Черговий напад на "Антенну". Що стоїть за черкаським “бродськагейтом”

Нещодавно в одній малопомітній на теренах Черкащини "самвидавній" збірці з’явилося таке собі невеличке інтерв’ю колишньої співробітниці газети пані Ольги Швець.

Нині пані Ольга працює в невеличкій Інтернет-агенції, що намагається розповсюджувати власну інформацію за передплатою в ділових та політичних колах Черкащини. Швець саме і займається укладанням угод на надання послуг агенцією. Але, можливо, журналістські амбіції не залишили колишню журналістку, або Ії, напевне, наздогнала легендарна "криза середнього віку". Пані Ольга почала заявляти що "Антенна" ... вкрала її ім’я!

Ольга Швець прийшла працювати до редакції невдовзі після створення газети — в 1998 році. З того ж періоду вона почала працювати редактором газети. Досвіду журналістської роботи в неї на той час практично не було, тому в невеличкому та дружньому колективі "антенівців" у неї з’явилися всі нагоди отримати пристойний фаховий досвід.

Ті роки були, можливо, тяжкими — газета впевнено завойовувала ринок, ставала найавторитетнішим політичним виданням області.

Керівником газети, її засновником був Валерій Воротнік — на той час уже добре відомий на регіональному рівні журналіст. Тому наш журналіст звернувся до нього за безпосереднім коментарем:

— Валерію, чому головним реактором газети була Швець, а не ви?

— Крім "Антенни", я в той час співпрацював з кількома ЗМІ, працював на телебаченні, потроху мав бізнесові справи. Часу редагувати газету, щотижнево працювати над створенням чергового числа у мене не було. Я купив техніку, розробив концепцію видання, фактично створив бренд. Усе інше — технічна робота, якою могли займатися наймані працівники.

Я завжди сприймав газету як бізнес. Тому головний чинник у роботі видання — його самоокупність. Швець, раніше певний час працюючи в місцевих медіа, займалася винятково питаннями реклами. Тому я вважав, що газеті був потрібен швидше добрий менеджер, ніж творчий працівник. Саме це і стало головним критерієм відбору претендентів.

Але з часом Швець почала проявляти схильність до журналістської роботи. "Антенна" взагалі була і є доволі демократичною установою, де кожен працівник має всі нагоди кар’єрного та професійного зростання.

— Чому тоді Швець залишила роботу?

— Це сталося навесні 2002 року. Минули чергові парламентські вибори, а з ними пішли, можливо, сподівання на якісь матеріальні блага, що надають вибори ЗМІ та певній частині журналістів. Під час кампанії 2002-го року "Антенна" на мою безпосередню вимогу побудувала свої стосунки з усіма політичними силами винятково на засадах поміркованості та прозорості. На певний час ми намагалися відкинути власні симпатії-антипатії заради того, щоб наші читачі мали можливість самі робити свій політичний вибір. Як на мене, "Антенна" в той період дуже погано виконувала цю функцію. До того ж сталася низка дуже неприємних для іміджу видання інцидентів, пов’язаних з появою інформації про проплати виданню "за лояльність" з боку певних політичних гравців. За даними, що я отримав невдовзі по закінченні виборів, газеті була сплачена дуже велика сума готівки. Оплата була "неофіційна", гроші взяла певна посадова особа редакції. Іншим працівникам не дісталося жодного центу. Але газета протягом кількох місяців почала дотримуватися "чіткої" редакційної політики.

— Що це за політика і хто цей політик?

— Минуло дуже багато часу, і немає сенсу пам’ятати цей інцидент. До того ж я нещодавно мав нагоду спілкуватися з нардепом, який особисто підтвердив мені ту інформацію. Але жодних взаємних претензій ніхто ні до кого не мав. Можливо то є більш сучасна практика, коли замість тиску на видання застосовується звичайний підкуп. Я не хочу повертатися до обговорення минулих подій.

— Себто, причиною звільнення Швець стали саме її дії на посаді головного редактора?

