MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

По справі „кучмагейту“ проходить вже п’ять редакцій: коментарі юристів. ІМІ, Київ

04.12.2003   
Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу за ст. 344 ч.1 КК України "Втручання в діяльність Президента України" на підставі публікацій в засобах масової інформації. За даними ІМІ на сьогодні у цій справі допитувались керівники редакцій пятьох газет. Працівниками прокуратури також вилучені примірники тих чисел, де публікувалися статті, присвячені темі "Кучмагейту". Ось повний список цих видань:

"Інформаційний бюлетень" (Кременчук)

"Черкаська правда" (Черкаси)

"Рівненський діалог" (Рівне)

"Позиція" (Суми)

"Антенна" (Черкаси)

ІМІ звертається до всіх, кого допитували по цій справі чи вилучали друковані видання, з проханням повідомити нас про це за телефоном 212-19-66 або електронною поштою [email protected]

Порушена справа, яку вже сьогодні можна розцінювати як черговий і безпрецедентний наступ на свободу слова та спробу "компенсувати" вилучення з нової редакції Кримінального Кодексу статті про наклеп,  викликав занепокоєння і жваве обговорення не лише серед журналістів. Наводимо точку зору юристів на цю подію.

Марія САМБУР, юрист ІМІ:

- Діяльність ЗМІ слід розцінювати відповідно до вимог Законів України "Про Інформацію" та "Про друковані засоби масової інформації (пресу)". Публікації в друкованих засобах масової інформації мають відповідати вимогам статті 46. "Неприпустимість зловживання правом на інформацію" (Закон України "Про інформацію), яка зазначає наступне: Інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини.

Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або іншу передбачену законодавством таємницю. До таких належать відомості, що  стосуються лікарської таємниці, грошових вкладів, прибутків від підприємницької діяльності, усиновлення (удочеріння), листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, крім випадків, передбачених законом.

Цей перелік є вичерпним і за його порушення редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі несуть відповідно до статті 41 дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Диспозиція статті 344 "Втручання  у  діяльність  державного діяча"
: Незаконний вплив у будь-якій формі на Президента України, Голову Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Голову Рахункової палати або члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень передбачає конкретні дії, спрямовані на перешкоду у виконанні покладених на державного діяча державних функцій або на досягнення прийняття незаконного рішення.

- Отже критичні публікації діяльності Президента України не підпадають під кримінальні дії і редакції та журналісти не переслідують мети вплинути на прийняття незаконних рішень. Навпаки, ЗМІ акцентують увагу суспільства на дотриманні високими посадовцями  діючого законодавства і викривають випадки таких порушень. Тому  звинувачення журналістів у діях, передбачених саме цією статтею, можна розглядати як черговий наступ на свободу слова, оскільки критичні публікації в пресі не є кримінальним злочином.

Богдан ФЕРЕНЦ, директор україно-американської юридичної компанії "Рейлін Консалтинг":

- Я вважаю, що порушення цієї кримінальної справи за фактами публікацій в ЗМІ є абсурдним. Так журналісти критикують діяльність влади і вони мають на це право, оскільки саме вони є відображенням суспільства. Журналісти виконують важливу роль в суспільстві – вони несуть інформацію.

Наскільки мені відомо допитуються редактори друкованих ЗМІ та вилучаються примірники газет, в яких розміщені статті Тетяни Коробової. Так, Коробова дуже різко висловлюється на адресу Президента, але це не є кримінальним злочином. В тому випадку, коли в публікаціях допускається образа честі та гідності Президента, він може звернутись до суду в порядку цивільно-правового  судочинства і це всі зрозуміють.

Віктор БОЯРОВ, доцент Академії адвокатури України, кандидат юридичних наук:

- На нашу думку, стаття 344 КК України передбачає активні дії (наприклад, шантаж), спрямовані на перешкоджання Президентом України (у даному випадку) виконанню ним  своїх службових обов’язків або спрямовані на  прийняття ним незаконних рішень. Цитата у  статті, надрукованої  в "Інформаційному бюлетені": "...сьогодні  вже ні для кого не секрет: замовником убивства свідомим чи не свідомим був Президент Кучма..." про це не свідчить. Вона не спрямована на  перешкоджання виконанню Президентом України  своїх службових обов’язків і не спрямована на  прийняття ним незаконних рішень. Вона лише висловлює припущення, що він мав якесь відношення до вбивства журналіста. Ці дії можуть розглядатися Президентом, наприклад, як образа його честі та гідності.

Так, ці дії можуть якоїсь мірою  перешкоджати  нормальному виконанню Президентом своїх службових обов’язків, але це буде у разі, наприклад, якщо він настільки образиться на таке висловлювання преси, що  в нього не буде настрою для виконання своїх обов’язків. Це суто  суб’єктивне  його відношення як до публікації, так і до покладених на нього обов’язків.

Сама ж публікація не несе у своєму змісті жодного незаконного впливу на діяльність державних діячів і не посягає на нормальну діяльність державних органів.

З іншого боку, журналісти не порушили вимог ст.46  Закону України "Про інформацію", де передбачені зловживання правом на інформацію, оскільки до цього часу не спростоване припущення про достовірність "плівок Мельниченка", де були записані  нібито розмови  Президента з іншими особами, де йшлося про Гію Гонгадзе і зміст яких можна було трактувати як дії, спрямовані на вчинення стосовного нього  протиправних дій.

За таких умов вважаємо, що кримінальна справа, порушена Генеральною прокуратурою, підлягає закриттю за відсутністю події злочину
 Поділитися