150 тисяч чоловік позбавлено волі. «Добробут» тюрем зростає... разом з їхнім «населенням»
Загалом, на кінець півріччя у виправних колоніях містилося 75 тисяч чоловік, які відбувають покарання неодноразово, що становить 50% від числа всіх засуджених.
Як відомо, новий Кримінально-виконавчий кодекс Україна прийняла в січні нинішнього року. І, на думку відомства пана Льовочкіна, цей документ реалізовує «загальновизнані концептуальні положення про демократизацію, гуманізацію, диференціацію та індивідуалізацію виконання кримінальних покарань з урахуванням сучасних досягнень педагогіки та психології». По-перше, засуджені нині можуть розраховувати на велику житлоплощу: норма для виправно-трудових колоній — не менше трьох квадратних метрів на людину (раніше — не менше двох), в трудових колоніях, призначених для жінок — не менше чотирьох (колись жінкам належало 2 кв. м.), в лікувальних закладах при виправних установах — близько пяти. Це відповідає необовязковим, але все ж бажаним нормам Єврокомісії, відзначив Льовочкін. По-друге, стаття 156 вищезазначеного Кодексу наказує починати реабілітацію засудженого не пізніше, ніж за три місяці до моменту звільнення: територіальні органи внутрішніх справ і центри зайнятості повинні вживати заходів із трудового та побутового «облаштування» таких людей за вибраним ними місцем проживання. По-третє — відмінено нарешті явно несправедливу норму законодавства, коли людина, що вийшла із стін пенітенціарного закладу, втрачала право на житлоплощу: ряди своїх співвітчизників «без певного місця проживання» Україна немало поповнила саме таким чином...
У рамках виправно-трудового процесу, розповів Льовочкін, за гратами виробляють зернозбиральні машини, брущатку, «багато роблять для шахт», виготовляють меблі, автопричепи та велосипеди. Про соціалізацію увязнених: спільно з Держцентром соціальних служб для молоді реалізовується програма «Соціальний супровід молоді, що відбуває покарання і звільняється з місць позбавлення волі», з допомогою ЮНІСЕФ розроблено спеціальний курс психокорекційної роботи з людьми, які готуються вийти на волю. У 37 установах створено духові оркестри, в 82-х — вокально-інструментальні ансамблі, 100 установ мають стадіони, 91 — спортивні зали. Регулярно, як свідчать у Департаменті, демонструються кіно- і відеофільми, а адміністрація відповідних установ всіляко «стимулює участь засуджених у роботі художньої самодіяльності, відвідуванні спортивних секцій, гуртків прикладної творчості», практикує «проведення конкурсів на кращий поетичний твір і кращий твір живопису та різьблення по дереву».
...Згаданих установ, за словами В. Льовочкіна, країні вистачає. З метражем на одного засудженого, як говорилося, Закон визначився. З тюремним туберкульозом, судячи з усього, поки не розібралися: нині близько 11 тисяч увязнених співвітчизників утримується в спецлікарнях. Кодекс став більш терпимим: 12 видів покарань замінено на цивільні роботи та обмеження свободи. У самих же закладах пенітенціарної системи «особлива увага приділяється навчанню персоналу». Проте, наприклад, сайт Уповноваженої з прав людини (www.ombudsman.kiev.ua) все ще поповнюється матеріалами в дусі: «Тортури — не тільки проблема України», «Надлюдські умови утримання в ізоляторі», «Омбудсману нарешті стали приходити листи без цензурної перевірки»...