В Узбекистані страчують в’язнів сумління, незважаючи на втручання та рекомендації Комітету ООН з прав людини.
14.12.2003
Інформація Міжнародної Амністії.
(Прес-реліз 5 серпня 2003 року)
Музаффар Мірзаєв (29 років) страчений у червні 2003 року, незважаючи на твердження про те, що він був душевнохворим, а також попри втручання Комітету ООН з прав людини. Перед тим стратили Азамата Утєєва, Ільхома Бабажанова і Максуда Ісмаілова. Крім того, останніми днями надійшли непідтверджені повідомлення, що нещодавно, всупереч втручанню Комітету ООН з прав людини, стратили ще двох людей.
За інформацією Міжнародної Амністії ситуація з правами людини в Узбекистані викликає серйозне занепокоєння та потребує привернення уваги міжнародної спільноти. З цією метою Міжнародна Амністія з 7 липня до 18 серпня проводить всесвітню акцію термінової допомоги політичним в’язням, яким загрожує страта.
В рамках акції ми звертаємося до всіх небайдужих людей з проханням підняти свій голос на захист конкретних в’язнів сумління. Члени та симпатики Міжнародної Амністії зі 150 країн світу надсилають листи-звернення до Президента Узбекистану, Голови Верховного Суду, Генерального Прокурора, узбецького Обмудсмена, а також листи підтримки в’язням сумління та їхнім родичам.
У зверненні Комітету до влади Узбекистану, спрямованому двома місяцями раніше, містився заклик відкласти виконання вироку щодо Музаффара Мірзаєва. Матері ув’язненого був даний офіційний дозвіл відвідати сина 25 червня, однак охоронці не пустили її далі порога в’язниці. Міжнародна Амністія припускає, що Музаффар Мірзаєв був таємно страчений ще до приходу матері.
Життя Нодирбека Каримова (22 роки) й Аброра Ісаєва (19 років, вважається, що останній є душевно хворим) усе ще знаходяться в небезпеці. Нодирбек Каримов 30 червня, коли його відвідали батьки, був живий. Однак з тих пір про нього нічого не відомо; батьки бояться, що його вже могли стратити або можуть стратити в будь-який момент.
Мати Аброра Ісаєва ходила на побачення із сином 1 липня. За її словами, душевний розлад сина досяг такої стадії, що він поводиться як дворічна дитина. Вона стверджує, що: "Він плакав, як дитина, і хотів, щоб його обійняли, хотів сидіти в мене на колінах. Я намагалася заспівати йому колискової та заспокоїти його".
4 червня Бертранд Рамчаран, діючий Верховний комісар ООН з прав людини, поширив прес-реліз, в якому звернувся до влади Узбекистану з проханням "не виконувати вирок стосовно тих ув’язнених, котрі подали апеляцію до Комітету ООН з прав людини". За його словами, під час свого візиту до Узбекистану в березні цього року, він "особливо підкреслив, наскільки важливо поважати" втручання з боку Комітету ООН з прав людини.
Обставини справи
Узбекистан надав військовій коаліції на чолі з США можливість розмістити на своїй території військові бази для здійснення польотів до Афганістану. Так звана "міжнародна боротьба з тероризмом" використовується узбецькою владою для виправдання свого наступу на релігійну і політичну опозицію. Репресіям піддаються представники релігійних общин (переважно молодь), політична опозиція, а також жінки.
Кілька тисяч політичних в’язнів все ще залишають у в’язницях Узбекистану. Несправедливі суди, катування і жорстоке поводження є звичайною практикою в подібних справах. Родичі політичних в’язнів продовжують піддаватися переслідуванню і жорстокому поводженню винятково через свої сімейні зв’язки з політичними в’язнями. Спеціальний доповідач з проблем катувань після свого відвідування Узбекистану зробив висновок про "систематичний" характер катувань у цій країні.
У своєму звіті Спеціальний доповідач відмітив, що влада Узбекистану не звертає увагу на офіційні звернення КПЛ стосовно справ окремих засуджених. Окрім того, він виразив "[серйозне занепокоєння тим, що] не приділяється належної уваги і не приймається ніяких заходів у зв’язку зі зверненнями від імені осіб, яким загрожують катування і навіть страта".
Українська Асоціація "Міжнародна Амністія"
За додатковою інформацією звертайтеся до прес-секретарки Української Асоціації Міжнародної Амністії Антоніни Тарановської, для листів: 01015, м.Київ-15, а/с 60, адреса офісу: м. Київ, вул. Кулібіна, 6, пом. 168, тел./факс: + 044 443-78-78, e-mail: [email protected]
Музаффар Мірзаєв (29 років) страчений у червні 2003 року, незважаючи на твердження про те, що він був душевнохворим, а також попри втручання Комітету ООН з прав людини. Перед тим стратили Азамата Утєєва, Ільхома Бабажанова і Максуда Ісмаілова. Крім того, останніми днями надійшли непідтверджені повідомлення, що нещодавно, всупереч втручанню Комітету ООН з прав людини, стратили ще двох людей.
За інформацією Міжнародної Амністії ситуація з правами людини в Узбекистані викликає серйозне занепокоєння та потребує привернення уваги міжнародної спільноти. З цією метою Міжнародна Амністія з 7 липня до 18 серпня проводить всесвітню акцію термінової допомоги політичним в’язням, яким загрожує страта.
В рамках акції ми звертаємося до всіх небайдужих людей з проханням підняти свій голос на захист конкретних в’язнів сумління. Члени та симпатики Міжнародної Амністії зі 150 країн світу надсилають листи-звернення до Президента Узбекистану, Голови Верховного Суду, Генерального Прокурора, узбецького Обмудсмена, а також листи підтримки в’язням сумління та їхнім родичам.
У зверненні Комітету до влади Узбекистану, спрямованому двома місяцями раніше, містився заклик відкласти виконання вироку щодо Музаффара Мірзаєва. Матері ув’язненого був даний офіційний дозвіл відвідати сина 25 червня, однак охоронці не пустили її далі порога в’язниці. Міжнародна Амністія припускає, що Музаффар Мірзаєв був таємно страчений ще до приходу матері.
Життя Нодирбека Каримова (22 роки) й Аброра Ісаєва (19 років, вважається, що останній є душевно хворим) усе ще знаходяться в небезпеці. Нодирбек Каримов 30 червня, коли його відвідали батьки, був живий. Однак з тих пір про нього нічого не відомо; батьки бояться, що його вже могли стратити або можуть стратити в будь-який момент.
Мати Аброра Ісаєва ходила на побачення із сином 1 липня. За її словами, душевний розлад сина досяг такої стадії, що він поводиться як дворічна дитина. Вона стверджує, що: "Він плакав, як дитина, і хотів, щоб його обійняли, хотів сидіти в мене на колінах. Я намагалася заспівати йому колискової та заспокоїти його".
4 червня Бертранд Рамчаран, діючий Верховний комісар ООН з прав людини, поширив прес-реліз, в якому звернувся до влади Узбекистану з проханням "не виконувати вирок стосовно тих ув’язнених, котрі подали апеляцію до Комітету ООН з прав людини". За його словами, під час свого візиту до Узбекистану в березні цього року, він "особливо підкреслив, наскільки важливо поважати" втручання з боку Комітету ООН з прав людини.
Обставини справи
Узбекистан надав військовій коаліції на чолі з США можливість розмістити на своїй території військові бази для здійснення польотів до Афганістану. Так звана "міжнародна боротьба з тероризмом" використовується узбецькою владою для виправдання свого наступу на релігійну і політичну опозицію. Репресіям піддаються представники релігійних общин (переважно молодь), політична опозиція, а також жінки.
Кілька тисяч політичних в’язнів все ще залишають у в’язницях Узбекистану. Несправедливі суди, катування і жорстоке поводження є звичайною практикою в подібних справах. Родичі політичних в’язнів продовжують піддаватися переслідуванню і жорстокому поводженню винятково через свої сімейні зв’язки з політичними в’язнями. Спеціальний доповідач з проблем катувань після свого відвідування Узбекистану зробив висновок про "систематичний" характер катувань у цій країні.
У своєму звіті Спеціальний доповідач відмітив, що влада Узбекистану не звертає увагу на офіційні звернення КПЛ стосовно справ окремих засуджених. Окрім того, він виразив "[серйозне занепокоєння тим, що] не приділяється належної уваги і не приймається ніяких заходів у зв’язку зі зверненнями від імені осіб, яким загрожують катування і навіть страта".
Українська Асоціація "Міжнародна Амністія"
За додатковою інформацією звертайтеся до прес-секретарки Української Асоціації Міжнародної Амністії Антоніни Тарановської, для листів: 01015, м.Київ-15, а/с 60, адреса офісу: м. Київ, вул. Кулібіна, 6, пом. 168, тел./факс: + 044 443-78-78, e-mail: [email protected]