До тридцятиріччя Української Гельсінкської Групи
9 листопада виповнюється 30 років Українській Гельсінській Групі. Рівень знань про УГГ і дисидентських рух в Україні в цілому низький. Він близький до нульового в багатьох інших країнах, де, можливо, тільки восени 2004 року навчилися розрізняти Україну і Росію. До 30-ліття УГГ ми хочемо підготувати серію інтерв’ю та інших цікавих і актуальних матеріалів про УГГ і людей, які в ті часи чинили моральний опір тоталітарному режимові і відстоювали свої права. Ми звернулися до учасників руху опору з листом наступного змісту
Вельмишановна(ий) [Ім’я та по-батькові]!
9 листопада виповнюється 30 років Українській Гельсінській Групі. Рівень знань про УГГ і дисидентських рух в Україні в цілому низький. Він близький до нульового в багатьох інших країнах, де, можливо, тільки восени 2004 року навчилися розрізняти Україну і Росію. До 30-ліття УГГ ми хочемо підготувати серію інтерв’ю та інших цікавих і актуальних матеріалів про УГГ і людей, які в ті часи чинили моральний опір тоталітарному режимові і відстоювали свої права.
Матеріали будуть виставлятися в інтернеті українською. та англійською мовами, розповсюджуватися в українських та західних ЗМІ. Ми плануємо також зібрати їх в окреме видання.
Ми сподіваємося викликати дискусію, звідки виростає громадянське суспільство і спротив режиму (зокрема, звідки взявся Майдан 2004 року), а потім підготувати матеріали для школярів щодо дисидентського руху та ролі особистості в громадянському суспільстві. НА нашу думку, є великий потенційний інтерес до цих важливих тем, але не вистачає матеріалів, які б зацікавили людей зокрема, молодь.
Звертаємося до Вас із сподіванням, що Ви зможете нам допомогти. Ми знаємо, що Ви дуже зайняті, але Ваша участь для нас особливо важлива. Якщо у Вас дуже складно з часом, можливо, Ви б погодилися відповісти на два запитання:
Що б Ви хотіли, щоб молодь знала про УГГ та/або взагалі про дисидентський рух? Часто чуємо від людей, що стояли на Майдані в листопаду – грудні 2004 р., що в них просто не було вибору – далі нікуди було. А для Вас особисто в ті роки був вибір?
Нижче наводимо розширений перелік питань. Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви зможете приділити нам ще трохи часу і відповісте на ті питання, які є, на Вашу думку, цікавими.
З повагою,
Євген Захаров
Галя Койнаш
Харківська правозахисна група
- Як би Ви пояснили молодим людям, що таке дисидентство?
- Чи вважали Ви себе дисидентом? Слово „інакодумець” важко перекласти англійською мовою. Це суто лінгвістичний момент чи таке поняття недоречно в плюралістичному суспільстві?
- Вимогу дисидентів 60-80-х років „Виконуйте свої закони!” багато хто пояснював як гру, оскільки ніхто не вірив, що таке можливо. Є думка, що члени УГГ все ж таки розраховували на якийсь діалог з владою. Що Ви думаєте з цього приводу? Наскільки актуальною в сучасній Україні залишається вимога поваги до права як фундаменту правозахисту?
- Які події та/або думки підштовхнули Вас на шлях протистояння радянському режиму?
- Ви протистояли могутньому і репресивному режиму. Досить часто в житті случається, що люди підводять, коли їм власне нічого не грозить. А в ті часи було небезпечно навіть допомагати опальній людині. Наскільки Вас підтримували? Чи мало для Вас значення (і взагалі чи знали Ви про це), що в інших країнах велися кампанії на захист політв’язнів?
- Молодим людям в Україні, людям на Заході важко зрозуміти, який страх панував у суспільстві, чого коштувало поставити підпис під зверненням чи навіть просто листуватися із політв’язнями. Чи потрібні ці знання? Чи є шанс, що вони хоч трошки зроблять «щеплення» від повернення до несвободи? Що, на Ваш погляд, створює та зміцнює імунітет як особистості, так і суспільства в цілому?
- Як Ви ставитеся до людей, які співробітничали з каральними органами?
- Які цілі Ви собі ставили тоді? Чи змінилося Ваше уявлення про свободу?
- Які поради Ви дали б „новим” правозахисникам?
На анкету відповідають: