MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Заява неурядових організацій з приводу: “Заяви країн-учасниць СНД стосовно стану справ у ОБСЄ”

07.08.2004    джерело: maidan. org. ua
Автори заяви заявляють, що незгодні зі змістом та духом “Заяви країн-учасниць СНД стосовно стану справ у ОБСЄ”, і вважаємо, що такі документи спрямовані на побудову стіни нерозуміння між країнами СНД та рештою Європи, на збільшення політико-правової й культурної дистанції між розширеними ЄС, НАТО та їхніми східними сусідами.

8 липня у Відні Російська Федерація від імені дев’яти країн СНД оприлюднила “Заяву країн-учасниць СНД стосовно стану справ у ОБСЄ”, підписану у Москві 3 липня ц. р. Цим документом країни СНД виступили проти надання пріоритетності фундаментальним цінностям євроатлантичного простору, якими є демократія та права людини. Ініціатори документу виступають проти “перекосу” в бік гуманітарного виміру діяльності ОБСЄ за рахунок військово-політичного та економічного вимірів. За риторикою документ нагадує гірші витвори радянської дипломатії та являє собою спробу повернутися до мови часів холодної війни у відносинах на євроатлантичному просторі. “Втручання у внутрішні справи” – улюблена теза всіх недемократичних режимів світу – доповнюється посиланням на “національну специфіку”, яка начебто не враховується ОБСЄ. Особливо негативну реакцію підписантів викликає діяльність Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) – установи, що має офіційний мандат ОБСЄ у сфері моніторингу демократичних процесів, зокрема, виборів. Звертаймо увагу на явне викривлення фактів, що має місце в “Заяві”. Зокрема, звинувачуючи ОБСЄ та БДІПЛ у “подвійних стандартах”, “селективних підходах” та “політизації”, автори документу настійливо пропонують напрацювати “єдині об’єктивні критерії оцінки з боку БДІПЛ та ОБСЄ виборчого процесу на всьому просторі Організації”. Однак насправді такі напрацювання вже існують, більше того, їх підготовка була свого часу ініційована Росією. Початок кодифікації принципів “чесних виборів” було покладено у 1990 році під час Копенгагенської наради конференції по людському виміру Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ, нині ОБСЄ), де прийнято “Копен­га­ген­ський документ”, який визнано одним із основних міжнародних документів, що формулює принципи проведення демократичних виборів в державах-учасниках ОСБЄ і, фактично, в усьому світі. Саме згідно з цим документом у 1991 році було створено БДІПЛ та затверджено його мандат. У 2001 році під час зустрічі Ради міністрів ОБСЄ в Бухаресті за ініціативою Росії було прийнято рішення щодо подальшої конкретизації положень “Копенгагенського документу” на основі новітнього досвіду і з метою наступного поліпшення якості демократичних виборів. Задля цього була створена робоча група БДІПЛ, яка систематизувала наявний досвід і міжнародні стандарти й оприлюднила комплексний, всеосяжний 100-сторінковий документ під назвою “Існуючі зобов’язання з проведення демократичних виборів у державах-учасницях ОБСЄ”, в якому наведені докладні критерії демократичності виборів у всьому просторі ОБСЄ. Цей документ оприлюднений у жовтні 2003 році і доступний на веб-сайті ОБСЄ як англійською, так і російською мовами. У даному документі враховані не лише документи самої ОБСЄ та Ради Європи, але й “Конвенція про стандарти демократичних виборів СНД”, підписана у 2002 році лідерами Росії та більшості нових незалежних держав. Показово, що ні Росія, ані Україна чи інші держави СНД з моменту оприлюднення “Існуючих зобов’язань з проведення демократичних виборів у державах-учасницях ОБСЄ” жодного разу публічно не виступали з критикою даного документу в цілому чи окремих його положень. Імовірно, саме поява цього, абсолютно конкретного, документу остаточно розчарувала лідерів пострадянської номенклатури, що вбачають в “керованій демократії” орієнтир політичного устрою. Попередні спроби нейтралізувати діяльність ОБСЄ в сфері демократії та прав людини через нав’язування штучної дискусії про “єдині стандарти” не дали відчутного результату, що змушує деяких лідерів СНД шукати способу взагалі відтіснити “людський вимір” на периферію діяльності ОБСЄ, свідченням чого є “Заява”. Негативні тенденції останніх років засвідчують, що дефіцит демократії – одна з найбільших загроз безпеки в пострадянському просторі, що лише підтверджує правоту ОБСЄ у визначенні пріоритетів діяльності в цій частині світу. Ми заявляємо про незгоду зі змістом та духом “Заяви країн-учасниць СНД стосовно стану справ у ОБСЄ”. Вважаємо, що такі документи спрямовані на побудову стіни нерозуміння між країнами СНД та рештою Європи, на збільшення політико-правової й культурної дистанції між розширеними ЄС, НАТО та їхніми східними сусідами. Ми засвідчуємо вірність і точність акцентів, що їх розставляє ОБСЄ у своїй діяльності, спрямованій на зміцнення демократичних інститутів та прав людини в країнах з молодою, неусталеною демократією. Ми виступаємо за подальшу оптимізацію та підвищення ефективності такої діяльності.

Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Український центр економічних та політичних досліджень імені О. Разумкова
Інститут Євро-Атлантичного співробітництва
Український центр перспективних досліджень
Центр “Україна – Європейський вибір “Фонд “Демократичні ініціативи”
Центр соціальних досліджень “Софія”
Школа політичної аналітики при Національному університеті “Києво-Могилянська академія”
Часопис “Ї” (Львів)
Інститут демократії ім. П. Орлика
ВГО “Демократична дія”
Український незалежний центр політичних досліджень
Всеукраїнська громадська ліга “Україна-НАТО”
Центр міжнародних та європейських досліджень
Атлантична рада України
Центр підтримки приватної ініціативи (м. Львів)
22 липня 2004 року

 Поділитися