MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Семінар “Запобігання порушень прав військовослужбовців”.

14.12.2003   
Майя Крюкова, м.Харків
Вперше в м. Харкові на семінар зібрались представники організацій солдатських матерів різних регіонів України.
Семінар відбувся 12-13 вересня в м. Харкові, проводила його Харківська обласна спілка солдатських матерів (ХОССМ) за підтримки “Фонду сприяння демократіі/Фонду розвитку ЗМІ Посольства США”. Метою семінару було поліпшення фахового рівня членів організацій солдатських матерів і налагодження зв’язку між регіональними організаціями.

Вперше в м. Харкові на семінар зібрались представники організацій солдатських матерів різних регіонів України. Серед них були і ті, хто стояв у витоків руху солдатських матерів, і ті, хто прийшов у цю організацію зовсім недавно. Але всі вони відчувають біль за те, що і досі в армії порушуються права людини, що до армії потрапляють хворі юнаки, що непоодинокі випадки нестатутних відносин, що досі через різні обставини гинуть наші хлопці. Іноді, навіть, невідомо, саме через які обставини сталася трагедія.

Семінар проводився в приміщенні Дзержинської райради, яке нам було надано безкоштовно. На ньому були присутні представники обладміністрації, міськадміністрації, облвійськкомату, ЗМІ, Харківської правозахисної групи та головний лікар міського психіатричного диспансеру п.Химчан.

За свідченнями учасників семінару, найкориснішими та найцікавішими були лекції Є.Захарова (ХПГ) “Громадянське суспільство; неурядові організації. Контроль громадянського суспільства за діяльністю влади”, “Фандрейзинг”; Л.Клочко (ХПГ) “Принципи діяльності громадської приймальні”, І.Сухорукової (ХПГ) “Медичне забезпечення громадських приймалень ОСМУ”; Т.Шкрюм (м.Дніпропетровськ, МТПЛ-УС) “Засоби боротьби з порушеннями прав військовослужбовців та членів їх сімей”; Г.Чалої (м.Харків,”Громадськи ініциативи”) “Стратегічне планування в НУО”.

На семінарі виступили головний лікар Харківського міського психоневрологічного диспансеру п. А. Хімчан та голова медичної комісії Харківського ОВК п. О. Мирошниченко. Також мали змогу виступити всі бажаючі, чим вони і скористалися.

Хочемо навести приклади вражень учасників цього семінару:

“Семинар подготовлен на профессиональной основе с изобилием разработок, заготовок, копий ценнейших документов по правовым вопросам, материалы мониторинга Харьковской организации. Семинар содержит большой лекционный материал, тематические разработки, в нем участвует большое количество людей, которые подготовили несколько тематических мероприятий. Мы получили большое количество материалов на руки для дальнейшей работы. Организаторы семинара показали свои лучшие профессиональные качества правозащитника. Все они очень добрые, ласковые и внимательные люди”.

“Щиро дякую за можливість все це побачити і почути”.

“Побачила перспективу нашої організації”.

“Сподобалося абсолютно все! Чудова організація семінару. Чудові, змістовні і безмежно корисні теоретичні матеріали. Величезна подяка Харківській обласній організації солдатських матерів за їхню працю, за те, що ви передаєте нам свій досвід, що ви так гарно працюєте. Окрема і особлива подяка Харківській правозахисній групі за допомогу солдатським матерям, за публікації, за послідовне відстоювання наших прав та інтересів.

Що не сподобалося на семінарі? Такого не було”.

Організатори семінару щиро вдячні всім, хто допоміг провести його на якісному рівні і мають надію, що проведений захід допоможе в подальшому об’єднанні всіх організацій солдатських матерів України та досягненні нашої спільної мети.

На семінарі було прийнято “Звернення солдатських матерів України до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України”, яке вже направлено до всіх адресатів.

