MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Злочинні посадовці проти „Українського Слова“.

09.12.2003   
Суддя Рівненського міського суду Тимощук О.Я. та помічник прокурора міста Рівне Тимощук А.Я. вимагають відшкодування моральних збитків у розмірі 200 тисяч гривень від Видавництва імені Олени Теліги (засновника тижневика „Українське слово“.) та редактора відділу політики „УС“ Юрка Сиротюка за журналістське розслідування.

Суддя Рівненського міського суду Тимощук О.Я. та помічник прокурора міста Рівне Тимощук А.Я. вимагають відшкодування моральних збитків у розмірі 200 тисяч гривень від Видавництва імені Олени Теліги (засновника тижневика „Українське слово“) та редактора відділу політики „УС“ Юрка Сиротюка за журналістське розслідування, у якому вищевказані особи підозрюються у причетності до фабрикування кримінальної справи, застосування незаконних методів слідства, здійсненні морального тиску, та застосування погроз і тортур із метою вибиття свідчень.

Тортури і катування у місцях попереднього затримання в Україні не є ні для кого секретом. На початку січня 2002 року редактор відділу політики тижневика „Українське слово“ Юрко Сиротюк отримав записку із ІТТ м. Рівного. У ній Гринь В. В., викликаний у якості свідка, а згодом затриманий за хуліганство, повідомляв про жахливі тортури, які застосовувались до нього з метою вибиття неправдивих свідчень та зізнання у крадіжці, якої він не вчиняв. Такій самій процедурі піддавались і троє інших затриманих. Усіх їх змушували зізнатися у крадіжці в особливо великих розмірах із дачі будинку у с. Панталія Дубенського району Рівненської області, який належить матері вищевказаних судді і прокурора.

Крім того, Юрко Сиротюк через адвоката інших ув’язнених отримав свідчення, що під час тортур були присутні і давали безпосередні вказівки обидва брати Тимощуки. Більше того, рішення про адмінарешт, у результаті якого свідки по справі перетворилися на затриманих за нібито хуліганство, а потім – звинувачених у крадіжці (звична схема), приймав суд, у якому безпосередньо працює Тимощук О.Я.

Начальник карного розшуку Дубенського РУ МВСУ майор Харинюк Ю., який першим вів слідство і відмовився фабрикувати справу, був звільнений із посади і відправлений на пенсію. Органи прокуратури (у яких працював і досі працює Тимощук А.Я.), до яких затримані зверталися зі скаргами, відповідали формальними відписками.

Розуміючи суспільну вагу даної справи, а також безпосередню загрозу життю затриманих, редактор відділу політики „УС“ Юрко Сиротюк оприлюднив дані факти у серії публікацій на сторінках „УС“ та у Рівненській пресі. Про цю резонансну справу на підтвердження розслідування Юрка Сиротюка писали й інші видання, зокрема газета „Рівне-ракурс"(за 6 лютого 2003 року).

У результаті четверо обвинувачених, які більше року провели під вартою у залі суду, отримали жадану свободу. За цей час один із них захворів на туберкульоз, у іншого загострилось хронічне захворювання.

У відповідь, намагаючись замести сліди справи, брати Тимощуки подали до суду на Юрка Сиротюка і „Українське слово“. З огляду на службове становище позивачів та суму позову (задоволення якого призведе до закриття опозиційної газети і україномовного видавництва, а автору статті доведеться на протязі більш як 18 років віддавати усю зарплатню) лише суспільний резонанс і висвітлення у пресі дозволить об’єктивно розв’язати справу.

03-03 21:10 
www.майдан.org.ua  

 Поділитися