-клуб

(36013 м. Полтава, вул. Демократична, 34, тел.: 7-38-65, 185-184)


Відповідач:
Видавництво „Полтава“

(36000 м. Полтава, вул. Котляревського, 38/40, тел.: 7-34-08)


ПОЗОВНА ЗАЯВА

Про спонукання до виконання умов договору


23 січня 2001 року між Полтавським обласним медіа-клубом та видавництвом „Полтава“ було укладено договір №16, текст якого запропонувало видавництво, згідно з яким останнє взяло на себе зобов’язання друкувати газету „Новий день“, видавцем якої є медіа-клуб. Одночасно були узгоджені тарифи на друк. З квітня 2001 року по 6 липня видавництвом було віддруковано 10-ть номерів газети.

6 липня медіа-клуб отримав лист-факсограму від видавництва „Полтава“ №203, датований 6.07.2001 р., яким видавництво поставило нас до відома, що відмовляє нам у друкові. І незважаючи на пред’явлені нами видавництву претензії щодо надуманості підстав для відмови виконувати добровільно взяті на себе договірні зобов’язання, відповідач до цього часу не приступив до їх виконання.

Видання газети є важливою складовою частиною діяльності Полтавського обласного медіа-клубу, статутними завданнями якого є утвердження в Україні засадничих принципів „відкритого суспільства“ і свободи слова, прав людини, доступу громадян до достовірної інформації, захист професійних інтересів журналістів та їхніх прав.

Безпідставна відмова в друкові газети завдала значної шкоди діловій репутації медіа-клубу.

Це виявилося в тому, що громадська організація упродовж тривалого часу не могла виконувати свої статутні завдання, реалізовувати намічені плани, друкувати підготовлені членами медіа-клубу матеріали, інформувати журналістів Полтавщини про ті, що готуються, та проведені медіа-клубом заходи. Наприклад, через невихід газети „Новий день“ ми не змогли повідомити громадськість про приїзд у Полтаву правозахисної громадської організації „Хартія-4“ на чолі з відомим журналістом Миколою Вереснем, а потім поінформувати про хід і результати „круглого столу“ представників полтавських мас-медіа і „Хартії-4“ та семінар „Стан свободи слова на Полтавщині“, не змогли подати інформацію про підсумки обласного конкурсу на краще висвітлення у друкованих ЗМІ правозахисної тематики, про семінар для журналістів „Економічна журналістика“, про „круглі столи“ на тему „Створення у Полтаві притулку для осіб, що звільняються з місць позбавлення волі“ та „Особливості судової реформи“ і т.д. і т.п.

Надходило чимало телефонних дзвінків і усних звернень громадян, які стали постійними читачами „Нового дня“, з приводу невиходу періодичного видання в очікуваний день, адже газета мала, як кажуть, своє обличчя і знаходила свою аудиторію.

На підставі викладеного, керуючись ст.161, 162, 167 ЦКУ та ст.82 ГПК України

прошу:

– зобов’язати видавництво „Полтава“ (чи його правонаступника) виконувати поліграфічні послуги відповідно до умов договору №16 від 23.01.2001 р.;

– зобов’язати видавництво відшкодувати медіа-клубу витрати по сплаті державного мита, за інформаційні послуги та витрати за послуги адвоката.

Додаток:

1. Копія угоди від 23.01.2001 р.

2. Квитанція про надсилання позову видавництву „Полтава“.

3. Копія листа видавництва „Полтава“ від 6.07.2001 р.

4. Копії листів медіа-клубу на адресу видавництва.

5. Копії рахунків та накладних видавництва.

6. Копії платіжних доручень про сплату за поліграфічні послуги медіа-клубом.

7. Копія претензії медіа-клубу до видавництва.

8. Копія відповіді на претензію.

9. Копія свідоцтва про реєстрацію медіа-клубу.

10. Копія довідки статуправління.

11. Платіжне доручення про сплату держмита.

12. Платіжне доручення про сплату за інформаційні послуги.

Президент Полтавського обласного медіа-клубу

Людмила Калашник (Кучеренко)

 

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


16.07.2002р.

Справа №12/25-8/387

По позову Полтавський обласний медіа-клуб м. Полтава

До Видавництва „Полтава“ м. Полтава

Про спонукання до виконання умов договору

Суддя


БУНЯКІНА Ганна Іванівна.

