Постанова Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2006 року
Справа №2-а-334/06
2006 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2006 року Печерський районний суд міста Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді Умнової О.В.
суддів Кафідової О.В.
Остапчук Т.В.
при секретарі Скопенко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративний позов Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» Прогресивної соціалістичної партії України та Партії «Русько-Український Союз» (РУСЬ) до Міністра внутрішніх справ України Луценко Юрія Віталійовича, 3-ті особи: ТОВ «Редакція газети «Факти», журналіст газети «Факти» Анатолій Гавриш, Інтернет видання «Українська правда», Інтернет видання «Цензор. НЕТ»
– про визнання протиправними бездіяльності, відсутності повноважень та дій посадової особи виконавчої влади, засобу масової інформації та підприємств, –
ВСТАНОВИВ:
Позивач в особі представника Цимбалюка В.Д. звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В., ТОВ «Редакція газети «Факти», журналіста газети «Факти» Анатолія Гавриша, Інтернет видання «Українська правда», Інтернет видання «Цензор. НЕТ» про визнання протиправними бездіяльності, відсутності повноважень та дій посадової особи виконавчої влади, засобу масової інформації та підприємств. Мотивує свої вимоги тим, що 27.12.2005 року під час прямої (он-лайн) конференції у Інтернет-виданні «Українська правда» відповідач оприлюднив негативну інформацію про політичні, ділові та особисті якості кандидатів у народні депутати України від деяких виборчих блоків, в тому числі і від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція». Внаслідок чого постановою Центральної виборчої комісії від 5.01.2006 року №73 зазначені дії визнані такими, що містять ознаки передвиборної агітації, цією ж постановою ЦВК звернуло увагу Міністра ВС України Луценка Ю.В. на необхідність неухильного дотримання вимог виборчого законодавства України. Однак, Луценко Ю.В., ігноруючи постанову ЦВК не вжив заходів до відклику із засобів масової інформації та Інтернет-видань своєї передвиборної агітації, які продовжували розповсюджувати його інтервю та висловлювання віднесені законом до однієї із форм передвиборної агітації. Так, інтервю було опубліковано в газеті «Факти» у №3 (2040) від 6.01.2006 року, поширено інтернет-виданнями «Українська правда» та «Цензор. НЕТ». Вважає, що Міністр внутрішніх справ України не мав права приймати участь у передвиборній агітації та своєю «бездіяльністю» допустив поширення негативної інформації стосовно кандидатів у народні депутати України від Блоку Наталії Вітренко. Просить визнати протиправною бездіяльність Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. щодо вжиття заходів по припиненню проведення передвиборної агітації про політичні, ділові та особисті якості кандидатів у народні депутати від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» Прогресивної соціалістичної партії України та Партії «Русько-Український союз» (РУСЬ) після прийняття Центральною виборчою комісією 5.01.2006 року постанови №73; визнати відсутність компетенції (повноважень) субєкта владних повноважень Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. обговорювати з громадськістю, проурядовими та опозиційними партіями політичні, ділові та особисті якості кандидатів у депутати від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» ПСПУ та Партії «Русько-Український союз» і бути експертом в цих питаннях; визнати протиправними дії Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В., редакції газети «Факти» та її журналіста Анатолія Гавриша, Інтернет-видань «Українська правда» і «Цензор. НЕТ» у проведенні передвиборної агітації в формі обговорення політичних, ділових та особистих якостей кандидатів у народні депутати від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» ПСПУ та Партії «Русько-Український Союз» (РУСЬ) за участю посадової особи виконавчої влади; зобовязати Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В., редакцію газети «Факти», Інтернет-видання «Українська правда» і «Цензор. НЕТ» утриматися від подальшого проведення передвиборної агітації без дотримання виборчого законодавства України; зобовязати редакцію газети «Факти» опублікувати і розмістити за електронною адресою http://facts.kiev.ua, а Інтернет видання «Українська правда» і «Цензор. НЕТ» розмістити за відповідними електронними адресами http://pravda.com.ua та http://censor.net.ua резолютивну частину постанови суду на протязі 5 днів після того як вона вступить в законну силу; зобовязати Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. надати суду копії протоколів про розяснення прав підозрюваних у скоєні злочинів кандидатів у депутати від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» та докази, що кандидати у депутати від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» знаходяться у розшуку; зобовязати Інтернет-видання «Українська правда» і «Цензор. НЕТ» надати суду довідки про включення їх до ЄДРПОУ.
