«Гарячі лінії» в Україні для жертв торгівлі людьми
Двадцять операторів «гарячих телефонних ліній» для допомоги жертвам торгівлею людьми підготує місія ОБСЄ у Києві. Серед тих мільйонів громадян України, які їдуть за кордон на заробітки, чимало таких, котрі стають жертвами нелегального ринку праці і міжнародного криміналітету.
Запобігти цим ситуаціям або ж допомогти ошуканим – така мета «гарячої лінії». На будівництвах Києва, Донецька, Одеси чути турецьку мову: власники будівельних компаній привозять працювати в Україну фахових робітників. Тому що кількість кваліфікованих українських будівельників скорочується – вони їдуть у країни Євросоюзу або до Росії на заробітки. Сподіваються там заробити, щоб утримувати родину, яка лишається тут, і часто стають жертвами «торговців людьми».
«Залишились і без заробітку, і зі втраченим здоров’ям»
Житомирянка Марія Кунчук, яка є координатором центру допомоги таким людям, розповіла: «В (Житомирській) області, в одному з віддалених районів масово вивозили чоловіків на заробітки до Росії. У них відбирали документи, і вони там працювали у надзвичайно важких умовах, жили фактично у бараках, які самі збили з дощок і спали на нарах. Зарплати їм не виплачували, і людина, яка їх привезла туди, забирала їхню зарплату.... І вони, таким чином, залишились і без заробітку, і зі втраченим здоров’ям».
Подібних історій можна почути чимало у будь-якому куточку України, оскільки тисячі заробітчан потрапляють у такі ж «пастки» і у Росії, і у країнах Євросоюзу.
Голова представництва Міжнародної організації з міграції Джеффрі Лабовіц вважає, що одна з головних причин виникнення таких ситуацій – це відсутність інформації у потенційних заробітчан і слабка координація українських та європейських інституцій у торгівлі людьми
Джеффрі Лабовіц: «Ми співпрацюємо з українським урядом і неурядовими організаціями, щоб запобігти нелегальній трудовій міграції з України, щоб надати тим, хто шукає заробітку за кордоном, про ті ризики, які на них чекають. Ми координуємо наші зусилля і з міжнародними організаціями, такими як ОБСЄ, ООН, європейськими інституціями. Тільки спільно можна зупинити ті процеси, які перетворили Україну на одне з найбільших джерел нелегальної міграції в Європі».
Щоб не потрапити до рук шахраїв і торговців людьми
Але за відсутності належного захисту праці, достойних зарплат в Україні її робітники і надалі шукатимуть кращої долі за кордоном. Ініціативу ОБСЄ започаткувати «гарячу лінію» у різних містах України охоче підтримують і експерти Євро-центру, і представники українських громадських організацій.
Марія Кунчур каже, що у Житомирі «гаряча лінія» стала у нагоді не лише заробітчанам: «Найбільше хвилює людей проблема насильства у сім’ї, люди шукають шляхи виходу з цієї ситуації. Але найбільше – це виїзд за кордон з метою працевлаштування. Телефонує в основному молодь. Цікавляться працевлаштуванням за кордоном – легальним: як забезпечити безпеку виїзду за кордон, ще тут у нас в Україні, і ми надаємо їм таку консультацію, на що звернути увагу, щоб не потрапити до рук чи шахраїв, чи торговців людьми».
А координатор проекту ОБСЄ Олеся Олешко зазначає, що на нинішньому семінарі у Києві майбутні оператори «гарячих ліній» – представники громадських організацій – вивчають досвід Росії, Ізраїлю, Боснії і Герцеговини. Їхнім завданням буде не лише надати інформацію або психологічну допомогу, але і попередити можливе порушення прав людини з боку працедавця.
Запобігти цим ситуаціям або ж допомогти ошуканим – така мета «гарячої лінії». На будівництвах Києва, Донецька, Одеси чути турецьку мову: власники будівельних компаній привозять працювати в Україну фахових робітників. Тому що кількість кваліфікованих українських будівельників скорочується – вони їдуть у країни Євросоюзу або до Росії на заробітки. Сподіваються там заробити, щоб утримувати родину, яка лишається тут, і часто стають жертвами «торговців людьми».
«Залишились і без заробітку, і зі втраченим здоров’ям»
Житомирянка Марія Кунчук, яка є координатором центру допомоги таким людям, розповіла: «В (Житомирській) області, в одному з віддалених районів масово вивозили чоловіків на заробітки до Росії. У них відбирали документи, і вони там працювали у надзвичайно важких умовах, жили фактично у бараках, які самі збили з дощок і спали на нарах. Зарплати їм не виплачували, і людина, яка їх привезла туди, забирала їхню зарплату.... І вони, таким чином, залишились і без заробітку, і зі втраченим здоров’ям».
Подібних історій можна почути чимало у будь-якому куточку України, оскільки тисячі заробітчан потрапляють у такі ж «пастки» і у Росії, і у країнах Євросоюзу.
Голова представництва Міжнародної організації з міграції Джеффрі Лабовіц вважає, що одна з головних причин виникнення таких ситуацій – це відсутність інформації у потенційних заробітчан і слабка координація українських та європейських інституцій у торгівлі людьми
Джеффрі Лабовіц: «Ми співпрацюємо з українським урядом і неурядовими організаціями, щоб запобігти нелегальній трудовій міграції з України, щоб надати тим, хто шукає заробітку за кордоном, про ті ризики, які на них чекають. Ми координуємо наші зусилля і з міжнародними організаціями, такими як ОБСЄ, ООН, європейськими інституціями. Тільки спільно можна зупинити ті процеси, які перетворили Україну на одне з найбільших джерел нелегальної міграції в Європі».
Щоб не потрапити до рук шахраїв і торговців людьми
Але за відсутності належного захисту праці, достойних зарплат в Україні її робітники і надалі шукатимуть кращої долі за кордоном. Ініціативу ОБСЄ започаткувати «гарячу лінію» у різних містах України охоче підтримують і експерти Євро-центру, і представники українських громадських організацій.
Марія Кунчур каже, що у Житомирі «гаряча лінія» стала у нагоді не лише заробітчанам: «Найбільше хвилює людей проблема насильства у сім’ї, люди шукають шляхи виходу з цієї ситуації. Але найбільше – це виїзд за кордон з метою працевлаштування. Телефонує в основному молодь. Цікавляться працевлаштуванням за кордоном – легальним: як забезпечити безпеку виїзду за кордон, ще тут у нас в Україні, і ми надаємо їм таку консультацію, на що звернути увагу, щоб не потрапити до рук чи шахраїв, чи торговців людьми».
А координатор проекту ОБСЄ Олеся Олешко зазначає, що на нинішньому семінарі у Києві майбутні оператори «гарячих ліній» – представники громадських організацій – вивчають досвід Росії, Ізраїлю, Боснії і Герцеговини. Їхнім завданням буде не лише надати інформацію або психологічну допомогу, але і попередити можливе порушення прав людини з боку працедавця.