MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Результатом міжнародного співробітництва стало запровадження навчальних курсів з демократії та прав людини для міліції

27.12.2005   
Петро Цимбал, м.Харків
Нещодавно Києві відбулася презентація навчально-методичного комплексу «Права людини та їх забезпечення за умов суспільних змін», який був створений у межах канадсько-українського проекту «Розбудова демократії». Інтерв’ю одного із учасників проекту та авторів навчального комплексу.

Нещодавно у м. Києві відбулася презентація навчально-методичного комплексу «Права людини та їх забезпечення за умов суспільних змін», який був створений у межах канадсько-українського проекту «Розбудова демократії». Ось що розповів нашому кореспонденту один із учасників проекту та авторів навчального комплексу доцент кафедри філософії і політології Харківського національного університету внутрішніх справ, підполковник міліції Петро Цимбал.

Кор.: Ви з колегами працювали кілька років, і створили добротний продукт для навчання молодих правоохоронців. Що спонукало вас звернутися до цієї проблематики?

П. Цимбал: Всі погодяться з тим, що права людини у вирішальний спосіб вплинули на становлення і розвиток демократичних держав та формування сучасного світового порядку, заснованого на демократичних принципах поваги прав людини й верховенства закону. В Україні, після набуття нею незалежності, під впливом норм міжнародного законодавства з прав людини також розпочалися демократичні перетворення. Але їх глибинність та результативність не може нас задовольняти. Здається, що ряд важливих суспільних сфер нібито випадають із загального процесу демократизації. Особливо це стосується правоохоронної системи країни, яка потребує кардинального реформування. Щодо міліції, то факти корупції, катувань та інших порушень прав людини, які висвітлюються постійно у вашому бюлетені та інших монографічних виданнях, як наприклад «Протизаконне насильство в органах внутрішніх справ: Соціологічний та історико-правовий аналіз», засвідчують про необхідність термінових перетворень у правоохоронних структурах. Тож, можна сказати, що і діяльність Харківської правозахисної групи підштовхнула нас до активної роботи у цій галузі.

Кор.: Ви можете сказати читачам, як домогтися того, щоб головним орієнтиром у діяльності міліції стали положення Конституції України, у якій чітко окреслюються демократичні цінності суспільства, шляхи забезпечення прав людини та завдання щодо формування правової держави, розвитку громадянського суспільства? Як досягти того, щоб відповідно до Конституції, зміст і спрямованість діяльності правоохоронців визначалися рівнем дотримання й забезпечення прав і свобод людини?

П.Цимбал: Сьогодні всім зрозуміло, що старе міліцейське керівництво збанкрутиле, і потрібно докласти значних зусиль, щоб міліція дійсно стала однією із головних структур, через яку держава реалізовувала б свої зобов’язання щодо охорони і захисту прав людини. Значні надії на демократизацію міліції посилилися з приходом до керівництва МВС України Ю. Луценка. Всі сподіваються, що йому, як відомому ефективному політику, вдасться запровадити систему демократичних перетворень, яка буде підхоплена на всіх рівнях. Але є багато чинників, які стоять на заваді, і головний із них – це зневіра у можливості змін на краще. Серед міліції розповсюдженим є уявлення про недоцільність, «невигідність» процесу демократизації. Водночас бюрократизм, адміністративно–командні підходи також різко критикуються, але все ж таки багатьма вважаються невідворотними та більш звичними. Тому не дивно, що як парламентські вибори 2002 року, так і президентські 2004 року засвідчили, що міліція у значній мірі не була зорієнтована на обслуговування законних інтересів громадян, їх демократичного волевиявлення та на захист виборчих прав людини. Більше того, часто самі правоохоронці припускалися порушень, і, під тиском політико-олігархічних груп, залучалися безпосередньо до участі у політичних баталіях та до виконання політичних замовлень. На щастя, горе-політикам не вдалося втягнути їх до широкомасштабного застосування сили проти громадян, порушивши їх право на мирні мітинги та маніфестації.

Кор.: Прийшло нове керівництво, відбуваються зміни, але багато громадян скептично оцінюють перебудову в діяльності міліції.

