Обговорення звіту за результатами моніторингу осіннього призову

На жаль, за результатами моніторингу осіннього призову, ми знов маємо низку комісованих. І знов на першому плані гепатит «С», психіатрія, сукупність хронічних хвороб. Тобто, всі ті проблемні моменти, про які ми пишемо в усі інстанції, і хочемо привернути увагу громадськості, влади, політиків. Вже після того, як «Звіт» було надруковано, ми отримали додаткові відомості з частини стосовно рядового Б., (Чугуївський РВК), якого було нещодавно комісовано з низкою хронічних хвороб. Тобто він ще при призові мав бути визнаний непридатним навіть через сукупність хронічних захворювань(ст.. 256 Наказу № 2 МО). Крім всього юнак, як зазначено в листі, мав ще незрощений перелам руки, який чомусь не помітили при призові, і високу схильність до суїцидів – теж свідчення «фахової» роботи психолога РВК. Тобто, відсутність необхідних даних щодо визначення стану здоров’я, встановлення невірних висновків призвело до безпідставного призову юнака і, відповідно, до неправомірних витрат, пов’язаних з лікуванням та комісуванням юнака. Жовтневий РВК, м. Харків, спромігся призвати юнака з важкою психіатричною патологією, що у м. Харкові, при наявності 24 відділення 3 міської лікарні – просто неприпустимо. До армії було призвано також двох юнаків з гепатитами. Одного з них – з діагнозом гепатит «С», вже комісовано. Одночасно з підготовкою звіту по моніторингу ми отримали відповідь від Голови Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Волоса Б.О., до якого зверталися з приводу обстеження призовників на гепатити та ВІЛ / СНІД. З приводу обстеження на гепатити, пан Волос повідомив нас, що відповідних коштів в бюджеті немає і підтримав нашу ідею створення громадського фонду для обстеження призовників на ці хвороби. Щодо ВІЛ/СНІД – обстеження проводиться тільки добровільно. На наш погляд, в межах однієї, припустимо, Харківської області, до вирішення цієї проблеми на державному рівні, можна спробувати створити благодійний фонд для обстеження призовників, яких визнано придатними до служби у ЗСУ, на гепатити. Але це, насправді, проблема всієї країни. Отже, відповідні кошти треба закладати до державного бюджету. Так само нам здається дивним, що флюорографію і інші обстеження на туберкульоз призовник має пройти обов’язково, а на СНІД – добровільно, хоча ВІЛ – інфікований в тісному контакті з співслужбовцями в умовах вельми вірогідних травм чи мікротравм може бути вкрай небезпечним для оточення. Армія у нас не добровільна, а масова, тому призов до неї передбачає відповідні перестороги. Отже, на нашу думку необхідно надати можливість медичній комісії ОВК обстежувати на ВІЛ/СНІД хоча б тих призовників, які визнані придатними і мають бути відправленими до частини. З цими пропозиціями ми і звертаємось до МО і МОЗ.