MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Захист персональних даних у Швейцарії

08.02.2006   
Федеральний закон Швейцарії про захист даних базується на принципах, подібних до тих, які містяться у подібних чинних законах інших європейських держав, хоча Швейцарія і не є членом Європейського Союзу.

Коротка історія захисту персональних даних у Швейцарії

Прийняттю Закону Швейцарії про захист персональних даних передував тривалий процес. Перші кроки було зроблено ще на початку 1970-х рр. проектом закону, який остаточно було подано у 1984 р. Запропонований законопроект критикувався, однак, за надмірну складність. Тим часом захист персональних даних у приватному секторі регулювала стаття 28(1) Швейцарського цивільного кодексу. Захист персональних даних у приватному секторі базувався на статті 8 Європейської конвенції з прав людини. Федеральний офіс для захисту даних було створено у 1991 р.

Врахувавши критику, у березні 1988 р. було подано новий законопроект, який було остаточно прийнято 19 червня 1992 р. Федеральний закон про захист даних набув чинності з 1 липня 1993 р.

Федеральний закон Швейцарії про захист даних базується на принципах, подібних до тих, які містяться у подібних чинних законах інших європейських держав, хоча Швейцарія і не є членом Європейського Союзу. Спершу публічний і приватний сектори у Швейцарії підлягали тим самим правилам. У публічному секторі закон стосувався лише діяльності органів влади на федеральному рівні. Однак більшість швейцарських кантонів запровадило подібне законодавство для того, щоб керувати публічним сектором збирання і оброблення персональних даних у своїй відповідній місцевості. У 2000 р. було визнано відповідність цього швейцарського закону вимогам Європейського Союзу (http://privireal.org/content/dp/switzerland.php)

 

Федеральний закон Швейцарії “Про захист даних” від 19 червня 1992 р.

(станом на 3 жовтня 2000 р.)

 

Федеральна Асамблея Швейцарської Конфедерації,

керуючись статтями 95, 122, 123 і §3 статті 173 Федеральної Конституції і, беручи до уваги Звіт Федеральної Ради (від 23 березня 1988 р.), постановляє

 

Розділ 1: Мета, сфера регулювання та визначення

 

Стаття 1. Мета

Метою цього акту є захист особистості і основних прав тих осіб, щодо яких обробляються дані.

 

Стаття 2. Сфера регулювання

1 Цей акт регулює оброблення даних про фізичних і юридичних осіб, що здійснюється:

a) приватними особами;

b) федеральною владою.

2 Він не поширюється на:

a) персональні дані, що обробляються фізичною особою винятково для особистого використання і не розкриваються третій особі;

b) обговорення у федеральному парламенті і парламентських комітетах;

c) незавершене цивільне, кримінальне чи міжнародне провадження в рамках правової допомоги, або державне чи адміністративне судове провадження, за винятком адміністративного судового провадження у першій інстанції;

d) публічні реєстри, що стосуються приватно-правових питань;

e) персональні дані, що обробляються Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.

 

Стаття 3. Визначення

Наведені нижче терміни слід розуміти наступним чином:

a) персональні дані (дані): вся інформація, що стосується встановленої особи чи такої, що може бути встановлена;

b) причетні особи: фізичні чи юридичні особи, дані про яких обробляються;

c) вразливі персональні дані: дані, що стосуються:

1)  релігійних, філософських, політичних або профспілкових поглядів чи діяльності,

2)  стану здоров’я, сексуального життя або расової приналежності,

3)  досьє соціального забезпечення,

4)  кримінального чи адміністративного провадження та покарання;

d) персональний профіль: сукупність даних, що дозволяють оцінити основні характеристики особистості фізичної особи;

e) оброблення даних: будь-які операції стосовно персональних даних, незалежно від використаного обладнання чи процедур, і, зокрема, збирання, зберігання, використання, змінювання, передавання, архівування або знищення даних

f) розкривання: надання даним доступності, наприклад, шляхом надання дозволу на доступ до даних через передавання, розповсюдження або опублікування інформації;

g) файл: сукупність персональних даних, структура якої полегшує пошук даних на конкретну особу;

h) федеральна влада: органи влади Швейцарської Конфедерації або їхні підрозділи, а також будь-які особи, що працюють на Швейцарську Конфедерацію;

j) розпорядник файлів: приватна особи чи федеральний орган влади, що приймають рішення щодо мети і змісту файла;

k) закон у формальному сенсі:

1) федеральні закони і загальнообов’язкові федеральні декрети, що підлягають затвердженню на референдумі;

2) рішення міжнародних організацій, що є обов’язковими для Швейцарії та міжнародні правові договори, що були ратифіковані Федеральною Асамблеєю і мають законодавчий зміст.

