Звіт про результати моніторингу якості осіннього призову 2001 року

Харківська обласна спілка солдатських матерів (ХОССМ) та Харківська робоча група МТПЛ-УС продовжує проводити моніторинг якості призову солдат строкової служби, що призвані з Харкова та Харківської області. Моніторинг осіннього призову 2001 року проводився за фінансової підтримки Національного Демократичного Інституту.

До військових частин, де проходять строкову службу харків’яни, було направлено анкети — запити. Надаємо порівняльну Діаграму №1, яка свідчить про кількість відповідей на наші запитання, а також про бажання командирів військових частин приймати участь у нашому моніторингу.

З Харкова та Харківської області під час осіннього призову 2001 р. до лав збройних сил України було направлено 2029 призовників. В тих військових частинах, про які ми маємо відомості, проходять службу 768 молодих солдат осіннього призову 2001 року, що становить близько 37,85 % від загальної кількості призовників.

Командири 8 військових частин відповіли на нашу анкету однозначно — у них немає ніяких претензій до якості призову (цитуємо): "Всі відповідають вимогам законодавства України щодо призову у Збройні Сили України," "Військовослужбовці з гідністю виконують свій службовий обов’язок, ще більше наберуть в собі сили та здоров’я", "Результатами призову ми задоволені, з військовими обов’язками справляються, фізично розвинені добре. Деякі з них зарекомендували себе з кращої сторони і були заохочені командиром частини грамотами та подяками, а деякі отримали чергове військове звання — молодший сержант. Отже, до призову харків’ян осінь 2001 року ніяких нарікань та скарг не маємо, а, навпаки, відмічаємо кращій рівень, ніж у призовників з інших регіонів України".

Але це тільки 33,3% від тих, хто надіслав відповіді або 10,95% від загальної кількості опитуваних.

Відповіді інших командирів військових частин надають такі дані:

Табл. 1

Цитуємо листи командирів військових частин:

"Рядовий Т. — DS: Затяжний депресивно-невротичний стан. Комісований з лав ЗС України", "Має місто випадок комісації рядового П. (призваного Ізюмським РВК), який після проходження лікування у психіатричному відділенні був комісований із діагнозом "Дисоціативний параліч правої нижньої кінцівки, . з окремими ознаками психофізичного інфантилізму (ст.44.4)" — призов 13.11.2001р, комісований 14.03.2002р.

"Рядовий Б. — Харківська обл., Коломацькій район, с.Коломак — виразкова хвороба дванадцятипалої кішки, звільнений у запас за станом здоров’я; рядовий І., Харківська область, с.Ч.Лозова, — хронічний періодонтіт; рядовий С. — Харківська обл., Вовчанський район, с.Рубіжне — хронічний гастрит, езофагіт"

"Рядовий Г., Харківська обл., м. Лозова — траплялись випадки неадекватної поведінки, траплялись випадки нестандартної сексуальної поведінки. Спілкуватись дуже важко, думки викладає незв’язаними короткими фразами. Товариші помітили, що балакає інколи сам з собою, дуже замкнутий. В дійсний час знаходиться на психіатричному обстеженні в лікувальному закладі".

В однієї з частин, куди потрапило 143 харків’янина, виявилось два військовослужбовця, які мали приводи в міліцію, вживали наркотики; рядовий П. Був призваний з гонорейним уретритом; четверо (2,8 %) — за психологічним тестуванням було визначено IV гр. нервово – психічної стійкості; четверо призвані з дефіцитом ваги.

Нам здається, що всі ці випадки мали бути виявлені при медичному обстеженні ще в райвійськкоматах, особливо на медкомісії облвійськкомату. І це тільки декілька прикладів, але вони свідчать про незадовільну роботу медичних комісій.

Згідно з ст.69 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 р. № 352 "Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу" — "кожному лікарю–спеціалісту надається повністю обладнаний та забезпечений необхідним медичним інструментом і медикаментами кабінет (кімната)"

Але до цього часу у військкоматах в одній кімнаті знаходяться кілька лікарів. Так у Московському РВК разом приймають психіатр та невропатолог, що робить для багатьох юнаків неможливим поскаржитися на свої хвороби, особливо це стосується скарг на нічне нетримання сечі (енурез) та скарги психіатричного характеру.

Дивує, як приймають психіатри деяких РВК. Їх огляд починається та закінчується однією фразою: "Покажи руки". За їх розумінням, якщо хлопець не вживає наркотичні речовини за допомогою уколів, або не ріже собі вени — то цей юнак придатний до військової служби. Якщо ж він ще й не скаржиться ні на що, навіть при ускладненнях у спілкуванні, поганому настрою, роздратованості, то лікар і не намагається виявити ці його індивідуальні риси, які можуть бути проявами хворобливої поведінки. Тобто, не помічається те, що можна не побачити.

Так не "помічається" головний біль, невропатологи деяких військкоматів на скарги юнаків на головний біль відповідають: "у всех голова болит". І у кращому випадку діагностують вегето-судинну дистонію, яка передбачає придатність до військової служби. Лише у тому випадку, коли батьки турбуються за свого сина і втручаються, лікарі починають вивчати його історію хвороби (якщо вона збереглася), давати направлення на обстеження, яке, на жаль теж не завжди об’єктивне, прикладом чому служать обстеження у "Турбоатомі", після яких юнаків за нашим проханням повторно обстежували в інших лікувальних закладах.

Дуже складна ситуація склалась із захворюванням шлунково-кишкового тракту:

Ст.55 "а" Наказу №2 від 04.01 1994 р. передбачає непридатність до військової служби із зняттям з військового обліку (СО – 8 ).

