MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Забезпечення безперешкодної діяльності ЗМІ під час виборчої кампанії 2004 року вимагають від Верховної Ради України, Президента, Кабінету Міністрів, Верховного Суду, Уповноваженого ВРУ з прав людини, МВС, Генеральної прокуратури та Державної податкової адміністрації учасники Другого форуму журналістів України „За вибори без цензури”, який відбувся 10 листопада в Києві

06.04.2004   

Забезпечення безперешкодної діяльності ЗМІ під час виборчої кампанії 2004 року вимагають від Верховної Ради України, Президента, Кабінету Міністрів, Верховного Суду, Уповноваженого ВРУ з прав людини, МВС, Генеральної прокуратури та Державної податкової адміністрації учасники Другого форуму журналістів України „За вибори без цензури”, який відбувся 10 листопада в Києві

У свою чергу журналісти зобов’язалися поважати приватне життя учасників президентської виборчої кампанії, не поширювати необґрунтованих звинувачень і принизливих тверджень, розмежовувати факти й припущення.

У Форумі взяли участь журналісти з усіх регіонів України (у тому числі й з Полтавщини) та з-за кордону, народні депутати України, представники іноземних дипломатичних місій, юристи й правоохоронці, посадовці органів влади. Організували захід Громадська рада з питань свободи слова та інформації, Національна спілка журналістів України, Київська незалежна медіа-профспілка, Незалежна асоціація телерадіомовників спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації та за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Країна цензури й „темників”

Державою, де свавільно й нахабно порушуються основні демократичні конституційні принципи, постає Україна перед очима іноземних дипломатів. Те, що сором’язливо замовчує наша влада і про що б’є у дзвін опозиція, червоною ниткою пронизало вітальне слово до учасників форуму співдоповідача по Україні Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи Ханне Северінсен. Цензура в Україні офіційно заборонена, але фактично вона існує, сказала п. Северінсен, виділивши три основні види цензурування українського медіа-простору: відвертий тиск на ЗМІ; самоцензура, породжена страхом журналістів; таємні інструкції, які надсилаються до ЗМІ з чиновницьких кабінетів – ця прихована цензура є дуже небезпечною. Різноманітні перевірки засобів масової інформації часто проводяться в дуже свавільному режимі, наголосила вона. Якщо людина не винна, вона не повинна їх боятися, але відсутність прозорості в українській правовій системі призводить до того, що видавці залякані, констатувала п. Северінсен. Окрім того, кількість за останні 10 років в Україні загинуло 36 журналістів.

Глава американської дипломатичної місії в Україні Джон Гербст наголосив, що українська влада нині робить усе можливе, щоб контролювати ЗМІ за допомогою “темників”. „Україні ще треба подолати довгий шлях, аби в ній насправді була свобода преси”, - підсумував свій виступ (який, до речі, прозвучав з його вуст нашою державною мовою) посол Сполучених Штатів.

Обурив дипломатів і нещодавній цинічний випадок у Донецьку, де опозиційному блокові В. Ющенка „Наша Україна” завадили провести з’їзд. І Гербст, і Северінсен вважають неприпустимим те, що влада не забезпечує проголошену Конституцією свободу зібрання.

Генпрокуратура іспиту з демократії не склала

„Перешкоджання професійній діяльності журналістів” – так називалася одна з тематичних секцій Форуму, де „цвяхом програми” став виступ заступника генерального прокурора України Тетяни Корнякової. Серед досягнень прокуратури в цій галузі вона назвала поновлення права газети на акредитацію в органах місцевого самоврядування на Херсонщині, відмову в порушенні кримінальної справи проти редактора „Інформаційного бюлетеня” Т. Просяник за статті й карикатури на Президента (хоч Полтавське обласне управління у справах преси та інформації бомбардувало прокуратуру відповідними зверненнями стосовно крамольної кременчуцької газети), скасування реєстрації полтавської ТРК „Вояж-ТБ”, яка демонструвала порнографічні фільми, ліквідацію заборгованості з виплати журналістам зарплати... А ще Т. Корнякова повідомила (пройміться гордістю за прокуратуру), що на розгляді в суді знаходиться кримінальна справа про те, що ЗАГС у Шостці не надавав статистичних даних одній з місцевих газет.