 

Розділ 2: Загальні положення про захист даних

 

Стаття 4. Принципи

1 Все оброблення персональних даних повинно здійснюватися у передбаченому законом порядку.

2 Оброблення повинно здійснюватися добросовісно і не має бути надмірним.

3 Персональні дані можуть оброблятися лише з тією метою, з якою вони збиралася, або яка є очевидною за даних обставин, або яка передбачена законом.

 

Стаття 5. Точність даних

1 Будь-хто, хто обробляє персональні дані, повинен забезпечити точність цієї інформації.

2 Будь-яка причетна особа може вимагати виправлення неточних даних.

 

Стаття 6. Передавання даних через кордон

1 Жодні персональні дані не можуть передаватися через кордон, якщо це серйозно загрожуватиме персональній приватності причетних осіб, і, зокрема, у випадках, коли неможливо забезпечити захист, рівний тому, що передбачений правом Швейцарії.

2 Будь-хто, хто бажає передати дані через кордон, повинен заздалегідь повідомити про це Федерального уповноваженого із захисту даних у випадках, коли:

a) відсутній юридичний обов’язок розкривати ці дані, і

b) причетні особи не знають про таке передавання.

3 Федеральна Рада врегульовує цю процедуру повідомлення детальніше. Вона може передбачити спрощену процедуру такого повідомлення або винятки з цього обов’язку повідомляти у тому випадку, коли оброблення не загрожує приватності причетної особи.

 

Стаття 7. Безпека даних

1 Персональні дані повинні захищатися від недозволеного оброблення відповідними організаційними і технічними засобами.

2 Федеральна Рада детальніше врегулює мінімальний рівень заходів для безпеки даних.

 

Стаття 8. Право на інформацію

1 Будь-хто може звернутися до розпорядника файлів із запитом щодо того, чи оброблялися дані про заявника, які зберігаються.

2 Розпорядник файлів повинен надати інформацію стосовно:

а) всіх даних стосовно особи, що містяться у файлі,

b) мети і, якщо це необхідно, законної підстави такого оброблення, категорії оброблюваних даних, осіб, залучених до оброблення файлу, і осіб, які мали отримати файл.

3 Розпорядник файлів може розкрити причетній особі дані стосовно її стану здоров’я через лікаря, зазначеного цією особою.

4 У випадку, якщо розпорядник файлів має персональні дані, що оброблялися третьою особою, він буде залишатися відповідальним за надання будь-якої інформації, щодо якої було подано запит. Третя особа зобов’язана надати інформацію у випадку, коли вона не розкриває ім’я розпорядника файлів або коли він не проживає у Швейцарії.

5 Інформація, за загальним правилом, повинна надаватися безкоштовно і у письмовому чи друкованому вигляді або як фотокопія. Федеральна Рада встановлює винятки із цього правила.

6 Жодний орган влади не має права відмовити у праві на інформацію наперед.

 

Стаття 9. Обмеження у праві на інформацію: загальні положення

1 Розпорядник файлів може відмовитися надавати або обмежити чи відстрочити надання інформації, щодо якої було отримано запит, у наступних випадках:

а) такий офіційний припис передбачено у законі;

b) від нього вимагається вчинити так заради першорядних інтересів третьої особи.

2 Федеральна влада може відмовитись надавати дані або обмежити чи відстрочити надання інформації, щодо якої було отримано запит у наступних випадках:

а) цього вимагають першорядні суспільні інтереси, і, зокрема, інтереси внутрішньої та зовнішньої безпеки Конфедерації,

b) повідомлення цієї інформації може становити загрозу кримінальному провадженню або іншим слідчим процедурам.

3 Окрім того, приватний розпорядник файлів може, також, відмовитися надавати або обмежити чи відстрочити надання інформації, щодо якої був отриманий запит, коли цього вимагають його власні першорядні інтереси, і за умови, що дані не передано третій особі.

4 Розпорядник файлів має зазначити причину, через яку він відмовив, обмежив або відстрочив доступ до інформації.

