Алієв проти України
07.07.2004
Заявник скаржиться на порушення статті 2 Конвенції, що його було засуджено до смертної кари за злочин, який, за його словами, він не вчиняв.
Він стверджує, що було порушено його права, гарантовані підпунктами (а) і (с) пункту 1 і пунктами 3, 4 і 5 статті 5, пунктами 1, 2 і підпунктів (а), (b) і (d) пункту 3 статті 6, статті 13 Конвенції.
Крім того, він скаржиться на умови тримання його у камері смертників у сімферопольському слідчому ізоляторі.
25 травня 1999 року Суд оголосив прийнятною скаргу заявника щодо умов тримання його в камері смертників у слідчому ізоляторі міста Сімферополя, не розглядаючи справу по суті, та неприйнятною іншу частину заяви.
Заявник скаржиться на порушення статті 2 Конвенції, що його було засуджено до смертної кари за злочин, який, за його словами, він не вчиняв.
Він стверджує, що було порушено його права, гарантовані підпунктами (а) і (с) пункту 1 і пунктами 3, 4 і 5 статті 5, пунктами 1, 2 і підпунктів (а), (b) і (d) пункту 3 статті 6, статті 13 Конвенції.
Крім того, він скаржиться на умови тримання його у камері смертників у сімферопольському слідчому ізоляторі.
25 травня 1999 року Суд оголосив прийнятною скаргу заявника щодо умов тримання його в камері смертників у слідчому ізоляторі міста Сімферополя, не розглядаючи справу по суті, та неприйнятною іншу частину заяви.
Він стверджує, що було порушено його права, гарантовані підпунктами (а) і (с) пункту 1 і пунктами 3, 4 і 5 статті 5, пунктами 1, 2 і підпунктів (а), (b) і (d) пункту 3 статті 6, статті 13 Конвенції.
Крім того, він скаржиться на умови тримання його у камері смертників у сімферопольському слідчому ізоляторі.
25 травня 1999 року Суд оголосив прийнятною скаргу заявника щодо умов тримання його в камері смертників у слідчому ізоляторі міста Сімферополя, не розглядаючи справу по суті, та неприйнятною іншу частину заяви.