Бабенко проти України
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД 3 ПРАВ ЛЮДИНИ
ЧЕТВЕРТА СЕКЦІЯ
УХВАЛА ЩОДО ПРИЙНЯТНОСТІ
заява № 43476/98
Костянтина Анатолійовича БАБЕНКА
проти України
4 травня 1999 року Європейський суд з прав людини (четверта секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли судді:
п. Г. РЕСС, голова
п. Л. КАФЛІШ
п. І. КАБРАЛЬ БАРРЕТО
п. В. БУТКЕВИЧ
пані Н. ВАЖИЧ
п. Д. ХЕДІГАН
пані С. БОТУЧАРОВА,
а також п. В. БЕРЖЕ, секретаря секції,
беручи до уваги статтю 34 Конвенції про захист прав і основних свобод людини,
беручи до уваги заяву, подану 3 липня 1998 року Костянтином Анатолійовичем БАБЕНКОМ проти України і зареєстровану 16 вересня 1998 року під № 43476/98,
беручи до уваги доповіді, передбачені статтею 49 Регламенту Суду,
після наради постановляє:
ФАКТИ
Заявник - громадянин України, 1969 року народження, проживає в м. Кривий Ріг, Україна. У Суді його представляє п. Семен Левіт, член Колегії адвокатів України.
Факти справи, наведені заявником, можна стисло викласти таким чином.
29 березня 1998 року заявник взяв участь у виборах до Верховної Ради України як кандидат у народні депутати в Жовтневому виборчому окрузі Кривого Рогу. За результатами цих виборів заявник отримав 15 669 голосів проти 27 553 голосів, набраних його головним суперником паном Валерієм Штепою.
2 квітня 1998 року заявник звернувся до суду Жовтневого району з проханням скасувати результати виборів 29 березня 1998 року в цьому виборчому окрузі. У заяві до суду він скаржився на те, що:
- загальна кількість бюлетенів перевищила загальне число виборців;
- було змішано бюлетені різних кандидатів;
- частина виборчих бюлетенів не була попередньо підписана всіма членами окружної виборчої комісії;
- протоколи окружної виборчої комісії і виборчі бюлетені було спочатку надіслано до виконавчого комітету Жовтневого району м. Кривий Ріг і тільки потім передано до окружної виборчої комісії;
- протоколи, складені окружною виборчою комісією, було потім виправлено в Центральній виборчій комісії;
- представники міських (муніципальних) органів влади були присутніми під час проведення виборчих процедур;
- один із представників обласної адміністрації, який не був членом Центральної виборчої комісії, брав участь у засіданні комісії;
- копії протоколів окружної виборчої комісії не було вивішено.
У рішенні від 24 квітня 1998 року суд заявив, що згідно з положеннями законодавства про вибори народних депутатів України (3акон № 541/97) для скасування результатів виборів по округах слід пересвідчитися в існуванні порушень, що можуть вплинути на результати виборів. Підтвердивши факт існування деяких порушень, на які посилався заявник, суд, проте, констатував, що вони не могли суттєво вплинути на результат голосування. Суд, зокрема, констатував, що:
- протокол виборчої комісії, згідно з яким заявник отримав 15 669 голосів проти 27 553 голосів свого основного суперника пана Валерія Штепи, було укладено у повній відповідності із законом;
- у деяких округах через значну кількість виборців і недостатню кількість кабін для голосування не повністю дотримувались таємниці голосування. Проте не було виявлено жодного втручання в хід виборчого процесу з боку членів окружних виборчих комісій;
- хоча дійсно було виявлено випадки змішування бюлетенів різних кандидатів, усі ці бюлетені було передано до Центральної виборчої комісії;
- присутність під час проведення виборчих процедур представників виконавчих та міських (муніципальних) органів влади пояснюється їхнім статусом спостерігачів;
- більшість документів, поданих заявником, не було датовано, вони також не містили конкретних фактів, що свідчили б про серйозні порушення;
- інші факти, на які посилався заявник, не підтвердилися під час судового розгляду.
30 квітня 1998 року заявник подав скаргу Голові Дніпропетровського обласного суду з метою перегляду рішення Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг від 24 квітня 1998 року в порядку нагляду. Листом від 13 травня 1998 року голова суду відхилив скаргу заявника.
