Останніми днями побільшало дзвінків до редакції: щось неладне діється з передплатою та доставкою «Сільських вістей» читачам
— На пошті сказали, що наш район обслуговує Саратський вузол поштового звязку, тому й така затримка, — розповідали вони. — Зателефонували туди і почули: «Ми не одержували ніяких передплатних карток з вашого села на «Сільські вісті». Зясовуйте все на місці».
— Я вже втомилася телефонувати до Сарати, пояснювати, що ми давали заявки на «Сільські вісті», а вони не надходять, — сказала мені по телефону завідуюча Павлівською сільською поштою Марія Федорівна Бабіна.
Коротко кажучи, Іван киває на Петра, а Петро на Івана.
Подібний сигнал надійшов і від жителя Ізяслава Хмельницької області Анатолія Івановича Бойка. У їхній район «Сільські вісті» доставляють із Славути. Останній номер газети він та інші сім передплатників «Селяночки» одержали за 2 липня. З чим це повязано — президентською передвиборною кампанією чи безалаберністю поштовиків?
Було б не дивно, якби прозвучав один сигнал, хоча на нього теж потрібно реагувати. А тут їх он скільки! Причому кричущих. З 6 липня перестали доставляти «Сільські вісті» девятьом жителям села Великий Карашин Макарівського району Київської, сімом передплатникам села Плавське Генічеського району Херсонської та двом жителям села Антонівка Кегичівського району Харківської областей. Про це, відповідно, поінформували редакцію Юрій Амвросійович Сичевський, Алла Олександрівна Карнаухова та Ольга Анатоліївна Шевченко.
Причини на місцях поштовики називають різні. То заявку неправильну дали, то з вузлів поштового звязку примірники недосилають. Передплатники вважають, що до цього докладає рук влада. Почалися президентські перегони — і незалежна преса ой як їй не подобається.
З тривожним повідомленням звернулися до редакції жителі сіл Славгород, Раївка та Троїцьке Синельниківського району Дніпропетровської області Валентина Степанівна Пугач, Любов Павлівна Корнієнко та Федір Степанович Ситник. Передплатникам з липня також перестали доставляти «Сільські вісті», незалежно від того, передплачено їх на рік, шість місяців чи квартал. Пояснення одне: газети раптом «зїв» компютер. Поштовики пропонують повернути людям гроші або передплатити іншу газету.
«Навіщо нам ті гроші чи інші видання, якщо ми хочемо одержувати улюблену «Селяночку»? — мало не волають наші шанувальники.
Хочеться вкотре запитати генерального директора «Укрпошти» Василя Георгійовича Мухіна: доки він дуритиме і редакцію, і — головне — читачів численними обіцянками навести лад у своєму відомстві? Якщо не здатен — то, маючи совість, хай зізнається і йде собі геть, бо скільки ж можна грати на нервах людей, які заплатили за послуги, але не отримують їх.