Представники:  

від позивача


Калачник Л.Д., Моторний Ю.С.
( див. протокол)

від відповідача


Ільєнко М.Г. (див. протокол).

Суть спору: Розглядається позовна заява Полтавського обласного медіа-клубу про спонукання Видавництво „Полтава“ виконувати умови договору №16, укладеного між сторонами 23 січня 2001 року.

Відповідач вимоги відхилив з мотивів, викладених в відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановив, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

23 січня 2001 року між Видавництвом „Полтава“ та Полтавським обласним медіа-клубом був укладений договір №16, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов’язання друкувати газету позивача, а позивач оплачувати поліграфічні послуги. При цьому п. 5 цієї угоди визначено, що розрахунки за поліграфічні роботи проводяться шляхом 100% передоплати, а п. 8.1 – що цей договір діє до прийняття нової угоди. Одночасно були узгоджені тарифи на друк.

Підписання зазначеної угоди стало не тільки намірами сторін до взаємовідносин по друкуванню газети „Новий день“, але й включенням в його фактичне виконання. З квітня 2001 року по 6 липня 2001 року видавництвом було віддруковано 10 номерів газети. При цьому замовником-позивачем зобов’язання по оплаті за надані за спірним договором поліграфічні послуги виконувалися.

Однак, 6 липня 2001 року видавництво-відповідач надіслало замовнику-позивачу листа, в якому повідомляло про розірвання угоди з 10 липня 2001 року, мотивуючи це тим, що подальше виконання договірних зобов’язань є неефективним і нерентабельним.

Таким чином, відповідач в порушення вимог ст. 162 Цивільного кодексу України в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх зобов’язань.

Претензія медіа-клуба за №99, направлена 9.10.2001 р. з вимогами про виконання видавництвом своїх зобов’язань, залишена відповідачем без задоволення.

З урахуванням викладеного, на підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство „Видавництво „Полтава“ м. Полтава виконувати умови договору №16 від 23.01.2001 р., укладеного між видавництвом „Полтава“ та Полтавським медіа-клуб.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Видавництво „Полтава“ (м. Полтава, вул. Котляревського, 38/40) р/р 26009980333 в обласній дирекції Укрсоцбанку м. Полтави, МФО 331014, ЗКПО № 05905711 на користь Полтавського обласного медіа-клуб (м. Полтава, вул. Демократична, 34) р/р 26002980653 в УСБ м. Полтави, МФО 331014 ЗКПО 25663948 127 грн. 50 коп. витрат по державному миту та 69 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

 

 

ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Позивач
: Полтавський обласний медіа-клуб

(36013 м. Полтава, вул. Демократична, 34,

тел.: 7-38-65, 185-184)


Відповідач
: Видавництво „Кобеляки“

(39200 м. Кобеляки, вул.Шевченка,40,

тел.: 3-24-64)


ПОЗОВНА ЗАЯВА

Про спонукання до виконання умов договору


23 липня 2001 року між Полтавським обласним медіа-клубом та видавництвом „Кобеляки“ було укладено договір, текст якого запропонувало видавництво, згідно з яким Виконавець (видавництво) взяв на себе зобов’язання друкувати газету Замовника (медіа-клубу) „Новий день“.

Однак 13 серпня 2001 року медіа-клуб отримав лист-факсограму про розірвання видавництвом в односторонньому порядку договору, з якого неможливо було зрозуміти справжніх мотивів Виконавця. Черговий наш платіж-передоплату видавництво „Кобеляки“ повернуло медіа-клубу.

Незважаючи на звернення медіа-клубу до видавництва, друкування газети „Новий день“ не було поновлено, через що читачі газети не змогли отримати 20 номерів тижневика.

На претензію медіа-клубу видавництво „Кобеляки“ відповіді не надіслало.

Видання газети є важливою складовою частиною діяльності Полтавського обласного медіа-клубу, статутними завданнями якого є утвердження в Україні засадничих принципів „відкритого суспільства“ і свободи слова, прав людини, доступу громадян до достовірної інформації, захист професійних інтересів журналістів та їхніх прав.