Коментар “ПЛ”:Усемінарі Спілок солдатських матерів України, який проводила у Харкові Харківська обласна організація – ХОССМ, брали участь більшість регіональних організацій, що працюють в нашій країні, представники влади, військові, деякі громадські правозахисні організації, зокрема ХПГ. На жаль, через хворобу в семінарі не змогла взяти участь голова ОСМУ п. В. Артамонова, але республіканська спілка заздалегідь надіслала учасникам семінару свій звіт по моніторінгу, що був проведений представниками ОСМУ протягом останніх 3-х років. Звіт по результатам свого моніторінгу порушення прав військовослужбовців строкової служби, призовників і допризовників представили і співробітники ХОССМ.

На семінарі відчувалось, що в Харкові існує плідна співпраця недержавних організацій, якою є ХОССМ, військових і влади, що є дуже втішним моментом, бо далеко не у всіх регіонах, як з’ясувалось на цьому семінарі при спілкуванні з нашими колегами із інших областей, таке порозуміння існує. Якщо б воно існувало скрізь, проблем у нашій армії, може, б не було так багато.

А семінар відбувся саме в той час, коли і армія і Генеральна прокуратура оприлюднили дані про погіршення ситуації в армії майже по всіх основних напрямках: і по кількості загиблих, і по призову хворих, і з соціальних питань. Саме це визначили і солдатські матері у своїх виступах.

Семінар проводився з метою поліпшення фахового рівня організацій солдатських матерів і налагодження зв’язку між регіональними організаціями.

ОСМУ – одна з перших недержавних, неурядових організацій, вона, як і “Меморіал” виникла на хвилі демократичних перетворень у СРСР кінця 80 – початку 90 років, і тоді її основу складали батьки військовослужбовців, що загинули у мирний час. Радянська система приховувала часті випадки загибелі і самогубств у збройних силах Союзу. Справи загиблих не розкривались, адекватне розслідування причин загибелі військовослужбовця строкової служби, як правило, не проводилось. Це спричинило масовий протест батьків загиблих та об’єднало їх у єдину організацію. Українська спілка солдатських матерів має у своїх рядах ветеранів цього руху: п. Т.Шкрюм (м.Дніпропетровськ), п. Л.Бико-
ву (м.Харків) та інших. Раніше батьки загиблих складали більшість в ОСМУ, але спілка росла, і з часом, вже в Українській державі, до батьків загиблих приєднались і жінки, а, інколи, і чоловіки, які не хотіли, щоб армія України успадкувала хвороби радянської армії. А на жаль, українська армія, як уламок радянської, не могла, і досі не може, цих хвороб позбутися. Тож і спілки солдатських матерів, розкидані по Україні, не лишаються без роботи. В деяких регіонах спілки продовжують очолювати батьки загиблих, є регіони, де права військовослужбовців захищають жінки, які не мали особистої трагедії, але їм не байдуже, як почуває себе суспільство, де в армії порушуються права людини. Отже в ОСМУ люди зібрались не тільки через спільне горе, а і за власним бажанням.

ОСМУ – потужна і впливова організація. Але останнім часом є тенденція відокремлення регіональних осередків один від одного. Часом, навіть, одна організація не знає, що робить інша. А юнаки з кожного регіону служать по всій Україні. У будь-який час до ХОССМ може звернутися мати, син, якої служить чи в Криму, чи в Житомирі, чи у Львові і навпаки. Значно підвищуються шанси допомогти військовослужбовцю, коли організації, що захищають його, мають зв’язок між собою. Особливо важливою є спільна тактика надання правової допомоги. В ХОССМ були випадки, коли нам доводилось вирішувати проблеми військовослужбовців, що служили у віддалених районах України, не через організації солдатських матерів, а через інші правозахисні організації, через пресу. Інколи в такому регіоні були представники ОСМУ, але вони не займалися такими проблемами. Тому дуже важливо спільними зусиллями виробити єдину тактику у вирішенні правозахисних питань, навчитися використовувати досвід один одного. Цьому і був присвячений семінар, який проводила Харківська обласна спілка солдатських матерів.

На семінар були запрошені лектори з інших правозахисних організацій, медики, які поділилися своїм практичним досвідом, вивчення поточного законодавства, не тільки військового, а й загального, яке впливає на проблеми призову і захисту прав військовослужбовців. Армія із усіх силових структур найбільше зв’язана з суспільством і найбільше залежить від нього. Тому армія до цього часу була і найвідкритішою силовою структурою, яка сприймає громадський контроль, а часто і прагне будь-якої допомоги. Отже, перше, що повинні робити організації ОСМУ – це сприяти порозумінню між військовими і цивільними, бо ані військові, ані суспільство не зацікавлені, припустимо, у призові до армії хворих, бо і армія, і суспільство втрачають на цьому бюджетні гроші, яких і у військових, і у більшості платників податків обмаль. Ані армія, ані суспільство не зацікавлені у нестатутних відносинах, які часто приводять до важких наслідків: загибелі, каліцтва військовослужбовця строкової служби, що наносить страшенну моральну (не кажучи вже про матеріальну) шкоду усьому суспільству: армія втрачає авторитет, суспільство – надію і віру у свою державу. Тому з правопорушеннями у армії треба боротися спільними зусиллями: в армії є здорові сили, а осередки ОСМУ мають на них спиратися.

Дуже важливим нам здається відстежувати діюче законодавство і наполягати на його удосконаленні. Особливо це стосується законодавства про призов, яке дуже тісно пов’язане з законами “Про охорону здоров’я і медичну допомогу”, “Про інформацію”, “Про звернення громадян”, дуже тісно пов’язане воно і з Кримінальним, і з Цивільним кодексами, але більшість цивільних законів не враховують потреби армії. Особливо несприйнятним є соціальне законодавство, зокрема, у частині, що стосується сімей загиблих. Можна відверто зазначити, що наша держава залишила сім’ї загиблих на самоті із своїм горем, найбрутальнішим чином поділивши їх на тих, чиї діти загинули при проходженні служби, та на тих, чиї діти загинули при виконанні службових обов’язків. Перші мають хоч якісь пільги, другі – майже нічого. Таким чином держава, яка забирала в армію здорового юнака, повертає батькам труну із тілом, і ніяк не відповідає за це.

Всі ці проблеми були заслухані на семінарі. Крім того були проведені тренінги із практичної діяльності НУО: як саме потрібно вирішувати складні правові, медичні, законодавчі питання. Судячи з анкетування учасників семінару, більшість з них була здивована і рівнем лекцій, і тим, які проблеми було розглянуто. Можна сподіватись, що заклик багатьох учасників семінару до більш тісної співпраці буде підтриманий членами ОСМУ. Хочеться також сподіватись, що регіональні осередки ОСМУ візьмуть участь в моніторингах, які щорічно проводить ХОССМ і деякі інші регіональні спілки. Такі моніторинги, що дозволяють дослідити якість призову, відстежити рівень нестатутних відносин в армії – є підґрунтям аналітичної роботи ОСМУ, вони дозволяють виявити вади чинного законодавства і наполягати через комітети ВР змінити чинне законодавство. Це дуже серйозна задача, яка потребує певного фахового рівня.

Дуже важливим є залучення членів ОСМУ до надання своїх матеріалів в бюлетень “Права людини”, що випускає ХПГ два рази на місяць Таким чином, можна знайомитись з проблемами всіх спілок солдатських матерів, узгоджувати спільні інтереси, ділитись досвідом. “ПЛ” має рубрику “Армія” і налаштований на внутрішній зв’язок громадських організацій. Багато з членів ОСМУ висловило бажання отримувати “ПЛ” і надавати свої матеріали. Таким чином, можна зробити висновок, що семінар більш-менш досягнув своєї мети – консолідації ОСМУ.
Інна Сухорукова
 Поділитися