 

Стаття 10.  Обмеження у праві на інформацію щодо працівників засобів масової інформації

1 Розпорядник файлів, використання яких має єдину мету – опублікування у контрольованій редакцією частині періодичного видання, може відмовитися надавати дані, обмежити або відстрочити надання інформації, щодо якої було отримано запит, якщо:

а) персональні дані містять інформацію щодо їх джерела;

b) наслідком повинно стати право ознайомитися з чорновим варіантом публікації;

c) свобода формування громадської думки опиниться під загрозою.

2 Окрім цього, журналісти, також, можуть відмовитися надавати, обмежити або запобігти передаванню запитуваної інформації, якщо файл використовувався винятково як допоміжний матеріал у їхній особистій праці.

 

Стаття 11. Реєстр файлів

1 Федеральний уповноважений із захисту даних веде реєстр файлів. Будь-хто може ознайомитися із реєстром.

2 Органи влади федерального уряду повинні повідомити про всі файли Федеральному уповноваженому із захисту даних для їхньої реєстрації.

3 Приватні особи, які регулярно обробляють вразливі дані, профілі даних або передають персональні дані третім особам, повинні реєструвати свої файли, якщо:

а) оброблення таких даних не підпадає під юридичну вимогу, а також

b) причетні особи не знають, що такі дані обробляються.

4 Файли повинні реєструватися перед їхнім обробленням.

5 Федеральна Рада видасть постанови про реєстрування файлів, підтримування та опублікування реєстру. Вона також може передбачити винятки із обов’язку повідомляти чи реєструвати певні види файлів, забезпечуючи, щоб оброблення не загрожувало приватності причетних осіб.

 

 Розділ 3: Обробка персональних даних приватними особами

 

 Стаття 12. Порушення приватності

1 Будь-хто, хто оброблятиме персональні дані, не повинен протизаконно втручатися в приватність причетних осіб.

2 Ніхто не має права безпідставно:

а) обробляти персональні дані способом, який суперечить принципам, викладеним у ст. 4, §1 ст. 5, § 1 ст. 6 та §1 ст.7 Закону;

b) обробляти персональні дані всупереч бажанню, вираженому причетною особою;

c) розкривати третій особі будь-які вразливі дані або персональні профілі.

3 За загальним правилом, права особи не будуть порушеними, якщо причетна особа зробила дані загальнодоступними і явно не заборонила їхнє оброблення.

 

Стаття 13. Законні підстави

1 Втручання у приватність буде протизаконним, якщо тільки воно не виправдане або згодою причетної особи, або на підставі першорядного суспільного чи приватного інтересу або на підставі закону.

2 Першорядні інтереси особи, що обробляє дані, слід, зокрема, враховувати, коли вона:

а) обробляє, у безпосередньому зв’язку з укладанням чи виконанням договору, персональні дані щодо партнера по договору;

b) є або бажає стати комерційним конкурентом іншої особи і обробляє персональні дані з цією метою, не розкриваючи їх третій особі;

c) обробляє персональні дані з метою оцінки кредитоспроможності іншої особи, гарантуючи, що ці дані не є ані вразливими, ані не визначають профіль особистості, і розкриває такі дані третій особі тільки у разі, коли це необхідно для укладання чи виконання контракту із причетною особою;

d) обробляє дані на професійній основі винятково з метою опублікування в контрольованому редакцією розділі періодичного видання;

e) обробляє персональні дані не заради особистих цілей, і, зокрема, для дослідження, планування або статистики, і публікує результати у такий спосіб, щоб встановити причетну особу було неможливо;

f) збирає дані щодо публічної особи, гарантувавши, що ці дані стосуються публічної сфери її життя.

 

Стаття 14. Оброблення даних третьою особою

1 Оброблення даних може доручатися третій особі за умов що:

а) сторона, яка делегує це право, гарантує, що не матиме місце оброблення даних, яке їй самій не дозволено здійснювати;

б) оброблення не заборонене юридичним або договірним зобов’язанням про конфіденційність.

2 Третя особа може заявляти ті ж підстави для правового обґрунтування, що й сторона, яка делегує оброблення даних.

 

Стаття 15. Вимоги і юридичні процедури

1 Юридичне провадження або тимчасові заходи щодо захисту особистості регулюються ст. 28-281 Швейцарського Цивільного кодексу. Позивач у будь-якому юридичному провадженні може подати спеціальну вимогу про виправлення або знищення персональних даних, або про заборону їхнього розкриття третім особам.