Безпідставна відмова в друкові газети завдала значної шкоди діловій репутації нашій громадській організації. Ми отримали чимало телефонних дзвінків та звернень громадян, які стали постійними читачами газети „Новий день“, з приводу невиходу газети в очікуваний час. Наша громадська організація упродовж тривалого часу не могла виконувати свої статутні завдання, реалізовувати намічені плани, друкувати підготовлені членами медіа-клубу матеріали, інформувати журналістів Полтавщини про ті, що готуються, та проведені медіа-клубом заходи. Наприклад, через невихід газети „Новий день“ ми не змогли повідомити громадськість про приїзд у Полтаву правозахисної громадської організації „Хартія-4“ на чолі з відомим журналістом Миколою Вереснем, а потім поінформувати про хід і результати „круглого столу“ представників полтавських мас-медіа і „Хартії-4“ та семінар „Стан свободи слова на Полтавщині“, не змогли подати інформацію про підсумки обласного конкурсу на краще висвітлення у друкованих ЗМІ правозахисної тематики, про семінар для журналістів „Економічна журналістика“, про „круглі столи“ на тему „Створення у Полтаві притулку для осіб, що звільняються з місць позбавлення волі“ та „Особливості судової реформи“ і т.д. і т.п.

Надходило чимало телефонних дзвінків і усних звернень громадян, які стали постійними читачами „Нового дня“, з приводу невиходу періодичного видання в очікуваний день, адже газета мала, як кажуть, своє обличчя і знаходила свою аудиторію.

На підставі викладеного, керуючись ст.161, 162, 167 ЦК та ст.82 ГПК України

ПРОШУ:

– зобов’язати видавництво „Кобеляки“ виконати зобов’язання перед медіа-клубом відповідно до умов договору від 23.07.2001 р. і надрукувати 20 номерів тижневика;

– зобов’язати видавництво відшкодувати медіа-клубу витрати по сплаті державного мита, за інформаційні послуги та витрат за послуги адвоката.

Додаток:

1. Копія угоди від 23.07.2001 р.

2. Квитанція про надсилання позову видавництву „Кобеляки“.

3. Копія листа видавництва „Кобеляки“ від 13.08.2001 р.

4. Копія листа медіа-клубу на адресу видавництва від 13.08.2001 р.

5. Копії рахунків та накладних видавництва.

6. Копії платіжних доручень про сплату за поліграфічні послуги медіа-клубом.

7. Копія претензії медіа-клубу до видавництва.

8. Копія повідомлення про вручення претензії видавництву.

9. Копія свідоцтва про реєстрацію медіа-клубу.

10. Копія довідки статуправління.

11. Платіжне доручення про сплату держмита.

12. Платіжне доручення про сплату за інформаційні послуги.

Президент

Полтавського обласного медіа-клубу Людмила Калашник (Кучеренко)


 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


20.03.2002 р.

Справа № 12/26

по позову Полтавського обласного медіа-клубу, м. Полтава

до Видавництва „Кобеляки“, м. Кобеляки

про спонукання до виконання умов договору

Суддя


Сергєєва Лілія Аркадіївна.

Представники:  

від позивача


адв. Моторний Ю.С.,
дов. в мат.справи

від відповідача


Чепець М.А.,
дов. від 03.01.2002 р.

Рішення приймається в умовах перерви, об’явленої в судовому засіданні 12.03.2002 р., в порядку статті 77 ГПК України.

Суть справи : Ставиться питання про спонукання відповідача до виконання умов договору від 23.07.2001 р. на виконання друкарських робіт по випуску газети „Новий день“.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судових засіданнях проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

встановив:

23.07.2001 року між видавництвом „Кобеляки“ та Полтавським обласним медіа-клубом укладено договір на виконання друкарських робіт по випуску газети під назвою „Новий день“.

13.08.2001 р. позивач отримав лист № 20, в якому відповідач пропонував дострокове припинення договору.

Суд, вивчивши і оцінивши всі матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 договору від 23.07.2001 р. редакція (позивач) зобов’язується напередодні кожного місяця подавати графік випуску газет, вказуючи тираж. Пункт З вимагає від редакції передати оригінал-макет виведений на плівку.