П. Цимбал: Нагадаю, що після Другої світової війни європейська поліція була у такому ж становищі як сьогодні наша міліція, і стояло питання вибору. Але під впливом демократичних цінностей (демократизації), яка розгорнулася у західних країнах у повоєнні роки, в усіх ланках поліцейської системи відбулися позитивні зміни, відбулося становлення солідарних відносин між правоохоронцями і населенням, а у широкому сенсі між людиною, суспільством і державою. Ідеологія законності, повага та забезпечення прав людини вирішально вплинули на еволюцію сучасного інституту поліції країн консолідованої демократії. Поліція перетворилася на важливу державну інституцію, яка користується загальною повагою і підтримкою. Тому і в української міліції іншого шляху не має – вона буде перетворена на демократичну міліцію. І це станеться тоді, коли рух за демократизацію набуде розмаху і в низових місцевих міліцейських структурах.

Кор: Опоненти нового керівництва стверджують, що цивільний міністр не впорається з тими завданнями, що постали перед відомством. Пророкують розпорошення кадрів та зростання злочинності.

П.Цимбал: То мабуть їм так хочеться, щоб цивільний міністр не впорався, його діяльність зазнала невдач, а в суспільстві різко посилився страх перед злочинністю. Але давайте згадаємо те, що понад десять останніх років всі ми були свідками заміни на посаді Міністра одного генерала на іншого, а результати залишалися одні: тупцювання на місці, постійне недофінансування, корупція, авторитарно-дисциплінарний стиль управління тощо. Понад десять років ми не бачили раціональної правоохоронної політики. Було обслуговування політико-економічних кланів, яке завершилося крахом. Було багато розмов про демократію, без реальних кроків до неї. Сьогодні ж у нас вперше з’явився цивільний міністр і реальний шанс використати всі можливості Ю. Луценка як політика. Якщо йому вдасться запровадити потужну демократичну політику оздоровлення і розвитку системи МВС, то професійність, оперативність реагування на події, превентивність в діяльності стрімко зросте, що є в інтересах всього суспільства. Зараз з’явилася нагода для кожного міліцейського підрозділу запропонувати нові підходи та критерії ефективної діяльності, які можуть скласти основу сучасної правоохоронної політики. Кожний професіонал, який вболіває за свою справу, незалежно від того, на службі він чи звільнився, має можливість посилити діяльність МВС. Зі свого боку ми пропонуємо цілісну систему демократичної освіти, яка до речі справдила себе в розвинених країнах, і сприяє становленню ефективної поліцейської діяльності.

Щодо кадрів, що «пішли» з міліції, то жалкувати за тими, хто утверджував адміністративно-командний стиль управління й корупцію в міліції не має потреби. А чесні, порядні професіонали, які звільнилися на пенсію, продовжують працювати в органах або взаємодіють з ними, підтримують їх. Вони завжди будуть приносити користь суспільству.

Кор.: Погоджуюсь, що досвід роботи поліції інших країн потрібно знати. Тому ми висвітлювали на шпальтах наших видань результати програми Ради Європи «Поліція і права людини». Читачів цікавить досвід підготовки поліцейських та утвердження діяльності, ґрунтованої на демократичних засадах, коли поліцейські обслуговують людину, коли в основі їх діяльності є принципи гуманізму, дотримання прав людини, поваги до гідності, рівноправ’я, солідарності, прозорості, справедливості тощо. Водночас читача турбує питання, як зазначені принципи утвердити в діяльності нашої міліції, і він в сумнівах.

П. Цимбал: Провести демократичне реформування в міліції складно, але можливо. Нещодавно у нас в університеті відбувся міжнародний семінар «Реформування поліції в країнах Центральної та Східної Європи», який був організований Женевським центром демократичного контролю над збройними силами. За словами одного із доповідачів семінару, комісара місцевої поліції Деніса Бергманса із Бельгії, сучасна демократична поліція є високо професіональною організацією, яка перейшла від силового характеру діяльності до сервісного обслуговування громади, служінню потребам людей та суспільним групам. І цей стандарт уже втілений у багатьох постсоціалістичних країнах. Вони обрали модель демократичної поліції, діяльність якої ґрунтується на принципах захисту прав і свобод людини, прозорості, громадянської підзвітності, відповідальності перед законом, а не угодовства правлячим групам тощо. За умов застосування мінімальної сили їй вдається забезпечити права людини та дотримання законності.

