MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Відсутність правового поля і міжнародного контролю — що відбувається в російському полоні з українськими цивільними?Правила обробки і захисту персональних даних у базах даних, володільцем якої є громадська організація «Харківська правозахисна група»Декларація етичних засад Харківської правозахисної групи‘Я ні про що не жалкую і ні в чому не каюсь’ — в РФ правозахисника засудили до двох з половиною років колоніїПравоохоронці розслідують 18 кримінальних проваджень за фактами вбивства 38 українських військовополонених Вправа ‘очищення розуму’Комитет ООН по правам ребенка осудил нарушения прав украинских детей со стороны РФКомітет ООН з прав дитини засудив порушення прав українських дітей з боку РФСудилища тривають: у ‘ДНР’ 33 українських воїнів відправили за ґрати на строки до 29 роківВикористання репродуктивних клітин після смерті: Рада виправила норму закону“Гаряча кава” або 10 ударів по сідницях гумовим кийком, — як у Первомайської виправної колонії №117 зустрічають новоприбулихСвідка Єгови, якого звинувачували в ухиленні від військової служби, виправдали у суді Звіт за результатами моніторингового візиту до Диканівської виправної колонії №12 Звіт за результатами моніторингового візиту до Покровської виправної колонії №17 Один успех Харьковской правозащитной группы в 1991 годуДзеркало українського правосуддяЗвіт за результатами моніторингового візиту до Дніпровської виправної колонії №89Грубі порушення міжнародного права і воєнні злочиниУ ЄСПЛ відбулися усні слухання у ‘кримській справі’Озброїмо Україну! Відкритий лист правозахисників до урядів та громадянського суспільства вільних і демократичних країн

Громадська Рада з дотримання прав людини при МВС

19.01.2006   

28 грудня відбулося перше засідання новоствореної Громадської ради з питань дотримання прав людини при Міністерстві внутрішніх справ України.

Ця Рада є консультативно-дорадчим органом, який надає консультативно-методичну допомогу МВС України та здійснює громадський контроль за діяльністю органів внутрішніх справ. До її складу увійшли 14 працівників міністерства, зокрема, Міністр, усі його заступники, керівник апарату міністерства й декілька радників Міністра та 13 громадських діячів, які представляли різні громадські організації, в тому числі 11 киян і два харків’янина. А взагалі за круглим столом пролунав жарт, що «Україна без Кучми» врешті решт зайняла МВС і то в мирний спосіб, адже ініціатори та керівники акції були представлені у громадській раді з обох, уже не ворогуючих, сторін. З боку МВС – співголова УБК і водночас Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, з боку громадськості – три з чотирьох ініціаторів УБК – Олег Левицький, Михайло Свистович (прес-секретар УБК) та Володимир Чемерис (співголова УБК).

На своєму першому засіданні члени Громадської ради обрали її співголів – від громадськості співголову Харківської правозахисної групи та голову правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євгена Захарова, а від МВС – Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Відповідальним секретарем Ради, який організовує поточну взаємодію Ради зі службами і підрозділами центрального апарату Міністерства та головними управліннями МВС України в АРК, областях, Києві і Севастополі та на транспорті, забезпечує підготовку та проведення засідань Ради, організаційно-технічне та документальне забезпечення діяльності Ради, призначений помічник Міністра внутрішніх справ Олег Садикін. Секретарем Ради з боку громадськості обрано Олега Левицького, адвоката з міста Ірпеня Київської області.

Обрані також керівники робочих груп з семи напрямків правозахисної роботи: з прав затриманих – адвоката Харківської правозахисної групи Аркадія Бущенка, з виборчих прав – голову Комітету виборців України Ігоря Попова, з питань свободи мирних зібрань – члена Правління Інституту «Республіка» Володимира Чемериса, з права на приватність – директора програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження» Романа Романова, з проблем насильства в родині – віце–президента Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» Ольгу Калашник, з питань роботи зі зверненнями громадян голову Всеукраїнського громадського об’єднання «ПОРА» Михайла Свистовича, з прав біженців та шукачів притулку – місце вакантне.

Всі назви поки що є робочими, а склад Ради є відкритим щодо доповнення з боку громадськості. Про це було вирішене на першому засіданні. Так само зазнаватимуть змін, а також найближчим часом будуть підготовлені нові документи щодо діяльності Ради. Розробку цих документів члени Ради взяли собі за домашнє завдання, щоб підготувати їх до наступного засідання.

Подібні Ради також будуть створені у Автономній Республіці Крим, усіх областях та в містах Києві і Севастополі.

Наприкінці засідання члени Ради заслухали інформацію доктора юридичних наук, радника Міністра внутрішніх справ з прав людини та гендерних питань Катерини Левченко про роботу мобільних груп з моніторингу дотримання прав людини. Ці групи створені Наказом МВС України № 536 від 08.07.2005 у всіх областях України. До їх складу, відповідно до Положення, входять представники правозахисних громадських організацій, вищих навчальних закладів системи МВС, відділів внутрішньої безпеки УМВС й інших підрозділів. Катерина Левченко наголосила, що кращі результати моніторингу – там, де в мобільних групах беруть участь представники правозахисних організацій. На її думку, одним з першочергових завдань Ради має бути доукомплектування мобільних груп такими представниками й провести їх навчання. Рада вирішила опрацювати механізм залучення громадських організацій до роботи мобільних груп.

В кінці засідання Євген Захаров наголосив, що Рада зможе виконати свої завдання, якщо вона активно працюватиме між засіданнями, а зустріч членів Ради мають слугувати тільки для затвердження вже підготовлених рішень. Усі ж обговорювання краще проводити в віртуальному режимі шляхом електронної розсилки. Усі присутні погодилися з цією тезою. Члени ради домовилися обговорити питання розширення її складу, основних напрямків роботи семи груп, розширення їх кількості, формування мобільних груп та інші.

Наш інформ.


 Поділитися