2 У випадку, якщо точність або неточність персональних даних не може бути встановлено, позивач може вимагати, щоб певні дані були позначені відповідним чином.

3 Позивач може вимагати повідомлення третьої особи або публікації судового рішення щодо даних чи їхнього виправлення, знищення, заборони поширення або позначення про суперечливий характер даних.

4 Суд вирішуватиме справи щодо захисту права на інформацію за спрощеною і прискореною процедурою.

 

Розділ 4: Обробка персональних даних федеральними органами

 

Стаття 16. Відповідальні органи влади

1 Будь-які федеральні органи влади, що обробляють персональні дані або обробляли їх на виконання своїх обов’язків несуть відповідальність за забезпечення захисту таких даних.

2 У випадку, якщо федеральний орган влади обробляє персональні дані разом з іншими федеральними органами влади або органами влади кантону чи з приватними особами, Федеральна Рада може встановити спеціальні зобов’язання щодо захисту даних.

 

Стаття 17. Юридичні принципи

1 Федеральні органи влади можуть обробляти дані тільки в разі, якщо для цього є законні підстави.

2 Вразливі дані або персональні профілі можуть оброблятися тільки, якщо закон у формальному сенсі явно передбачає це, або у таких виняткових випадках, коли:

а) таке оброблення є необхідним для виконання завдання, чітко визначеного в законі у формальному сенсі;

б) Федеральна Рада дозволила таке оброблення, оскільки права причетної особи зазнають загрози або

в) причетна особа у цьому особливому випадку надала на це явну згоду або особисто зробила дані доступними громадськості.

 

Стаття 18. Збір персональних даних

1 Будь-який федеральний орган влади, що систематично збирає дані, зокрема шляхом опитування, повинен визначати мету і законні підстави для такого оброблення, категорії осіб, що мають справу з файлом, та осіб, що отримуватимуть ці дані.

2 Збирання вразливих даних або персональних профілів, що стосуються характеристик особи, повинно здійснюватися в очевидний для причетних осіб спосіб.

 

Стаття 19. Розкриття персональних даних

1 Федеральні органи влади можуть розкривати персональні дані, якщо вони мають законні підстави для цього згідно із статтею 17 або якщо:

а) ці дані є необхідними для реципієнта у цьому особливому випадку для виконання ним своїх юридичних обов’язків,

b) причетна особа дала свою явну згоду у цьому особливому випадку або обставини передбачають такий дозвіл;

c) причетна особа зробила ці дані загальнодоступними;

d) реципієнт вірогідно стверджує, що причетна особа відмовляється надавати згоду або забороняє розкриття з тим, щоб запобігти реципієнту відстоювати його законні права або забезпечувати інші інтереси, що варті захисту; кожного разу, коли це є можливим, причетній особі повинна надаватись можливість викласти свою справу.

2 Федеральні органи влади можуть за запитом розкривати ім’я, прізвище, адресу і дату народження особи, навіть якщо умов, зазначених у параграфі 1 не було дотримано.

3 Федеральні органи влади можуть зробити персональні дані доступними через віддалений доступ, забезпечивши безпосередньо виражене положення про це.

4 Федеральні органи влади повинні відмовити у розкритті даних, обмежити таке розкриття або певним чином обумовити його, якщо:

а) цього вимагають суттєві суспільні інтереси або явні інтереси причетної особи чи

b) цього вимагає передбачений законом обов’язок збереження конфіденційності або спеціальна постанова про захист даних.

 

Стаття 20. Заборона розкриття

1 Причетна особа, яка вірогідно відстоює законні інтереси, може звернутися до компетентного Федерального органу з вимогою заборонити розкриття певних даних.

2 Федеральний орган може відмовитись заборонити розкриття або відмінити будь-яку таку заборону у наступних випадках:

a) існує правовий обов’язок розкриття;

b) виконання ним своїх обов’язків було б поставлено під загрозу.

 

Стаття 21. Знеособлення та знищення даних

Федеральні органи влади повинні знеособити або знищити персональні дані, які в подальшому не потрібні, за винятком даних, які:

a) повинні бути збережені як доказ або для цілей безпеки;

b) повинні зберігатися у федеральних архівах.