Так, цього разу прокуратура захистила право журналістів на інформації, спасибі їй за це. А як же ті зовсім не поодинокі випадки перешкоджання ЗМІ, про які говорили у своїх виступах учасники Форуму? Ненадання (а також несвоєчасне й неповне надання) відповідей на інформаційні запити владними структурами, „терор” з боку контролюючих органів, заборона рекламодавцям публікуватися в опозиційній пресі, а розповсюджувачам – брати такі газети на реалізацію, неофіційна заборона друку та вилучення тиражів – хоча кожен з ораторів говорив про свій засіб масової інформації, це типові методи боротьби з тими медіа, які претендують на незалежність від власть імущих.

Цікаво, що резонансні злочині, скоєні проти журналістів, заступник генпрокурора залишила без коментарів. Це після того, як представниця моніторингового комітету ПАРЄ заявила, зо вони розглядають розслідування вбивств Гонгадзе й Александрова як випробовування демократії. Отже, іспит завалено?

Органи органів

Роздержавлювати чи ні? Голова Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення України Іван Чиж проти того, щоб 3% електронних та 8% друкованих ЗМІ, які залишаються державними, були „віддані олігархам”, бо тоді кандидатові від народу нікуди буде податись. „Досягти ідеального стану (виборів без цензури) неможливо, - говорить п. Чиж. – Україна інформаційно окупована просто тотально. Я йшов на вибори 2002 року вже в нинішній іпостасі, але мене „топили” конкретно”. Керівник інформаційного відомства, зокрема, відзначив цензуру з боку власників телеканалів, які фільтрують інформацію про політичних опонентів. А оскільки держава зобов’язана надати всім кандидатам рівні можливості оприлюднення своїх програм, то вона мусить мати для цього свої ЗМІ.

Не можу погодитися з Іваном Сергійовичем, бо навряд чи рейтинг державних ТРК (наприклад, першого національного телеканалу) зможе забезпечити рівні можливості претендентам на президентський пост.

А ситуацію з державними газетами – „органами органів” – головний редактор одеського видання „Юг” Володимир Курінний влучно охарактеризував терміном „демпінг”: отримуючи фінансування з бюджету вони опиняються у вигіднішому становищі, ніж недержавні ЗМІ, тим самим руйнується здорова економічна конкуренція. Крім того, практично всі бюджетні установи отримують вказівки про обов’язкову передплату певних (здогадайтесь, яких) видань. А керівники цих установ, у свою чергу, змушують передплачувати ці газети своїх працівників, порушуючи ще й право споживачів обирати кращий товар.

До слова, в цивілізованих країнах немає практики державних ЗМІ. Коли в прес-офісі місцевої ради лондонського району Кемдена я запитала колег, чи має рада свою газету або хоча б угоду з якимось виданням про висвітлення своєї діяльності (як це передбачено законодавством України), на мене подивилися з нерозуміння. А потім відповіли, що такого не може бути. Рада має свої бюлетені, буклети, Інтернет-сайт, але газети є незалежними.

Доки не настав час „Ч”

Отож, із чим ми йдемо до виборів? З нечіткими законами, де не витлумачено, не розмежовано понять „реклама”, „агітаційні матеріали”, „інформаційні матеріали”, „негативна інформація”, „недостовірна інформація”, „спотворена інформація”. Із загрозою у вигляді нової редакції Цивільного кодексу, який з 1 січня наступного року кваліфікуватиме негативну інформацію як недостовірну. Із системою подвійних стандартів, коли чиновники трактують закони на власний розсуд. Із перспективою сплати податків за будь-який матеріал про виборчу кампанію, якщо податкова розцінить його як рекламний. Із грізною армією з двох десятків контролюючих органів, готових кинутися в бій за наказом головнокоман-дувача. Щоправда, заступник голови комітету ВР з питань свободи слова та ін фор-мації Юрій Артеменко повідомив, що вони попросили Кабмін ввести мораторій на перевірки ЗМІ в наступному році. Однак зобов’язати до цього вони не можуть.