Кор.: Після осінніх актів вандалізму у Франції та інших країнах Європи може відбутися посилення прихильників силового репресивного стилю діяльності поліції/міліції, що в свою чергу, призведе до розширення практики ігнорування й порушення прав людини. Як можна протидіяти цьому?

П. Цимбал: Французькі події осені 2005 року нам показали, що в багатьох суспільствах існують «замкнуті» молодіжні групи (категорії), які не охоплені системою громадянської освіти (йducation civile), не залучені до демократичної конкуренції, змагання, до участі у місцевому розвитку, до спорту, правозахисної чи іншої діяльності. Саме ця молодь потрапила під вплив вуличної злочинності та наркобізнесу, і була ними використана для супротиву, перш за все, поліції. Головною мішенню були не авто, школи, магазини (які спалювалися, трощилися), а поліція, яка розгорнула серйозний наступ на наркоділерів та організовану злочинність. Тому терміновим завданням є перенесення різноманітних профілактичних, просвітниць­ких поліцейських/міліцейських програм на рівень місцевого самоврядування та реально існуючих соціальних груп і категорій населення. З цим завданням зможе впоратися міліція, яка має солідну підготовку з демократії, прав людини та інших гуманітарних дисциплін. Отже, не репресивний підхід, а навчання партнерству і взаємодії з населенням має стати найважливішим аспектом діяльності міліції. Але це не тільки проблема міліції: органи місцевого самоврядування, державні і громадські структури також мають посилити функцію обслуговування населення.

Кор.: Ми в редакції переглянули цей комплекс, який складає: навчальний посібник, хрестоматія, методичні рекомендації з програмою і тестами. Ви створили добротний продукт, але як з’явилася ідея написати цей комплекс?

П. Цимбал: Ідея створення зазначеного навчально-методичного комплексу та його запровадження була опрацьована почесним професором Школи політичних студій Університету Квінз Дж. Перліним (Канада) та начальником кафедри філософії і політології нашого університету (ХНУВС – ред.) професором О.В.Тягло. Потім на кафедрі ми розробили конкретний проект, який був підтриманий Агентством Міжнародного розвитку Канади, МВС України, Навчально-методичним Центром МВС та керівництвом ХНУВС. Ми виходимо з того, що вивчення прав людини як складової професійної підготовки правоохоронців є продуктивним та важливим чинником демократизації міліції.

Кор.: Ви впевнені, що ваш курс буде добре сприйнятий у навчальних закладах, як говорять, силових структур? Тематика курсу корисна і актуальна, але як її сприймуть ваші курсанти ?

П. Цимбал: З самого початку роботи ми застосували досвід Центру вивчення демократії та Школи політичних студій Університету Квінз: створена навчальна програма, інші матеріали проходять пілотне викладання і знаходяться в стані постійного корегування, яке, до речі, виконується як викладачами, рецензентами, так і безпосередньо студентами, слухачами та іншими. Ми також розпочали створення нового навчального курсу, застосовуючи метод пілотного викладання, яке проводилося не тільки в ХНУВС, але і в навчальних закладах інших міст. Завдяки відданій роботі доцентів Віктора Великого (Херсонський юридичний інститут), Мирона Олексюка (Львівський інститут МВС України), Олександра Рубана (Кіровоградський юридичний інститут), Ігоря Маковського (Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС) нам вдалося провести ґрунтовну апробацію і створити оптимальний варіант посібників. Але саме головне: експериментальне викладання курсу показало, що він позитивно сприймається курсантами й слухачами і допомагає їх професійному зростанню. Нам вдалося поєднати вивчення проблем демократизації в нашому суспільстві та системі МВС з питаннями захисту прав людини у діяльності міліції. Було розроблено і запропоновано до вивчення теми, в яких розглядається стан і перспективи сучасного розвитку України, права і свободи людини в міжнародних політико-правових документах та їх вплив на суспільні зміни, зарубіжний досвід та діяльність міліції у галузі забезпечення прав людини. До методичних матеріалів ми включили розроблену програму, її обґрунтування й застосування, пояснення і приклади використання інтерактивних методик під час практичних занять, зразки вхідного та вихідного тестування та техніку їх проведення.

Кор.: У передньому слові до вашого видання професор Дж. Перлін стверджує, що ваша робота має міжнародне значення і наробки проекту можуть бути використані в інших країнах, які обрали шлях до демократії.

П. Цимбал: Це дійсно так. Сьогодні навчання демократії та застосування її цінностей в практичній діяльності є важливим для кожної структури. Ми ж керуємося статтею 26 Європейського Кодексу поліцейської етики, в якій рекомендується здійснювати підготовку поліції на засадах фундаментальних принципів демократії, верховенства права і захисту прав людини, і які мають бути закладені в основу роботи правоохоронців. Влітку цього року у нас в університеті пройшов міжнародний семінар «Поліцейська етика», організований Радою Європи, в якому взяли участь відомі в Європі фахівці з проблем діяльності демократичної поліції: Жак Шлеф, Франсуа-Ів Бошер, Ренато Гуійон, П’єр Аеплі та інші. Як гості, так і всі інші учасники семінару дійшли висновку, що міліція має розширити навчання демократії в своєму середовищі, а також перенести просвітницьку профілактичну роботу в суспільство. У межах канадсько-українського проекту «Розбудова демократії» ми підготували і провели серію семінарів-тренінгів з прав людини для практичних працівників міліції, які виконують свої завдання у віддалених райцентрах та селищах. І наші знання та підходи ми можемо запропонувати не тільки для нашої, але й інших країн. В цьому є міжнародне значення нашої роботи. Ми вважаємо, що міжнародне співробітництво, створення і реалізація спільних проектів, встановлення прямих контактів сприяє формуванню поліції, яка здатна встановити контроль над злочинністю, забезпечити громадський порядок та права і свободи людини.

Кор.: Дійсно міжнародне співробітництво відіграє важливу роль, тому що від його розвитку у значній мірі залежить реалізація міжнародних стандартів дотримання прав людини. Ми знаємо, що ви проводите щорічні міжнародні конференції з проблем демократії та видаєте збірки. Була інформація, що ІІІ Міжнародна конференція «Розвиток демократії та демократична освіта в Україні» відбулася у травні в м. Львові, і значна частина докладів була присвячена вивченню тих чи інших аспектів дотримання і захисту прав людини. Але, на мій погляд, для навчання міліції більш важливими є переклади низки книг відомих канадських фахівців з питань демократії та прав людини, які здійснюються у межах проекту. Наприклад, збірка «Права людини: Концепції, підходи, реалізація», яка є в нашій бібліотеці, користується попитом досить часто. Тож співробітництво українських і канадських викладачів приносить суттєві результати для навчання нашої молоді.

П.Цимбал: Створена література, навчальні посібники – це є результат співпраці викладачів з різних університетів України та Канади. Під час написання книг, проведення конференцій, семінарів розгортається спілкування та дискусії між українськими й канадськими викладачами, засвоюється досвід, відбувається взаємне збагачення. Всі задоволені співпрацею з професорами Дж.Перліним (Університет Квінз), Орестом Субтельним (Університет Йорк. Торонто), Чарльзом Пентландом (Університет Квінз), Лоренсом Ле Дюком (Університет Торонто) та іншими. Отже, широкий, плюралістичний підхід приводить до зосередження на актуальних проблемах, а запозичення або застосування канадського менеджменту – до створення якісного навчального продукту. Під час презентації навчально-методичного комплексу керівник відділу технічної співпраці амбасади Канади пані Евелін Лі сказала, що викладачі, які створили і запровадили цей курс зробили важливий крок на шляху демократизації української міліції. Думаю, що це гарна оцінка співробітництву викладачів з Канади та України. В цілому, посилення євроінтеграційних процесів в Україні буде сприяти розширенню прямих контактів українських науковців із зарубіжними колегами.

Кор.: Будемо сподіватися, що запровадження системи демократичного навчання для міліції принесе позитивні результати для всього суспільства. Дякуємо за розмову і сподіваємося на нові зустрічі в нашій редакції.

 Поділитися