MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

‘Членові Гельсінської групи на волі бути не можна було: якщо закінчувався термін — йому робили нову справу’, — Василь Овсієнко‘Сашу и Василия Васильевича убило при обстреле, а Славика и Николая застрелили россияне’, — житель села Мощун«Сашка та Василя Васильовича вбило при обстрілі, а Славка й Миколу застрелили росіяни», – житель села МощунПомерла Валентина Попелюх, удова Василя Стуса «Справа Василя Стуса»: Медведчук має виплатити видавництву 139,5 тис. грн«Справа Василя Стуса»: Медведчук програв в апеляційному суді Книга «Справа Василя Стуса» – призначено дату апеляції«Справу Василя Стуса» передадуть до бібліотекВизнати Медведчука не шісткою комуністичної системи. Адвокат Вахтанга Кіпіані розповідає про суд через книжку про СтусаПомер Василь-Іван ШовковийЛауреатом премії імені Василя Стуса став Влад ТроїцькийРФ: У черговому засіданні у справі Павла Гриба виступив професор Василь ПритулаПродавши квартиру куди варто вкласти кошти – поради мільярдераВиставка «Мустафа Джемілєв і українські шістдесятники: солідарна боротьба за спільну свободу»ХПГ на ХХІІ Форумі видавців у ЛьвовіГибель Василя СтусаЗагибель Василя СтусаВасиль Овсієнко: Стус на фронтіПам′яті Польського Володимира Васильовича – Правозахисника, колеги, другаВечір пам’яті Василя Стуса, Юрія Литвина й Олекси Тихого, присвячений 25-ї річниці перепоховання

Річниця смерті поета Василя Стуса.

04.09.2006    джерело: www.radiosvoboda.org
21 рік тому у карцері радянського концентраційного табору Кучино загинув поет, літературознавець, перекладач та правозахисник Василь Стус.

Василь Стус народився 6 січня 1938 року у селі Рахнівці на Вінничині. Через 2 роки родина Стусів переїхала до міста Сталіна (нині – Донецьк). Там Василь навчався у школі та у педагогічному інституті. Згодом Стус учителював у сільській школі в Кіровоградській області та в Горлівці на Донбасі, служив у радянській армії, працював на шахті та у редакції газети в Донецьку, навчався в аспірантурі Інституту літератури у Києві.

4 вересня 65-го року під час прем’єри кінофільму «Тіні забутих предків» Стус виступив з протестом проти арештів української інтеліґенції. А 12 січня 72-го року він сам був заарештований і засуджений на 5 років ув’язнення та 3 роки заслання за видання у Брюсселі книги своїх віршів та читання забороненої літератури.

Василь Стус читає фраґмент свого вірша «Костомаров у Саратові»:

За роком рік росте твоя тюрма,
за роком рік підмур’я в землю грузне,
і за твоїм жалінням заскорузлим,
за безголів’ям – просвітку нема...

У концентраційних таборах у Мордовії Стус теж писав вірші, відтак, адміністрація таборів конфіскувала в нього понад 600 віршів та переклади з Бодлера, Ґьоте, Рільке, Кіплінґа.

Син Василя Стуса Дмитро читає фраґмент батьківського перекладу вірша Джозефа Редьярда Кіплінґа «Коли...»:

Коли ти береж залізний спокій
Всупір загальній паніці й клятьбі,
Коли наперекір хулі жорстокій
Між невірів ти віриш сам собі.
Коли ти вмієш ждати без утоми,
Обмовлений, не станеш брехуном,
Ошуканий, не піддаєшся злому,
І власним не хизуєшся добром...

Після відбуття покарання Стус повернувся до Києва і тут вже через 2 місяця вступив до Української Гельсінкської Групи. 14 травня 80-го року він був заарештований вдруге і як особливо небезпечний рецидівіст засуджений до десяти років ув’язнення та п’яти років заслання. У таборі особливого режиму поет був на рік ув’язнений в одиночній камері за передачу на волю зошита з власними віршами. Василь Стус помер у ніч на 4 вересня 1985 року у карцері Кучинського концтабору Пермської області Росії.

 

див. також  http://khpg.org/1114000126

 Поділитися