16 вересня вшанували пам’ять Г. Гонгадзе та всіх загиблих журналістів

На столичний Майдан Незалежності о 19.00 вийшло біля 1,5 тис. громадян, які зі свічками в руках та плакатами з прізвищами 38 загиблих журналістів, перекресленим автоматом Калашникова та написом „Ющенко, де замовники вбивства Гонгадзе? Далі буде?” утворили коло, яке постійно розширювалося. О 19.45 в шести різних місцях цього кола з мегафонів зачитали прізвища 38 загиблих журналістів, вбивства яких не були розслідувані належним чином, після чого настали десять хвилин мовчання (минулого року на подібні акції мовчання тривало 5 хвилин, однак тоді всі очікували, що через рік такі акції стануть непотрібними, оскільки вбивство Георгія буде розкрито).
Після 10 хвилин мовчання, розгорнувши транспарант „38 вбито. Розслідувано?”, колона рушила до Секретаріату Президента по вулиці Городецького. Біля входу до резиденції глави держави вони виклали свічками ГІЯ та залишили плакати Транспарант поклали на сходи, куди також поставили свічки. Стіни Секретаріату та вулиці Банкової обліпили табличками „Вулиця ім. Георгія Гонгадзе”. На відміну від минулого року, ніхто з чиновників до маніфестантів не вийшов.
Акція проходила без партійної та організаційної символіки та була проведена силами звичайних громадян, для яких пам’ять про Гонгадзе – не спосіб для здобуття дивідендів або маніпуляційних ігор навколо смерті журналіста.
Самі ж чиновники влаштували менш чисельний, але уквітчаний змаганням партійних прапорів мітинг на перехресті доріг на Таращу і Чернин на кургані, насипаному на честь Георгія 21 травня 2001 року (в день народження журналіста) активістами Комітету „За Правду”. Пліч-о-пліч на мітингу стояли люди, які нині є непримиренними ворогами. Але, на жаль, не можна сказати, що мертвий Георгій Гонгадзе об’єднав їх усіх. Просто сьогодні участі у такому мітингу вимагає політична кон’юнктура.
На телекамери лунали промови, з яких виходило, що сьогодні у повному розкритті вбивства Георгія зацікавлені геть усі політичні сили, і що жодних перешкод для розслідування ніхто з можновладців не створює. От тільки незрозуміло, чому ці слова не підкріплюються реальними справами.
Вперше з часів виникнення традиції вшановувати 16 вересня пам’ять Георгія Гонгадзе переважна більшість учасників „вечірньої” акції проігнорували акції „вранішню”, щоб не стояти разом з політиками. Бо ті, хто вийшов на вулиці ввечері, не сповнені оптимізму і мають протилежний погляд на хід розслідування Гонгадзе, ніж ті, хто приїхав до Таращанського району вранці.