В судовому засіданні, представники позивача в порядку КАС України змінили свої вимоги та просили визнати протиправною бездіяльність Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. щодо вжиття заходів по припиненню проведення передвиборної агітації про політичні, ділові та особисті якості кандидатів у народні депутати від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» Прогресивної соціалістичної партії України та Партії «Русько-Український союз» (РУСЬ) після прийняття Центральною виборчою комісією 5.01.2006 року постанови №73; визнати відсутність компетенції (повноважень) субєкта владних повноважень Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. обговорювати і громадськістю, проурядовими та опозиційними партіями політичні, ділові та особисті якості кандидатів у депутати від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» ПСПУ та Партії «Русько-Український союз» і бути експертом в цих питаннях; визнати протиправними дії посадової особи виконавчої влади, Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. у проведенні передвиборної агітації в формі обговорення політичних та особистих якостей кандидатів у народні депутати від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» та ПСПУ та Партії «Русько-Український Союз» (РУСЬ); зобовязати Міністра внутрішніх справ Луценка Ю. В. утриматися від подальшого проведення передвиборчої агітації без дотримання виборчого законодавства України.
Горбась Д.В. – представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в задоволенні вимог. В обґрунтування позиції зазначив, що відповідно до постанови ЦВК №73, на яку посилається позивач, було лише звернуто увагу Міністра на необхідність неухильного дотримання вимог виборчого законодавства України, а не зобовязано не проводити передвиборну агітацію. Зазначив, що відповідач, як громадянин України має право на висловлювання та обговорювання питань, що стосуються політичних, ділових та політичних якостей кандидатів у народні депутати, за умови, що такі дії не підпадатимуть під поняття «передвиборна агітація», що має місце я даному випадку. Вважає, що висловлювання Міністра в ЗМІ не може розцінюватися як діяльність з метою спонукання виборців голосувати за або проти певного субєкта виборчого процесу, а інтервю є дише відповідями на запитання журналіста.
Представник 3-ї особи ТОВ «Редакція газети «Факти» Лебедєва M.B. підтримала позицію представника відповідача і просила відмовити в задоволенні позову. Доповнила свою позицію тим, що в своїй діяльності відповідач та журналісти в першу чергу керуються положеннями Законів України «Про друковані засоби масової інформації», «Про інформацію» і ніяким чином не порушили права та інтереси позивача. Департамент звязку з громадськістю МВС України повідомив ТОВ «Редакція газети «Факти» про поїздку Міністра ВС України по регіонах України, в процесі якої останній може дати інтервю і оскільки журналіст Гавриш А. в редакції займається висвітлюванням питань, повязаних з кримінальними подіями, він і був направлений для проведення інтервю,
Гавриш А., повідомлений судом належним чином про день, час, місце розгляду справи, в судове засідання не зявився за повідомленням представника ТОВ «Редакція газети «Факти» перебуває на лікарняному.
Треті особи – Інтернет видання «Українська правда», Інтернет-видання «Цензор. НЕТ» в судове засідання своїх представників не направили, повідомлені телефонограмами відповідно вимог КАС України.
Колегія суддів, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає можливим розглянути справу у відсутність третіх осіб за наявними доказами у справі і позов задовольнити, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 27.12.2005 року під час прямої (он-лайн) конференції у Інтернет-виданні «Українська правда» оприлюднив негативну інформацію про політичні, ділові та особисті якості кандидатів у народні депутати України від деяких виборчих блоків, в тому числі і від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція».
Постановою Центральної виборчої комісії від 5,01.2006 року №73 зазначені дії визнані такими, що містять ознаки передвиборної агітації, цією ж постановою ЦВК звернуло увагу Міністра ВС України Луценка Ю.В. на необхідність неухильного дотримання вимог виборчого законодавства України.
В №3 (2040) від 6.01.2006 року газети «Факти» було опубліковане інтервю Міністра ВС України Луценка Ю.В., в якому під рубрикою «ТЕТ-А-ТЕТ как на духу» на сторінці 6 зазначено: «В списке Витренко представлено все окружение российского бизнесмена Курочкина, который пребывает в розыске, а также люди, подозреваемые в причастности к деятельности организованных преступных группировок» та «Я оставляю за собой право информировать общественность, в списках каких партий и блоков есть лица, которыми интересуется МВД». Дана інформація була поширена інтернет-виданнями «Українська правда» та «Цензор НЕТ».
Згідно ч.1 ст.112 Закону України «Про вибори народних депутатів України» субєкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи, що стосуються невиконання покладених на них законом обовязків, протиправного втручання у діяльність виборчих комісій або їх членів, а також недотримання вимог закону з питань передвиборної агітації.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про вибори народних депутатів України» передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або проти певного субєкта – виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечить Конституції України та законам України. Пунктом 8 частини 2 ст.66 вказаного Закону такими формами Закон, зокрема, визнає публічні оцінки діяльності партій (блоків) – субєктів виборчого процесу чи кандидатів у депутати.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що відповідач призначений на посаду Міністра ВС України Указом Президента України від 27.09.2005 року №1368/2005 і є членом KM України, вищого органу у системі органів виконавчої влади.