29 травня 1998 року заявник звернувся до Голови Верховного Суду України з метою перегляду рішення суду від 24 квітня 1998 року у порядку нагляду. Листом від 12 червня 1998 року Голова Верховного Суду відхилив прохання заявника.
ОСКАРЖЕННЯ
Заявник скаржиться, що умови, в яких проходили вибори в Жовтневому окрузі м. Кривий Ріг, не забезпечували вільного вираження думки народу при виборі законодавчого органу за статтею 3 Протоколу № 1 до Конвенції. Він заявляє, що порушення вплинули на результат виборів.
Посилаючись на статтю 6 Конвенції, заявник також вважає, що було порушено його право на справедливий судовий розгляд справи стосовно заперечення законності виборів до законодавчих органів влади в зазначеному окрузі.
ЗАКОНОДАВСТВО
1. Заявник скаржиться, що вибори народних депутатів 29 березня 1998 року в Жовтневому районі м. Кривий Ріг відбулися в умовах, що суперечать статті 3 Протоколу № 1 до Конвенції, у якій зазначено:
"Високі Договірні Сторони зобовязуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечуватимуть вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу".
До обовязків Суду не входить вирішення питання щодо того, чи справді було допущено якісь порушення національного права. Йому належить визначити, чи було втручання у вільне вираження думки народу у виборі до законодавчого органу, на порушення статті 3 Протоколу № 1 до Конвенції (заява № 18997/91, рішення від 28 лютого 1994 року, Рішення і доповіді 76, с. 68).
Суд зауважує, що суд Жовтневого району м. Кривий Ріг, що є єдиною компетентною національною судовою інстанцією в цій справі, дійшов висновку, що виявлені порушення не вплинули на результати виборів. Отже, розгляд слід обмежити питанням, чи був цей висновок обгрунтованим.
Суд зазначає, що згідно з результатами виборів 29 березня 1998 року, засвідченими у протоколі окружної виборчої комісії, заявник отримав 15 669 голосів проти 27 553 голосів, отриманих його головним суперником п. Валерієм Штепою, що становить велику різницю між результатами обох кандидатів. Суд також бере до відома такий висновок суду: хоча через значну кількість виборців і недостатню кількість кабін для голосування не було повністю дотримано таємницю голосування, проте не було виявлено жодного втручання в хід виборчого процесу з боку членів окружних виборчих комісій. Він також бере до відома висновок національного суду про те, що більшість документів, поданих заявником, не містить посилань ні на дати, ні на факти, які свідчили б про серйозні порушення, та що більшість фактів, на які посилався заявник, не підтвердилися під час судового розгляду.
Нарешті, Суд зазначає, що з рішення у цій справі випливає, що заявник використав можливості судового розгляду, під час якого він мав можливість навести всі аргументи, які він вважав корисними для захисту власних інтересів, та що судовий орган, до якого він звернувся, належним чином оцінив ці аргументи і відповів на них.
Усе це означає, що висновок суду Жовтневого району м. Кривий Ріг не можна вважати необгрунтованим. Отже, Суд констатує, що розглянута ситуація не є порушенням права на вільне вираження думки народу у виборі до законодавчого органу за статтею 3 Протоколу № 1 до Конвенції.
Це означає, що ця частина заяви є необгрунтованою і її слід відхилити відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
2. Заявник також стверджує, що було порушено право на справедливий судовий розгляд його заяви, в якій заперечувалася законність виборів до законодавчого органу в Жовтневому районі м. Кривий Ріг, при цьому він посилається на статтю 6 Конвенції.
Суд нагадує, що стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий судовий розгляд при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обовязків. Проте розгляд спорів стосовно процедури виборів не входить у сферу застосування статті 6 Конвенції: законність виборів стосується здійснення політичного права, а не цивільних прав та обовязків (заява № 23151/94, рішення від 9 травня 1994 року, D.R. 77, с. 125).
Це означає, що ця частина заяви є несумісною ratione materiae з положеннями Конвенції у значенні пункту 3 статті 35 Конвенції і її слід відхилити відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
На цих підставах Суд одностайно
оголошує заяву неприйнятною.
Вінсен БЕРЖЕ, cекретар
Георг Ресс, голова