Нагороджені 9 українців, які підняли прапор в 1973
В середу 23 серпня у День Державного прапора України, Віктор Ющенко промовляючи біля нового памятника Вячеславу Чорноволу, заявив, що ініціює реабілітацію українських громадян, які підняли у 1973 році український прапор на Тернопільщині і відбули увязнення у радянських таборах.
За словами президента "сьогодні ми згадуємо тернопільських героїв, які в далекому 1973-му році вперше підняли український прапор. Тоді їх назвали бандитами, вони тоді отримали термін увязнення і повністю його відсиділи. І сьогодні вони залишаються з цією судимістю".
Володимир Мармус був засуджений до шести років таборів та 5 років заслання за те, що 1973 року він разом з товаришами підняв український прапор в містечку Чортків Тернопільської області.
Йому тоді було 23 роки. Він отримав нагороду "За мужність" від президента України. В інтервю Марині Денисенко (Бі-Бі-Сі) він пригадує події 30-літньої давнини.
Володимир Мармус: Молоді хлопці з села Росохач Чортківського району Тернопільської області, хоч молоді, але ми так дуже активно слідкували за подіями політичними...
Бі-Бі-Сі: Скільки Вам років тоді було?
Володимир Мармус: Тоді було 23 роки. Рік 72-й був досить тривожний на Україні, тоді посадили дуже багато людей. У нас була така своя організація, збиралися і говорили: слухайте, треба більш активними бути, не займатися балачками. Ми мали текст присяги і усі присягнули, що ми маємо вести таку роботу для України, для відродження України...
Бі-Бі-Сі: А ця організація, вона існувала лише в межах Вашого села чи була розгалуженою?
Володимир Мармус: Такого членства широкого в неї не було. Вона обєднувала, в основному, хлопців з одного села. Я зробив такі лозунги до Дня Незалежності, проголошеної Центральною Радою у 1918 році, 22-го січня, тоді як раз виповнювалося 55 років. Написали лозунги з поясненнями що то була за подія у 18-му році. І Інші лозунги - з поясненнями ситуації в Україні: про арешти, Ганьба русифікаторам, Свободу українським патріотам - більше характеру лозунгів: великими буквами, щоб можна було читати на відстані і так далі. Вирішили підняти 5 прапорів на Чортковом, плани були і в інших місцях, але вирішили потім, що краще провести все в одному місці. Ми знали, що то було небезпечно, тим більше, що Чортків то є таке військове містечко: 6 авіаційних частин, армія, караул ходить, ловить солдатів, так що там не дуже тяжко було потрапити під підозру.
Бі-Бі-Сі: Звідки у Вас взялися жовто-блакитні прапори у той час?
Володимир Мармус: Це було дуже тяжко тоді купити 2 полотнища - жовте та блакитне. Ми шукали і у Львові, і в Тернополі. Синій ми купили у Львові, жовтий десь хтось на місці придбав... Ми зшили їх до купи й виготовили прапори.
Бі-Бі-Сі: Ви знали, що покарання за це може бути дуже суворим?
Володимир Мармус: Ну, а чого ж не знали? Ми ж слухали радіо Свобода, Бі-Бі-Сі, як хапають, заарештовують, не лише простих хлопців, а й юристів... Лукяненко, Кандиба вже сиділи на той час. Але знаєте був якийсь нестримний потяг... Не було проти того ради. Хотілося внести свій вклад і обовязково підняти синьо-жовті прапори. Бо ми ж виховані були нашими батьками... Усього 15 років як закінчилася збройна боротьба і ми були проникнуті духом свободи. До речі там у селі неподалік він нас у 1973 році вбили у перестрілці останнього партизана.
Бі-Бі-Сі: Тобто наприкінці 60-х память про збройну боротьбу УПА була ще досить живою, так?
Володимир Мармус: Так, вона була дуже живою, хоча про це відкрито і не говорилося. Ми збирали пісні, фольклор про повстанців. І нам все вдалося, реакція була миттєвою: повно КДБістів, міліції одразу наїхало...
Бі-Бі-Сі: А скільки пройшло часу між підняттям прапору та днем Вашого арешту?
Володимир Мармус: Ми підняли прапор 22 січня 1973 року, а заарештували мене 24 лютого.
Бі-Бі-Сі: І яке покарання Ви отримали?
Володимир Мармус: Отримали усі різні покарання. Нас було девятеро залучено до роботи. Я, як лідер, отримав 6 років таборів суворого режиму і 5 років заслання.
Бі-Бі-Сі: І де Ви відбували покарання?
Володимир Мармус: На Уралі, у Пермській області в таборах - 35-та зона, 36-та й 37-ма.
Бі-Бі-Сі: А з яким відчуттям Ви отримували цю нагороду, Ви очікували, що Вас буде нагороджено?
Володимир Мармус: Ви знаєте, все ж таки, як би там не складалася ситуація у Верховній Раді, з цим блокуванням, але все таки він є Президент від народу. Ми вирішили звернутися ще раз і отримали результат. Якраз на річницю святкування Дня Державного прапора України.
див. також: http://khpg.org/1113916453