 

Стаття 22. Оброблення для цілей дослідження, планування, і статистики

1 Федеральні органи влади можуть обробляти персональні дані з причин, не пов’язаних із причетними особами, і, зокрема, для цілей дослідження, планування або статистики, передбачаючи, що:

a) дані буде знеособлено відразу, як тільки це дозволить мета оброблення даних;

b) одержувач передаватиме дані третій особі тільки за згодою федерального органу влади;

c) результати оброблення даних публікуються у формі, яка не дозволяє встановити причетних осіб.

2 [У цьому випадку] немає потреби дотримуватися вимог:

a) § 3 статті 4 Закону щодо мети оброблення даних;

b) § 2 статті 17 Закону щодо законної підстави для оброблення вразливих даних і персональних профілів;

c) §1 статті 19 Закону щодо розкриття персональних даних.

 

Стаття 23. Діяльність федеральних органів влади у сфері приватного права

1 У випадку, коли федеральний орган діє на підставі приватного права, повинні застосовуватися положення оброблення персональних даних приватними особами.

2 Нагляд за такою приватно-правовою діяльністю повинен проводитися згідно із приписами, застосовними до федеральних органів влади.

 

Стаття 24 (Втратила чинність).

 

Стаття 25. Права і процедури

1 Будь-хто, хто має законний інтерес, може вимагати, щоб відповідальний федеральний орган влади:

a) утримувався від практики незаконного оброблення даних;

b) анулював результати незаконного оброблення даних;

c) визнав незаконний характер оброблення даних.

2 Якщо точність або неточність персональних даних не може бути встановлено, від федерального органу влади вимагатиметься позначити ці дані приміткою про такий факт.

3 Особа, подаючи заяву, може, зокрема, вимагати, щоб федеральний орган влади:

a) виправив або знищив ці дані або гарантував, що їх не буде розкрито третій особі;
b) опублікував або повідомив третій особі своє рішення, а саме, виправити або знищити персональні дані, заборонити їх розкриття або позначити їх як такі, що мають суперечливий характер.

4 Ця процедура регулюватиметься Федеральним адміністративно-процесуальним законом. Винятки, викладені в статтях 3 і 7 Федерального адміністративно-процесуального закону, у цьому випадку не застосовуються.

5 Рішення, прийняті федеральним органом влади, підлягають праву на оскарження у Федеральній комісії із захисту даних. Рішення, прийняті Комісією, підлягають праву на оскарження згідно із адміністративним правом у Федеральному Верховному Суді Швейцарії.

 

Розділ 5: Швейцарський федеральний уповноважений із захисту даних

 

Стаття 26. Призначення і статус

1 Федеральний уповноважений Швейцарії із захисту даних призначається Федеральною Радою.

2 Уповноважений виконує свої обов’язки автономно, а в адміністративних цілях належить до Федерального департаменту юстиції і поліції (тепер до Федеральної канцелярії – прим.перекл.).

3 Уповноважений має постійний штат.

 

Стаття 27. Контроль федеральних органів вдали

1 Уповноважений контролює відповідність дій федеральних органів влади цьому Закону та іншим федеральним постановам, що стосуються захисту даних. Федеральна Рада звільняється від такого контролю.

2 Уповноважений розслідує справи з власної ініціативи чи за зверненням третіх осіб.

3 Для розслідування справ Уповноважений може вимагати представлення документів, збирати інформацію і отримувати пояснення про діяльність, пов’язану з обробленням даних. Федеральні органи влади зобов’язані співпрацювати у розслідуванні будь-якої справи. Право відмовитися давати свідчення, передбачене статтею 16 Федерального адміністративно-процесуального кодексу, застосовується за аналогією.

4 У разі, коли розслідування виявить, що приписи про захист даних було порушено, Уповноважений може рекомендувати, щоб відповідальний федеральний орган влади змінив або призупинив діяльність з оброблення персональних даних. Уповноважений повідомляє відповідний департамент чи Федеральну канцелярію про свої рекомендації.

5 У разі, коли рекомендація не виконується або відкидається, Уповноважений може звернутися із цією справою до відповідного департаменту або до Федеральної канцелярії для винесення рішення. Про це рішення повідомляються причетні особи.

 

Стаття 28. Консультаційні послуги приватним особам

Уповноважений може надавати консультації приватним особам з питань захисту даних.

