Губернатор образився на газету... на 125 тисяч гривень
Закарпаттям прокотився черговий скандал: 19 липня редактор місцевої газети “Паланок” Юрій Клованич повідомив, що голова Закарпатської облдержадміністрації Віктор Балога подав на його газету позов на суму в 125 000 гривень. Формулювання позову доволі традиційне — “за образу честі й гідності”.
Слухання за позовом призначене на 28 липня в міськрайонному суді міста Мукачеве, бо редакція газети знаходиться саме в цьому місті. Предметом невдоволення губернатора стали інтерв’ю його опонентів, особливо його головного критика — народного депутата Сергія Ратушняка. Однак до цього невдоволення сміливо можна приплюсовувати ще одне: не так давно газета “Паланок” утворилася в результаті внутрішнього розколу в газеті “Старий замок”, яка була підконтрольна Балозі. При цьому все нажите редакцією майно дісталося “Замку”, тому “Паланок” весь час свого незалежного існування знаходиться на межі виживання. Відповідно, сума позову, заявлена Балогою, абсолютно нереальна для редакції.
Газета ж “Паланок” характерна тим, що свої сторінки надає різним особам. Інтерв’ю газеті дають як політики, які нині знаходяться при владі, так і опозиціонери. При цьому газета зберігає критичний настрій до перманентних неподобств, що відбуваються в області. При минулому режимі Юрій Клованич пережив чотири позови від екс-губернатора Івана Різака (всі були відхилені Апеляційним судом), недавно з газетою хотів позиватися Нестор Шуфрич, але пізніше від такої ідеї відмовився.
Практично вiдразу за інформацією про позов усім закарпатським газетам прес-службою губернатора було надіслано у вигляді інтерв’ю коментар Віктора Балоги, де вiн, зокрема, на запитання “Чому шкоду, завдану вам цією публікацією, оцінено саме в 125 тисяч гривень?” відповів: “Це запитання до адвокатів. Я ж особисто вважаю, що шкоду, завдану моєму імені цією та іншими подібними публікаціями, важко виміряти будь-якими сумами. Тим більше, що болотом, яким намагаються вимастити мене особисто, ляпають і на імідж влади в цілому, в обличчя Закарпаття і всієї України. І це не могло пройти повз мене. Я відповідальний за такі речі. Журналісти і політики, в ідеалі, мали б відчувати аналогічну відповідальність. Це, зрештою, питання їхньої професійності, професійної етики і просто людяності...”.
(“День”, №129, 21 липня 2005 р.)