• Рубрики / Свобода мирних зібрань
• Дослідження / Свобода мирних зібрань
Заява Української Гельсінської спілки з прав людини з приводу подій у Сумах
Протягом 20 сторіччя в Європі студенти завжди були тим оголеним нервом, який гостро реагував на несправедливість. Як показав досвід – Україна не є винятком.
Українська Гельсінська спілка з прав людини глибоко стурбована останніми подіями в Сумах. За твердженням прес-центру МВС, більше місяця працівники органів внутрішніх справ намагалися забезпечити громадський порядок в місці розташування студентського наметового містечка та безпеку його мешканців. Проте, зауважимо, міліціонери не були присутніми біля наметового містечка ні 2, ні 5, ні 23 липня – коли розливали отруйну рідину (що само по собі є загрозою праву на життя). Не було їх під час безкінечних “приставань” пяних, не було, коли людину після нападу невідомих забрала швидка (тоді мешканці містечка самі упіймали винуватого, віддали міліції, представили свідків – а результати розслідування досі не відомі, хоча батьки, студенти, викладачі постійно писали заяви в МВС, МНС). А коли стало відомо про намір студентів організувати піший похід на Київ, напередодні, вночі з 31 липня на 1 серпня, міліція увірвалася в містечко, затримала, за різними даними, від 10 до 20 студентів і намагалася зруйнувати намети. Під час цієї спроби ліквідувати наметове містечко було пошкоджено або зникло майно багатьох учасників акції протесту.
Ми вважаємо, що вказані дії порушили право на свободу мирних зібрань та вираження поглядів, на свободу та особисту недоторканність, право власності. Підстави для таких тверджень наступні.
По-перше, згідно зі статтею 39 Конституції України, обмеження щодо реалізації громадянами права збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, може встановлюватись судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку або з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоровя населення або захисту прав і свобод інших людей. Відповідного рішення суду про обмеження реалізації громадянами таких прав, на момент здійснення сумською міліцією вище зазначених дій, прийнято не було. Повідомлення про можливі вчинення злочинів зі сторони учасників наметового містечка не підтвердилися, оскільки жодній особі так і не було предявлено звинувачення. Фактично, декілька десятків осіб були затримані безпідставно, що прямо повязано із проведеною акцією студентами. Після розігнання наметового містечка 8 чоловік були засуджені за непокору міліції та двоє за дрібне хуліганство, що явно не повязано з метою дій міліції. Тобто, дії міліції є явно не обґрунтованими, непропорційними та упередженими.
По-друге, стаття 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та стаття 11 Закону України “Про міліцію”, яка визначає права, що надаються міліції для виконання покладених на неї обовязків, не передбачено право обмежувати конституційні права без належних на те підстав.
По-третє, стаття 41 Конституції України, згідно з якою право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Під час незаконного обшуку наметів та особистого огляду учасників мирної акції пошкоджено чи зникло значна кількість їхнього особистого майна, що знову не узгоджується з метою дій міліції.
Слід також сказати, що даними діями сумської міліції було порушено:
а) принципи діяльності міліції (стаття 3 Закону України “Про міліцію” ), а саме: „діяльність міліції будується на принципах законності” ;
б) основні завдання міліції (стаття 2 Закону України “Про міліцію” ) – захист прав і свобод громадянина, їх законних інтересів.
Зараз представники влади всіляко перешкоджають проведенню пішого походу студентів. Мусимо заявити, що ніяких правових підстав для цього не існує, і такі дії по перешкоджанню мирних акції протесту є протизаконними. Вчора керівник штабу В.Януковича Сергій Тигіпко вдався до відвертих погроз. “Давайте не будемо підставляти молодь під кийки міліціонерів, оскільки владі потрібний спокій. Владі потрібна стабільність, і якщо хтось буде її порушувати, то можуть бути проблеми,” – відзначив він. Мусимо нагадати пану Тигіпку статтю 3 Конституції, згідно з якою утвердження і захист прав людини є головним завданням держави. Підкреслюємо, що у пішому поході студентів немає нічого протизаконного, і влада, навпаки, повинна сприяти їхньому волевиявленню і забезпечити громадський порядок, а не погрожувати студентам силовими діями. Заявляємо, що жодних правових підстав для таких дій не існує.
Окремо відзначаємо мирний характер акції протесту студентів, що не використовують і не мають на меті використовувати незаконні дії для досягнення своїх цілей. Засуджуємо спроби влади показати згадані події, як протизаконні дії чи такі, що порушують стабільність в країні, що є несумісним з демократичними та європейськими цінностями.
Ми вимагаємо від представників влади дотримуватися Конституції та законів України і не порушувати права людини та основні свободи, передбачені Європейською Конвенцією з прав людини. Вимагаємо не використовувати правоохоронні органи у політичних цілях.
Зазначаємо, що виявлення людиною будь-яких політичних поглядів у мирний спосіб є фундаментальною цінністю демократичної країни і держава зобовязана докладати максимальних зусиль до створення належних умов їх виявлення незалежно від того чи є такі погляди опозиційними чи провладними.
Євген Захаров,
Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини
4 серпня 2004 року
Довідка:
Українська Гельсінська спілка з прав людини – Всеукраїнська асоціація громадських правозахисних організацій, метою якої є сприяння практичному виконанню гуманітарних статей Заключного акту Гельсінської наради з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1975 року, інших прийнятих на його розвиток міжнародних правових документів, а також усіх інших зобовязань України у сфері прав людини та основних свобод. Українська Гельсінська спілка з прав людини була створена 1 квітня 2004 року та складається з 15 громадських правозахисних організацій-учасників.
***
В Україні досі відсутній закон, який регулював би порядок проведення мирних публічних акцій. ПЛ неодноразово вже писав на цю тему. Було запропоновано два законопроекти, № 5242 та 5242-2, проте обидва були відхилені парламентом. Отже, постає завдання створення нового більш якісного законопроекту, який був би прийнятий парламентом. У звязку з цим видаються важливими загальні зауваження щодо принципів створення закону, які наводяться нижче.