Відомий адвокат Андрій Федур прогнозує, що цензура під час наступних виборів матиме небачені обсяги. Це буде „цензура пістолета, автомата й бейсбольної біти”. Та наймасовішою, очевидно, стане цензура „шматка ковбаси”, коли журналісти, які не отримують достойної платні, писатимуть не те, що думають, а те, що замовляють. А це один з найпростіших способів маніпулювання інформацією й суспільною свідомістю.

Захистити журналістів у таких умовах, об’єднати у відстоюванні своїх прав повинна б сильна власна професійна організація, якої, як констатували учасники зібрання, поки що, на жаль, в Україні нема. Як і немає гарантії дотримання законодавства, в першу чергу, владою. Тож закордонні місії продовжуватимуть нас моніторити, аж доки ми не спроможемося забезпечити проведення справедливих виборів. Перша місія ПАРЄ очікується вже на початку лютого 2004 року, коли президентська кампанія фактично вже буде в розпалі.

Голова парламентського комітету з питань свободи слова Микола Томенко наголосив, що вже сьогодні влада оголосила початок інформаційної війни, спрямо-ваної на маніпуляцію суспільством та дискредитацію опозиційних сил, і закликав журналістів „відмовитися від участі в інформаційній війні і стати пацифістами”. (Настя Тополя)

РЕЗОЛЮЦІЯ ДРУГОГО ФОРУМУ ЖУРНАЛІСТІВ

"ЗА ВИБОРИ БЕЗ ЦЕНЗУРИ"

Ми, учасники Другого Форуму журналістів "За вибори без цензури", наголошуючи на необхідності приділення особливої уваги забезпеченню незалежності й уникнення перешкоджань роботі засобів масової інформації та журналістів у передвиборчий період, усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у висвітленні кампанії з виборів Президента України 2004 року, відзначаючи загрозливу ситуацію, що склалася із захистом журналістів від насилля, залякувань та інших форм перешкоджання їхній професійній діяльності, звертаючи увагу органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб на необхідність неухильного дотримання у своїй діяльності конституційних принципів забезпечення права на свободу слова та інформації, підтверджуючи висновки та пропозиції, що містяться в Резолюції Форуму журналістів України "Правовий самозахист" від 10 червня 2003 року, зокрема, стосовно визнання порушення органами влади законів України як головної проблеми у сфері захисту журналістів від тиску, переслідувань, невиправданих судових позовів, цензури та перешкоджання їхній професійній діяльності в інших формах, ВИРІШИЛИ звернутися з такими пропозиціями:

1) до Верховної Ради України:

- розглянути та ухвалити до набрання чинності Цивільним кодексом України (01.01.2004) проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України (щодо права на інформацію)" (реєстр. № 3547), який спрямований на усунення прогалин та виправлення помилок прийнятого кодексу;

- відхилити проекти законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо сфери охорони державної таємниці) (реєстр. № 2663), "Про моніторинг телекомунікацій" (реєстр. № 4042) та "Про діяльність у сфері інформатизації" (реєстр. № 3038) як такі, що в разі свого ухвалення становитимуть загрозу для діяльності журналістів та вільного обігу й використання електронної інформації;

- чіткіше та повніше врегулювати порядок діяльності засобів масової інформації у період кампаній з виборів Президента України шляхом внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України";

- законодавчо врегулювати статус та повноваження Представника Уповноваженого Верховної Ради України з питань свободи слова та ЗМІ;

2) до Президента України:

- припинити практику застосування адміністрацією Президента незаконних методів впливу на засоби масової інформації та журналістів, зокрема, розповсюдження серед керівників засобів масової інформації усних та  письмових інструкцій щодо обмеження представлення окремих політичних діячів, рекомендацій щодо змісту інформаційних повідомлень та їх коментарів, а також поширення версій того, яким чином, з якими формулюваннями і в якій тональності засоби масової інформації мають висвітлювати події і проблеми;