Ст.55 "б" передбачає непридатність до військової служби у мирний час, обмежено здатні у воєнний час (СО – 7 ).

Ст55 "в" "з незначним порушенням функції і рідкими загостреннями" передбачає придатність (СО – 4 ).

Лікарі — терапевти медичних комісій РВК, за нашими спостереженнями, майже ніколи не звертаються до пунктів "а" та "б". Тільки у випадках виразки шлунку або дванадцятипалої кишки вони, все ж таки, вимушені застосовувати ці пункти. А якщо у юнака ерозивний гастрит з частими загостреннями і з порушенням секреторної кислотоутворюючої функції – тоді лікарі знов цього "не помічають".

Так, до нас зверталась мати військовослужбовця Г., якого було призвано з гастритом із частими загостреннями, у якого за 1,5 роки служби гастрит перетворився на виразку шлунку, солдат 6 разів пролежав у шпиталі і повернувся з армії хворою людиною.

Запитання про суттєвий дефіцит ваги не входили до анкети весняного призову, в осінній призов 2000 р. суттєвий дефіцит ваги мали 51 військовослужбовець (3,78%). В осінній призов 2001 року ми маємо 22 військовослужбовця з дефіцитом ваги (2,8%).

В попередньому звіті ми наводили думки командирів військових частин про недоцільність призова юнаків з суттєвим дефіцитом ваги, бо вони не у змозі бути повноцінними солдатами. Таку ж саме думку висловлюють командири військових частин і зараз.

У Наказі № 2 від 4 січня 1994 р. існувала ст. 87, яка передбачала непридатність до військової служби у мирний час та обмеженість у воєнний час або тимчасову непридатність для певного кола призовників. На жаль, цю статтю скасовано у Наказі № 207 від 12.07.99.

ХОССМ та робоча група МТПЛ – УС не згодні з існуючим положенням, бо недостатня вага тіла може бути (і, найчастіше, так і буває) проявом захворювання, яке можна виявити тільки при ретельному обстеженні, яке за направленням РВК навряд чи робиться, особливо якщо юнак не поскаржиться на стан здоров’я.

Про незадовільний стан медичного обстеження призовників йшлося і на засіданнях обласної призовної комісії, яка працювала під час осіннього призову 2001 р. Це стосується Московського РВК, де відсутнє терапевтичне відділення, а з ним і можливість нормально провести обстеження на УЗІ, гастроентероскопію.

Відмічалися незадовільна якість медичного обстеження в Валківському, Золочевському районах, в Вовчанському районі — неякісна робота призовної медичної комісії, відсутність ЕКГ, флюорографії. В Золочевському районі відсутні лікарі-спеціалісти, велика кількість повернень на дообстеження, які проводяться у місті Харкові. А це потребує додаткових коштів на поїздку до міста. Таких повернень — майже 30%.

На запитання анкети "Скільки юнаків, на Ваш погляд, з цього призову виявилися неготовими до служби в повній мірі" відповідь була — 23 військовослужбовця, що становить 2,99% від загальної кількості опитуваних. На наш погляд, ця цифра явно занижена. Аналізуючи анкети, ми приходимо до висновку, що більшість тих, що потрапили до однієї з категорій 1-10 таблиці № 1, неспроможні бути повноцінними солдатами.

Вочевидь, доки не буде розв’язане головне питання з якісним медичним обстеженням юнаків, з можливістю реабілітації хворих призовників, ми так і будемо мати ті 18 % непридатних до військової служби військовослужбовців — харків’ян, які ми маємо вже декілька років.

Нижче надаємо порівняльну таблицю (№ 2) призовів 2000 та 2001 років. 1999 рік до уваги не беремо, тому що була недостатня кількість відповідей.

Табл. № 2

Наші висновки: на жаль, в осінній призов 2001 року значно збільшилась кількість військовослужбовців, у яких в перші дні загострились хронічні хвороби. Це яскраво свідчить про значне погіршення медичного обстеження юнаків призовного віку, про неякісне обстеження підлітків допризовного віку при проходженні приписки.

Водночас надані показники є доказом більш ретельного та якісного обстеження військовослужбовців вже у самих військових частинах. Але це не повинно знижувати якість медичного обстеження під час призову.

Наші пропозиції:

Звернутися до Облдержадміністрації Харківської області щодо створення спеціалізованого медичного центру, (згідно з ст.26 "Положення.") з сучасним медичним обладнанням для обстеження, а, при необхідності, лікування та реабілітації молоді призовного віку. До роботи в якому мають бути залучені висококваліфіковані лікарі і обстеження проводиться безкоштовно. Маємо на увазі, що в цьому медичному центрі мають бути зосереджені всі медичні показники юнаків з дня народження до останньої медкомісії облвійськкомату.

Така пропозиція була нами направлена начальнику управління охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації.

Підвищити особисту відповідальність членів призовних медичних комісій за якість призову. Призовні комісії повинні працювати такім чином, щоб до Збройних Сил потрапляли тільки ті юнаки, що за фізичним та психічним станом можуть у повній мірі виконувати військовий обов’язок.

Відновити дію ст. 87 Наказу № 2 від 4 січня 1994 р. стосовно недостатньої ваги тіла.

Ввести адміністративне покарання лікарів за призов хворих до армії.

Адже неякісне обстеження при призові призводить до погіршення стану здоров’я тих, хто призваний хворим і подальшого їх лікування у військових лікувальних закладах, а це набагато дорожче, ніж у цивільних. Треба зазначити, що це лягає важким тягарем на нас, платників податків. А Збройні Сили України потерпають від зниження боєздатності через незадовільний стан здоров’я військовослужбовців та проявів нестатутних відносин до солдат з відхиленнями у стані здоров’я