— Ймовірно. Але її ніхто не звільняв. Вона, коли почався розголос, просто перестала з’являтися на роботі. Невже це є причина закривати газету?!! Трагедії не сталося, і газета виходить донині.

— Як складалася доля Швець увесь цей час?

— У мене не було жодної підстави перейматися її долею. Здається, вона знов пішла працювати лише недавно. У багатіїв свої дивацтва! Можливо, зароблені на "Антенні" гроші скінчилися, можливо, щось інше...

— Нещодавно Швець заявила, що в газеті "Антенна" знов з’явилися матеріали за підписом Лізи Бродської, що це був саме її псевдонім і що газета його вкрала у автора.

— По-перше, "Антенна", на відміну від деяких інших видань, ні за яких обставин не видає таємницю авторства матеріалів. Це стосується і таємниці псевдоніма. До того ж редакція отримувала до автора матеріалів, що ховається за псевдо Ліза Бродська, кілька судових позовів. Жодного разу навіть на вимогу суду ми не розголошували справжнє ім’я автора.

Автор на псевдо Бродська був колись дуже активним дописувачем редакції. Потім кілька років вона була відсутня в Черкасах, і от знов нещодавно запропонувала свої послуги. Я як редактор газети не мав заперечень.

— Так це пані Швець?

— Я відмовляюся відповідати на це запитання. Ліза Бродська, яка писала матеріали в "Антенну" в 2000-му році, і Ліза Бродська, що пише матеріали до сьогоднішньої "Антенни", — це одна і та ж особа. Матеріали, що писала Швець на відміну від матеріалів Бродської, ніколи не були резонансними та скандальними. На Швець не було подано жодного позову. Теж на відміну від Бродської та деяких інших наших постійних авторів.

— Тоді чому виникає суперечка?

— Яка суперечка? Немає жодної суперечки. Є намагання зробити на пустому місті скандал та нагадати, що дехто має або мав колись відношення до майже легендарного черкаського видання. Звичайний власний піар. Мовляв, я ще існую на цьому світі, а ви, козли, мене забули...

— Пані Швець у своєму недавньому інтерв’ю заявила щось на кшталт того, що використання буцімто її псевдоніму — це свідчення того, що в "Антенні" не залишилося журналістів, чиє ім’я було б не заплямоване брудними політичними справами. Чи так це насправді?

— Я думаю, що саме коли Швець перебувала на посаді редактора, газета опинилася на межі дискредитації. Після її звільнення була повністю припинена практика подібних стосунків з політиками. Газета була і є незалежним, вільним виданням. Політика редакції не залежить від політичної кон’юнктури. Це самодостатній проект, що надає можливість працювати досить великій групі місцевих журналістів, кожен з яких має власні політичні переконання. Це зовсім різні погляди і різні люди. Але ця індивідуальність нікому не заважає робити чесну журналістику і якісну газету.

— Чи не мають власники газети бажання запропонувати пані Швець повернутися до "Антенни", газети, що стала відомою в тому числі і завдяки її праці?

— Таких планів немає. Є принципові питання, які більше стосуються моральних, ніж професійних аспектів. Це вже далеке минуле. Час розставив акценти. А ще кажуть, що Бог не фраєр, він усе бачить...

Воротнік не захотів поширюватися стосовно деяких аспектів сучасного скандалу. Але, здається, він добре усвідомлює те, що говорить. "Антенна" залишається чи не єдиним на Черкащині незалежним та не заангажованим виданням. Але деяким політикам це зовсім не до вподоби. Про моральність їхніх вчинків говорити взагалі зайве. Якщо не вдається знищити, підкупити, залякати, залишається єдине — дискредитувати. Але в чиїх очах? Наклад газети збільшується. Днями керівництво редакції анонсувало вихід недільного випуску газети, який вийде до друку вже цієї суботи. Це буде кольорове сучасне видання. Редакція вже отримала замовлення від розповсюджувачів в обсязі ... більше ніж 40 тисяч примірників на тиждень. Чи сподобається це містечковому політичному бомонду? Цікава деталь — "бродськагейт" стався саме напередодні старту нового "антенівського" проекту. Чи це звичайний збіг? (АНТЕННА)