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач документальних доказів передачі відповідачу графіка випуску газети з визначенням тиражу, а також доказів передачі відповідачу оригіналу-макету номеру газети виведеного на плівку не надав, пояснюючи, що ці документи були передані автобусом, як і попередні три номери. Але суд не може прийняти це пояснення як належний доказ , т. нічим не підтверджені.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку присутня вина кредитора (позика передбачена статтею 210 Цивільного Кодексу України, а саме, якщо невиконання або неналежне виконання зобов’язань обумовлено умислом або необережністю кредитора боржник звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом. Тобто, позивач, вимагаючи від відповідача виконання зобов’язань за договором від 23.07.2001 р., не довів, що сам повністю виконав вимоги зазначеного договору. А, виходячи із специфіки договору між сторонами, виконання відповідачем своїх зобов’язань неможливе без попереднього виконання позивачем зобов’язань за угодою.

Отже, позовні вимоги не обгрунтовані, доказами не доведенні і задоволенню не підлягають.

На підставі матеріалів справи, та керуючись ст.ст. 43, 82-85 ГПК України, суддя , –

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог відмовити,

Суддя
підпіс печать    Л.А.Сергєєва

 

 

Харківський апеляційний господарський суд

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


23 травня 2002 року

справа №12/26/1048П

Судова колегія у складі:  

головуючого судді


Ю.О.Могилєвкіна,

суддів


А.І.Бухана
та В.І.Пушая,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду у місті Харкові за участю представників:

позивача
– Калашник, Моторний

відповідача
– Чепець (без належним чином оформлених повноважень)

апеляційну скаргу (вх.№1048П) Полтавського обласного медіа-клубу на рішення господарського суду Полтавської області від 20 березня 2002 року по справі №12/26

за позовом Полтавського обласного медіа-клубу

до Видавництва „Кобеляки“

про спонукання до виконання умов договору

встановила:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20 березня 2002 року (суддя Л.А.Сергеєва) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач у своїй апеляційній скарзі з даним рішенням не погоджується, вважає його необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Перевірка матеріалів справи, висловлених у апеляційній скарзі та відзиві на неї тверджень сторін, пояснення у судових засіданнях їх уповноважених представників свідчать про те, що господарський суд Полтавської області під час розгляду справи не забезпечив дотримання вимог 38 та 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повного, всебічного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин спору, і насамперед встановлення.

Дійсно, між позивачем та відповідачем 23 липня 2001 року був укладений договір, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов’язання друкувати газету позивача, а позивач оплачувати поліграфічні послуги. Згідно з пунктом 6 даного договору він повинен був діяти до 31 грудня 2001 року. Однак, 13 серпня 2001 року позивач отримав листа від відповідача, в якому останній повідомив про неможливість подальшого співробітництва та дострокове розірвання договору. Таким чином, відповідач на порушення вимог статті 162 Цивільного Кодексу України в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх зобов’язань.

Позивачем відповідно до чинного законодавства була направлена претензія №98 від 9 жовтня 2001 року з вимогами про виконання своїх зобов’язань, яка відповідачем була залишена без задоволення.

Господарським судом були зроблені висновки, що позивач, вимагаючи від відповідача виконання своїх зобов’язань за договором не довів, що сам повністю виконав вимоги зазначеного договору. А саме він не довів, що ним були передані відповідачу графік випуску газети з визначенням тиражу та оригінал-макет номеру газети виведеного на плівку. За такими обставинами позовні вимоги судом були визнані необґрунтованими доказами не доведені.

Однак, господарським судом не був врахований та належним чином оцінений той факт, що відповідач мав змогу надрукувати чотири номери газети тільки після того, як позивач надав йому оригінал-макет виведений на плівку, та графік випуску наступного номеру газети. Надруковані чотири номери газети свідчать про те, що позивачем були виконані свої зобов’язання за договором. Крім того, відповідач у своєму листі від 13 серпня 2001 року чітко вказав причину розірвання договору, це – неможливість подальшого співробітництва.

Судова колегія не може погодитися з висновками господарського суду про необґрунтованість позовних вимог, і вважає, що відповідачем були порушені норми статті 162 Цивільного кодексу України про неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов’язання.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.91, ст.101, ст-103, п.З, ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 20 березня 2002 року по даній справі скасувати.

Позовні вимоги позивача задовольнити. Зобов’язати відповідача виконувати умови договору від 23 липня 2001 року. 

Судді
Ю.О.Могилєвкін  
А.І.Бухан  
В.І.Пушай

 Поділитися