3) до Кабінету Міністрів України:

- вжити заходів для безперешкодного доступу та отримання в органах цент-ральної та місцевої влади інформації, необхідної журналістам для виконання своїх професійних обов’язків із усебічного висвітлення виборчої кампанії 2004 року;

- вжити заходів для припинення перевірок відповідними органами виконавчої влади і державними установами засобів масової інформації з 1 січня 2004 року до 1 січня 2005 року;

- вжити заходів для недопущення незаконного припинення діяльності засобів масової інформації та застосування заходів впливу до них шляхом перешкоджання їх діяльності, зокрема у процесі видання та розповсюдження друкованих видань;

4) до Верховного Суду України:

- узагальнити на пленумі Верховного Суду України практику розгляду судами справ за позовами про захист честі, гідності та ділової репутації, у яких відповідачами виступають засоби масової інформації та (або) журналісти з урахуванням останніх змін до законодавства України та відповідної практики Європейського суду з прав людини;

5) до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

- забезпечити прозорість та відкритість процесу відбору кандидата на посаду Представника Уповноваженого Верховної Ради України з питань свободи слова та ЗМІ, врахувати позицію громадських організацій, засобів масової інформації щодо кандидата на цю посаду;

6) до Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України:

- поінформувати громадськість на пленарному засіданні Верховної Ради України про результати розслідування резонансних справ застосування насилля до журналістів, зокрема справ Георгія Гонгадзе та Ігоря Олександрова;

- вживати всіх необхідних заходів для запобігання випадкам насилля проти журналістів та здійснювати вчасне і всебічне розслідування справ про такі факти з притягненням до відповідальності винних осіб;

7) до Державної податкової адміністрації України:

- запровадити мораторій на проведення будь-яких податкових перевірок засобів масової інформації з 1 січня 2004 року до 1 січня 2005 року.

Принципи діяльності засобів масової інформації в передвиборчий період

Ми – власники, менеджери, редактори та журналісти українських засобів масової інформації – визнаючи важливу роль засобів масової інформації у забезпеченні вільного та свідомого волевиявлення громадян, усвідомлюючи відповідальність перед собою та суспільством за чесне та збалансоване висвітлення кампанії з виборів Президента України 2004 року, підтверджуючи відданість положенням Декларації принципів поведінки журналістів Міжнародної федерації журналістів 1954 року з наступними змінами, та Етичного кодексу українського журналіста, ухваленого зборами журналістів 14 квітня 2002 р., добровільно беремо на себе зобов’язання дотримуватися таких принципів діяльності на час виборчої кампанії 2004 року:

1. Власники та менеджери засобів масової інформації:

- забезпечити створення та поширення програм, що передбачають дискусію учасників виборчого процесу в прямому ефірі або режимі прямого ефіру;

- не втручатись у редакційну політику та не обмежувати творчу свободу журналістів;

- не вчиняти дії, що матимуть наслідком порушення викладених нижче правил;

2. Редактори та журналісти засобів масової інформації:

- поважати приватне життя учасників виборчої кампанії та допускати поширення інформації про приватне життя цих осіб лише в тих випадках, коли така інформація становить значний громадський інтерес та є необхідною для формування думки про кандидата в Президенти;

- не поширювати необґрунтовані звинувачення, а також недостовірні твердження, що принижують честь та гідність учасників виборчої кампанії;

- чітко відокремлювати інформаційні та аналітичні матеріали, що стосуються передвиборчих подій, від політичної реклами, а оціночні судження та припущення - від фактів;

- не залишатися байдужими до випадків порушення законних прав інших журналістів та засобів масової інформації, активно висловлюючи солідарність з ними.

Учасники Другого Форуму журналістів "За вибори без цензури",

10 листопада 2003 року

("Свобода слова. Полтавщина", електронний бюлетень Полтавського обласного медіа клубу, №54, 12 листопада 2003, [email protected] )

 Поділитися