 

Стаття 29. Розслідування і рекомендації у приватному секторі

1 Уповноважений проводить розслідування зі своєї власної ініціативи або за зверненням третьої особи, коли:

a) методи оброблення здатні порушити приватність великої кількості осіб (системна помилка);

b) файли повинні реєструватися (ст. 11 Закону);

c) повинно бути оголошено про розкриття даних за межами Швейцарії (ст. 6 Закону).
2 Уповноважений може вимагати представлення документів, одержувати інформацію і діставати пояснення про діяльність, пов’язану з обробкою даних. Право відмовитися давати свідчення, передбачене статтею 16 Федерального адміністративно-процесуального кодексу, застосовується за аналогією.

3 На підставі свого розслідування Уповноважений із захисту даних може рекомендувати змінити або призупинити діяльність з оброблення персональних даних.

4 У разі, коли рекомендація не виконується або відкидається, Уповноважений може звернутися із цією справою до Федеральної комісії із захисту даних для винесення рішення.

 

Стаття 30. Інформація

1 Уповноважений представляє звіт через регулярні проміжки часу або на вимогу Федеральної Ради. Ці періодичні звіти мають бути опубліковані.

2 У випадках, що становлять суспільний інтерес, він може поінформувати громадськість про виявлені факти і рекомендації. Він може розкрити отримані ним дані, що мають характер службової таємниці, лише за наявності дозволу компетентного органу влади. У разі, коли у такому дозволі цим органом влади відмовлено, остаточне рішення виносить Президент Федеральної комісії із захисту даних.

 

Стаття 31. Інші обов’язки

1 Уповноважений має наступні додаткові обов’язки:

a) допомагати федеральним і кантональним органам влади із питань, що стосуються захисту даних;

b) надавати свою думку щодо проектів федеральних законів і щодо федеральних заходів, які стосуються захисту даних;

c) співпрацювати із органами захисту даних як в межах, так і за межами Швейцарії;

d) вивчає, наскільки іноземні засоби захисту даних еквівалентні засобам, наявним у Швейцарії.

2Уповноважений може також надавати поради департаментам Федеральної Адміністрації у випадках, коли цей Закон є незастосовним на підставі пп. c і d §2 ст.2 Закону. Департаменти Федеральної адміністрації можуть дозволяти Уповноваженому інспектувати їхню діяльність.

 

Стаття 32. Обов’язки щодо медичних досліджень

1 Уповноважений надає поради Комісії експертів з питань професійної таємниці у медичних дослідженнях (ст. 321bis Швейцарського кримінального кодексу (ШКК);

2 У разі, коли ця Комісія санкціонує відміну таємності, Уповноважений здійснює моніторинг відповідності пов’язаних із цим умов. У зв’язку із цим він може проводити розслідування згідно із §3 ст.27 Закону.

3 Уповноважений має право оскаржити рішення, винесені Комісією експертів, у Федеральній комісії із захисту даних.

4 Уповноважений працює з тим, щоб гарантувати, що пацієнти поінформовані про їхні права.

 

Розділ 6: Федеральна комісія із захисту даних

 

Стаття 33. ???????????????????

1 Федеральна комісія із захисту даних є третейським судом і апеляційною комісією згідно із пп. a-c ст. 71 Федерального адміністративно-процесуального закону. Вона ухвалює рішення щодо:

a) рекомендацій Уповноваженого (§ 4 ст.29 Закону), про які згадувалося раніше;

b) апеляцій на рішення, ухвалені федеральними органами влади, щодо питань, що мають стосунок до захисту даних, за винятком рішень, ухвалених Федеральною Радою ;

c) апеляцій на рішення Комісії експертів з питань професійної таємниці у медичних дослідженнях (ст.321 ШКК);

d) апеляцій на рішення останніх інстанцій кантонів, які засновувалися на приписах федерального публічного права щодо захисту даних.

2 У разі, коли Уповноважений встановлює внаслідок запиту, зробленого відповідно до вимог § 2 статті 27 або § 1 статті 29 Закону, що причетна особа може зазнати шкоди таким чином, що це, можливо, буде важко виправити, він може звернутися до Президента Комісії із захисту даних для запровадження тимчасових заходів. Статті 79-84 Федерального цивільно-процесуального закону застосовуються за аналогією до цієї процедури.

 

Розділ 7: Кримінальні санкції

 

Стаття 34. Порушення обов’язку надавати інформацію, реєструвати дані або співпрацювати

1 Приватні особи, які не виконали свої обов’язки, передбачені статтями 8, 9 і 10 Закону, навмисно надаючи неточну або неповну інформацію, підлягають покаранню за поданням прокурора у вигляді арешту або штрафу.

