Міліцейські "ліки" від пієлонефриту — вода з унітазу
Історія, яку розповів полтавець Павло Євтушенко, у цивілізованій державі викликала б обурення в суспільстві, значний громадський резонанс. Можете уявити, що в ізоляторі тимчасового тримання (ІТТ) Полтавського міського управління міліції людину позбавили нормальної, хоча б за мінімальними стандартами харчування, їжі, а й води... Затриманий, щоб не вмерти від зневоднення організму, змушений був задовольняти спрагу... з унітазу Донедавна молодий, енергійний заступник голови правління з фінансово-економічних питань ВАТ “Полтавагаз”, він же помічник-консультант народного депутата України Івана Четверікова (упокоївся у квітні цього року), був переповнений оптимістичними життєвими планами.
Але смерть авторитетного у владних колах нардепа внесла суттєві корективи у подальшу долю П.Явтушенка. Негармонійні стосунки, які на сьогодні склалися з іншими представниками правління, на думку звертача, можуть спричинити його незаконне звільнення з посади у ВАТ.
Подальші життєві проблеми виявилися ще запаморочливішими… З нервовою кризою та іншими хворобами, що виникли від нервових стресів внаслідок порушень його прав і свобод. Форсовано події почали розвиватись з приводу подання ВАТ звернення до правоохоронних органів.
10 серпня 2004 року з лікарняного ліжка Полтавського обласного онкологічного диспансеру з діагнозом загострений пієлонефрит, без відома лікарів, у порядку ст.115 КПК України хворого було затримано за підозрою у скоєні тяжкого злочину — розкрадання майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.
З метою психічно “зламати” і залякати Явтушенка правоохоронці помістили його до ІТТ, де давали для їжі таке, що язик не повертається назвати це харчами для людей. Мабуть, подібною баландою годували тільки в гітлерівських концтаборах та інших бандитських державах. Та що говорити про їжу — води питної не було(!) Тому П.Явтушенку, та безумовно, й іншим затриманим у цій камері до і після нього, доводилось пити з унітазної системи. В іншому випадку без води людина вмирає за якихось шість-сім діб...
У нашому ж випадку Явтушенко з лікарняного ліжка в камеру потрапив на п’ять діб. З двох заходів. Затриманого, що відбув три доби за постановою слідчого, не відпустили, лише перевели з однієї камери в іншу. Там йому повідомили, що він затриманий за підозрою у скоєні іншого злочину. А щоб він “не сумував”, то у вологу камеру розміром два на два метри, без вікон і душників міліціянти підселили для її “провітрювання” запеклого курія, ймовірно, із “спецконтингенту”…
Звільнили П.Явтушенка лише після втручання прокуратури. “Якби не Полтавська прокуратура, — зазначив Павло Володимирович, — міліцейська ласка могла б для мене скінчитись фатально".
На жаль, випадки жорстокого поводження із затриманими в Українській державі стають буденною справою. Наше суспільство багато втрачає від того, що не надто енергійно, більше того, інертно реагує на тотальні, продовжувані порушення прав людини у так званих маленьких зонах: ІТТ, СІЗО та інших офіційно пенітенціарних закладах. Тому не дивуймося, що наша держава все більше нагадує велику зону ще до президентських виборів.
P.S. До автора звернулись представники трудового колективу ВАТ “Полтавагаз”, які повідомили, що адміністрація підприємства намагається за будь-яку ціну звільнити П.Явтушенка з роботи, змушує їх, щоб очорнити Явтушенка, ставити свої підписи під зверненнями сумнівного змісту. Чим же завинила ця скромна, розумна, справедлива, на їх думку людина, перед племінником покійного народного депутата Івана Четверікова?