MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Мешканки Білорусі пікетують посольство у КиєвіБілоруська весна настає у КиєвіВ Украине, Латвии, Литве, Эстонии пикетировали белорусские посольстваУ Білорусі опозиція має намір акціями протесту відзначити річницю переобрання Лукашенка на третій президентський термінБілоруський «флешмоб».Демонстрантів у Мінську розігнали водометамиУ Києві бігали на лижах по асфальту за кубок ЛукашенкаУ Мінську ув’язнили українку - за рекламування опозиціїЯк у Фінляндії та Німеччині розслідують скоєні в Україні воєнні злочини‘7 днів, щоб залишити країну’: білоруському подружжю добровольців вдалося подати документи до ДМС після розголосу Нобелівську премію миру отримали український “Центр громадянських свобод”, білоруський правозахисник та російський “Меморіал”Російських та білоруських чиновників не бажають бачити на річниці визволення концтаборів Бухенвальд і Міттельбау-ДораПерша підозра військовослужбовцю РФ за зґвалтування жінки на КиївщиніБілоруська карта ПутінаБілорусь – друга в Європі за кількістю в’язнів на 100 тисяч населенняБілорусь: Радіо Свобода визнана «екстремістським формуванням»Білорусь: Колесникову та Знака засудили до 11 та 10 років колоніїБілорусь: Колесниковій та Знаку загрожує 12 років позбавлення воліБілорусь: Верховний суд ліквідував Білоруську асоціацію журналістівБілорусь: ПЦ «Весна» безоплатно допоможе жертвам тортур у рамках універсальної юрисдикції

Білоруські жінки їдуть протестувати в Київ

01.03.2007   
Зневірившись добитися справедливості та дотримання законності в Білорусі, вони вирішили звернутися за підтримкою до міжнародної спільноти. Напередодні візиту Олександра Лукашенка в Україну, жінки намагатимуться привернути увагу до питань порушенні в Білорусі прав людини.

Дійство, що відбудеться 2 березня о 12.00 біля білоруського посольства в Україні, не має політичного характеру. Однак ситуація дуже показова і в політичному плані и і в тому, яка політика в «стабільній» Білорусі по відношенню до звичайних громадян країни (про яких, по пропагандистським міфам, більш за все піклується лукашенківське керівництво), яке ставлення теперішньої влади до людей і якого рівня досягло чиновницьке свавілля .
Чому білоруські жінки їдуть протестувати в Київ? Причому це – не опозиціонерки, не політичні чи громадські активістки. Це – родички людей, які засуджені по кримінальним, цивільним та майновим справам – и ті, чиї родичі стали жертвами злочинів, розслідування котрих були проведені неефективно. Зневірившись добитися справедливості та дотримання законності в Білорусі, вони вирішили звернутися за підтримкою до міжнародної спільноти. Напередодні візиту Олександра Лукашенка в Україну, жінки намагатимуться привернути увагу до питань порушенні в Білорусі прав людини.
В самій Білорусі жінкам тричі було відмовлено в проведенні вуличної акції протесту. Для проведення будь-якої акції в Білорусі необхідно взяти дозвіл в міськвиконкомі – інакше мітинг чи пікет будуть розігнані спецназом, а учасники будуть заарештовані на строк до 15 діб. Спершу відмови Мінського міськвиконкому являли собою бюрократичні прискіпування. В третій раз, коли всі багато чисельні формальності були дотримані, – відмовили на тій підставі, що дії жінок можуть бути розцінені… як тиск на суд. Але близькі родичі ініціаторів проведення пікетування вже засуджені і відбувають довгострокові покарання; жінки познайомились одна з одою в коридорах Верховного суду Республіки Білорусь, в Прокуратурі Республіки Білорусь, в Адміністрації «батьки», де в черговий раз отримали відмову в перегляді справ своїх близьких. Тому відмова чиновників Мінського міськвиконкому є повністю незаконною – просто влада не хоче, аби акція протесту відбулась.
Жінки, які ініціювали акцію, підкреслюють, що в нинішній Білорусі не існує механізму впливу народу на держслужбовців.
Ще декілька місяців тому ці жінки не знали одна-одну. Вони познайомились в приймальнях великих начальників. Багато хто з них, не маючи юридичної освіти, за цей час вивчили закони і кодекси не гірше за будь-якого юриста.  Навчились здобувати факти, яких не змогло чи не захотіло виявити слідство. Вони зрозуміли, що добитися справедливості по відношенню до своїх близьких – вірніше, хоча б спробувати це зробити – можна лише об’єднавшись. Їх примусила об’єднатися спільна біда – неможливість знайти правду в Білорусі при режимі Лукашенка.
Ось конкретні приклади: – У жительки міста Бобруйська Лариси Нікітіної від гострого отруєння угарним газом в будинку загинули донька та двоє онуків. Причина – недбалість працівників комунальних служб. Але за цей злочин ніхто не поніс відповідальності.
– У мінчанки Людмили Кучури за вбивство інспектора державної інспекції по охороні тваринного та рослинного світу при президенті засуджений чоловік. На фото чітко можна побачити, що постріл був в спину. Але у вироку суду, що визнав винним чоловіка Людмили в навмисному вбивстві, записано: інспектор вбитий пострілом у груди. В справі багато й інших розбіжностей. Ніхто з високопосадових чиновників не дає відповідь, чому це сталося.
– У мінчанки Галини Юбко вбиті сестра с чоловіком. Дім, в якому сталося вбивство, був підпалений. Кримінальна справа була порушена після спливу 10 місяців. Імовірного вбивцю, який на момент скоєння злочину був неповнолітнім, засудили на 14 років. Галина, ознайомившись з матеріалами справи, переконана, що засуджений перебував під час вчинення злочину, але не вбивав. І вимагає знайти справжнього вбивцю.
– Жінки добиваються, аби постанови суду, що були винесені по їх справам чи справам їх близьких, були законними, мотивованими та справедливими. Але на свої скарги в різні інстанції вони отримують лише формальні відповіді. Таке ставлення чиновників змушує жінок знову і знову звертатися до держструктур. В кінці-кінців їм оголошують про завершення листування.
У жінок залишився один спосіб: вийти протестувати на вулицю. Однак правлячий режим Лукашенко боїться цього, судячи з усього, ще більше, ніж виключно політичних акцій. Тому що це – те самі «прості люди», от імені яких лицемірно віщає «батька». Які при його диктатурі абсолютно безправні перед чиновниками.

Телефон для контакту (український номер буде працювати починаючи з п’ятниці, 1-го березня) +380 955 200303

Пресс-служба Об’єднаної Громадянської Партії

 Поділитися