2 Приватні особи, які навмисно:

a) не оголосили про файл згідно із статтею 11 Закону або неналежно розкрили дані за кордоном згідно зі статтею 6, або ті, які надали неправдиву інформацію у своїй декларації;

b) надали неправдиву інформацію або відмовилися співпрацювати під час розслідування справи (ст.29 Закону),

підлягають покаранню у вигляді арешту або штрафу.

 

Стаття 35. Порушення професійної таємниці

1 Будь-хто, хто навмисно і без дозволу розкриє таємні та вразливі персональні дані або персональні профілі, які стали йому відомі в процесі його професійної діяльності, що вимагає знання таких персональних даних, підлягатиме, в результаті судового переслідування за заявою потерпілої особи, покаранню у вигляді арешту або штрафу.

2 Будь-хто, хто навмисно і без дозволу розкриє таємні та вразливі персональні дані або персональні профілі, які стали йому відомі в процесі його діяльності як особи, на яку покладається обов’язок збереження професійної таємниці, чи в процесі його професійного навчання з такими особами, підлягає, в результаті судового переслідування за заявою потерпілої особи, покаранню у вигляді арешту або штрафу.

3 Незаконна передача таємних і вразливих даних або персональних профілів також підлягає покаранню, якщо відповідна особа припинила займатися своєю професією або завершила своє професійне навчання.

 

Розділ 8: Прикінцеві положення

 

Стаття 36. Набуття чинності

1 Федеральна Рада прийме норми для впровадження цього закону.

2 (Втратив чинність)

3 Дозволяється відступ від статей 8 і 9 Закону щодо розкриття інформації дипломатичними і консульськими представниками Швейцарії за кордоном;

4 В подальшому може визначатися

a) які файли потребують постанов про оброблення;

 b) умови, за яких федеральний орган влади може отримати персональні дані, які оброблялися третьою особою або від імені третьої особи;

c) спосіб, яким можуть використовуватися засоби встановлення особи.

5 Швейцарія може вступити у міжнародні договори з питань захисту даних за умови, що вони відповідають основним принципам цього закону.

6 Буде прийнято постанови щодо того, як може бути гарантовано безпеку файлів, які містять дані, у разі війни чи кризи, що може призвести до загрози життю чи здоров’ю причетних осіб.

 

Стаття 37. Впровадження в кантонах

1 Доки будуть відсутні кантональні постанови про захист даних, оброблення персональних даних кантональними органами по забезпеченню норм федерального права регулюватиметься ст.ст. 1-11, 16-23, і §§ 1-3 ст. 25 Закону.

2 Кантони повинні визначити контрольний орган, який нестиме відповідальність за контроль за відповідністю приписам про захист даних. Статті 27, 30 і 31 Закону застосовуватимуться за аналогією.

 

Стаття 38. Перехідні положення

1 Розпорядники файлів повинні оголошувати будь-які існуючі файли, які повинні реєструватися на умовах статті 11 Закону протягом року від дати, коли цей закон набуде чинності.

2 Протягом одного року від дати, коли Закон набуде чинності, вони повинні вжити заходів, що вимагаються для того, щоб дозволити їм розкрити інформацію на умовах статті 8.

3 Федеральні органи влади можуть продовжити використовувати чинні файли, що містять вразливі персональні дані чи персональні профілі, до 31 грудня 2000 року, без необхідності дотримуватися вимог § 2 статті 17 Закону.

4 Щодо питань, які стосуються біженців та чужоземних осіб, період, дозволений в § 3 статті 38 Закону, повинен буде продовжено доти, доки нова редакція Закону про біженців і зміни до Федерального закону про перебування і проживання іноземців (від 26 березня 1931 року) не набудуть чинності.

 

Стаття 39. Референдум і набуття чинності

1 Цей Закон, якщо цього вимагатиметься, підлягатиме затвердженню на референдумі.

2 Федеральна Рада визначить дату, з якої цей Закон набуде чинності.

 

Додаток

Зміни до федеральних законів

1. Внести до Федерального закону адміністративного судочинства наступні зміни:

...

2. Внести до Зобов’язального кодексу наступні зміни:

3. Внести до Федерального закону про міжнародне приватне право (від 18 грудня 1987 року) наступні зміни:

...

4. Внести до Кримінального кодексу (від 18 грудня 1987 року) наступні зміни:

...

Неофіційний переклад Р.Тополевського та Л.Шут

 Поділитися