Судовий позов відділу спеціальної міліції при Управлінні міністерства внутрішніх справ України в Луганській області проти керівника Луганської обласної громадської організації «Поступ» Костянтина Реуцького та тижневика «Вечерний Луганск»

6 серпня 2003 р. відбулася попередня судова бесіда у справі щодо публікації голови Луганської обласної громадської організації «Поступ» в обласному тижневику «Вечерний Луганск» №14 від 3 квітня 2003 року.

Судовий позов подано Відділом спеціальної міліції при Управлінні міністерства внутрішніх справ України в Луганській області проти керівника Луганської обласної громадської організації «Поступ» Костянтина Реуцького та тижневика «Вечерний Луганск», у якому була опублікована стаття громадського лідера. В своїй статті Костянтин Реуцький, як незалежний журналіст, описав проблемну ситуацію, яка виникла між ним та Відділом спеціальної міліції.

Передісторія судового розгляду наступна. Неурядова організація «Поступ» в частині приміщень колишнього дитячого садку № 110 м. Луганська утримує реабілітаційний центр для безпритульних дітей. В іншій частині приміщень цього ж колишнього дитячого садку розміщується Відділ спеціальної міліції при Управлінні внутрішніх справ Луганської області. З січня 2003 року безпритульні діти не можуть отримати належного захисту та допомоги у реабілітаційному центрі, бо він закритий. Як стверджує у газетній статті Костянтин Реуцький, причиною закриття центру стала відсутність електроенергії та небажання керівника Відділу спеціальної міліції майора Міщенка піти назустріч громадській організації у вирішенні даної проблеми.  Технічний бік справи зводиться до наступного. Електрощит, від якого можна підключити електроенергію, знаходиться на території ВСМ. Але це не заважає зробити автономне підключення реабілітаційного центру від цього ж електрощита без будь-яких негативних фінансових наслідків для міліції. Не зважаючи на це, керівництво ВСМ відмовляло реабілітаційному центру для дітей у підключенні.

За твердженням Костянтина Реуцького причиною відмови у підключенні з боку міліцейського начальства було бажання майора Міщенка того, аби Костянтин Реуцький організував зустріч міліцейського офіцера і з керівником третього орендатора частини приміщень дитячого садка, Фонду «Берегиня». Керівник Фонду, у свою чергу, не мав бажання зустрічатись із міліціонером. Крім того, у своїй статті керівник «Поступу» робить припущення, що «або дитячий центр виявився заручником нез’ясованих відносин між відділом спецміліції і благодійним фондом «Берегиня», або міліції просто не приємне сусідство із закладом, який займається безпритульними дітьми».

У свою чергу, в судовому позові майор Міщенко пояснює свою відмову у підключенні центру до електромережі необхідністю вирішення технічних питань щодо підключення у «відповідних організаціях» та «визначення можливості підключення «Поступу» до енергосистеми ВСМ або «Берегині».

Після невдалих спроб досягти порозуміння із міліцейським начальством Костянтин Реуцький описує свій погляд на дану ситуацію у статті, після опублікування якої й опиняється на судовій бесіді. Погляд Костянтина Реуцького на проблемну ситуацію та спосіб його висвітлення у газеті міліція вирішила визначити для себе такими, що призвели до суттєвих втрат в очах громадськості Відділом спецміліції «честі, гідності та репутації». Очевидно, найбільш простим способом підвищити свою репутацію, керівництво Відділу спецміліції визначило для себе судовий процес із громадською організацією, яка опікується безпритульними дітьми. В судовому позові начальник ВСМ вимагає: 1) спростування опублікованих в газетній статті відомостей, які «порочать» Відділ спецміліції; 2) зобов’язати Костянтина Реуцького принести вибачення колективу ВСМ при Управлінні міністерства внутрішніх справ України в Луганській області.

Щоправда, як з’ясувалося на судовій бесіді, представник МВС не може пояснити спростування, яких саме фактів вимагає міліція. Аргументація міліцейського чиновника у кабінеті судді звелася до фрази: «Ця стаття в цілому для системи МВС не прийнятна».

Так і не почувши, спростування яких саме відомостей вимагає міліція, суддя призначив суд на 12 вересня 2003 року.

Громадськість тримає дану справу в полі свого зору. На судовому засіданні були присутні члени СЦГІ «Тотальна акція на підтримку прав людини та демократії» і місцеві журналісти. В підготовці до судового засідання керівнику «Поступу» була надана консультаційна допомога громадською організацією «За професійну допомогу».

Додаткові матеріали у даній справі можна знайти на сайті СЦГІ «Тотальна акція на підтримку прав людини та демократії» http://totalaction.iatp.org.ua.

P.S. Цікавими є і особливості функціонування системи правосуддя. Хоч судовий позов подано як проти газети «Вечерний Луганск» та к і проти Костянтина Реуцького, проте судова повістка надійшла лише на ім’я Костянтина Реуцького. Редакція ж газети про поданий проти неї позов навіть не здогадувалась до тих пір, поки сам Костянтин не повідомив цього факту.

(«Права людини», м. Харків, №22, 1-15 серпня 2003 р.)