Законом України «Про міліцію», Указом Президента України від 17.10.2000 року №1138/2000 в редакції від 6.04.2004 року, яким затверджено «Положення про Міністерство внутрішніх справ України» визначені повноваження Міністра ВС України, який здійснює керівництво всією міліцією України і є субєктом владних повноважень.
Колегією суддів встановлено, що відповідач, в порушення вимог Конституції України, Закону України «Про вибори народних депутатів України» фактично провів передвиборчу агітацію у формі публічних негативних висловлювань щодо політичних, ділових та особистих якостей кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку виборчого блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» Прогресивної соціалістичної партії України та Партії «Русько-Український Союз» (РУСЬ).
Колегія суддів не приймає позицію представника відповідача, який наголошує на тому, що Міністр ВС України, даючи інтервю висловлював свої думки, як громадянин України, оскільки з пояснень представника ТОВ «Редакція газети «Факти» вбачається, що ініціатором інтервю був Департамент звязку з громадськістю MBС України і саме з Міністром ВС України повинен був спілкуватися журналіст. Крім того, відповідач як посадова особа – субєкт владних повноважень в своїх інтервю надавав таку інформацію, якою громадянин України, не маючи відношення до структури, МВС України, не може володіти, а відповідач, в силу своїх владних повноважень та компетенції володіє такою інформацією.
Оцінюючі зібрані по справі докази, колегія суддів вважає, що негативні висловлювання відповідача створюють певне враження у виборців про кандидатів у народні депутати від виборчого блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» Прогресивної соціалістичної партії України та Партії «Русько-Український-Союз» (РУСЬ).
Статтею 71 Закону України «Про вибори народних депутатів України» встановлені обмеження щодо ведення передвиборної агітації на виборах народних депутатів України. Згідно з п.п.2,3 ч.1 вказаної статті, одним з таких обмежень є заборона участі у передвиборній агітації органів виконавчої влади, посадових та службових осіб цих органів, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова особа є кандидатом у депутати.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що відповідач – Міністр ВС України є субєктом владних повноважень, не є кандидатом у депутати і не має права брати участь у передвиборній агітації, оскільки це заборонено ст.71 Закону У країни «Про вибори народних депутатів України».
Відповідно до ст.177 КАС України, а саме особливостей судових рішень за наслідками розгляду справ, повязаних з виборчим процесом чи процесом референдуму та їх оскарження, суд, встановивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у постанові спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення всіх наслідків цих порушень відповідно до закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позов Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» Прогресивної соціалістичної партії України та Партії «Русько-Український Союз» (РУСЬ) підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про вибори народних депутатів України», ст.ст.2, 4, 6, 7, 10, 17, 19, 49, 50, 76, 104, 158, 159, 160, 161, 163, 167, 172, 174, 177, 178 КАС України, ч.5 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, колегія суддів, –
ПОСТАНОВИЛА:
Позов Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» Прогресивної соціалістичної партії України та Партії «Русько-Український Союз» (РУСЬ) задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича щодо вжиття заходів по припиненню проведення передвиборної агітації про політичні, ділові та особисті якості кандидатів у народні депутати від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» Прогресивної соціалістичної партії України та Партії «Русько-Український союз» (РУСЬ) після прийняття Центральною виборчою комісією 5.01.2006 року постанови №73.
Визнати відсутність компетенції (повноважень) субєкта владних повноважень Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича обговорювати з громадськістю, проурядовими та опозиційними партіями політичні, ділові, та особисті якості кандидатів у депутати від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» ПСПУ та Партії «Русько-Український союз» і бути експертом в цих питаннях.
Визнати протиправними дії посадової особи виконавчої влади, Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича у проведенні передвиборної агітації в формі обговорення політичних та особистих якостей кандидатів у народні депутати від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» та ПСПУ та Партії «Русько-Український Союз» (РУСЬ).
Зобовязати Міністра внутрішніх справ Луценка Юрія Віталійовича утриматися від подальшого проведення передвиборчої агітації без дотримання виборчого законодавства України.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський райсуд м. Києва протягом двох днів з дня її проголошення.
Колегія суддів:
Головуючий суддя [підпис] Умнова О.В.
Судді
[підпис] Кафідова О.В.
[підпис] Остапчук Т.В.