Нас чекає тотальний державний контроль?
Одна з найбільш стресових для політиків із Партії регіонів проблем виборів 2004 року потенційно може бути вирішена до дня голосування на позачергових виборах. Проте навряд чи буде. А ось що нас чекає після досягнення чи навіть недосягнення цієї мети, так це вірогідний тотальний контроль держави за місцем нашого знаходження.
Проблема, про яку йшлося вище – це участь у виборах заробітчан із західних областей України. У виборчих штабах регіоналів вважають, що людей на Галичині майже не лишилося, і високий рівень участі у виборах забезпечується неодноразовою участю в голосуванні тих, хто вже не здатний їхати за кордон.
Саме цією обставиною, на нашу думку, викликана поява в Законі України «Про вибори народних депутатів України» норми частини девятої статті 102-3. А саме, що органи державної прикордонної служби за три дні до дня виборів подають до окружних виборчих комісій відомості про осіб, які зареєстровані в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, фактично перетнули державний кордон України й на момент подання відомостей відсутні дані про їх повернення на територію України.
Ця норма була прийнята та набула чинності 1 червня поточного року, а вже 27 червня Кабмін спромігся прийняти постанову №885, що має на меті удосконалення системи обліку громадян. І який заслуговує на те, щоб звернути на нього увагу перш за все правозахисників.
Згідно цієї Постанови виділяються кошти на створення трьох нових електронних баз даних фізичних осіб. Згідно пункту сьомого Постанови 16 млн. грн. виділяється за бюджетною програмою 1001020 “Створення та функціонування Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування” (пп. 4 п. 7 Постанови). Ще 8,96 млн. грн. мають бути витрачені за бюджетною програмою 5341080 “Створення автоматизованої інформаційної системи перетину державного кордону України і банку даних міжвідомчого користування” (пп. 1 п. 7 Постанови). Ці кошти передбачалися в бюджеті, проте Постановою змінено строк їх надання із четвертого кварталу на червень.
Додатково до передбачених у бюджеті коштів Кабмін вирішив надати 4,160 млн. грн. Адміністрації Державної прикордонної служби для створення підсистеми “Вибори” Центральної інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи. (пп. 2 п. 7 Постанови). І, крім того, Мінфіну доручено забезпечити фінансування заходів Міністерства юстиції щодо створення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (пп. 5 п. 7 Постанови).
Крім того, Міністерствоу оборони запропоновано у місячний термін створити відомчу систему електронного обліку громадян, що тимчасово перебувають у відповідних військових частинах, закладах, підприємствах, установах та організаціях, (пп. 3 п. 2 Постанови).
Проте не створення нових баз даних є найбільш цікавим у зазначеній Постанові, а саме система обміну цими даними, ключовим гравцем у якому стає служба громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ. Саме сюди мають надавати свою інформацію Міністерство оборони (пп. 2 п. 2 Постанови), Адміністрація Державної прикордонної служби - щодо осіб, які перетинають кордон (пп. 2. п. 1) та Мінюст - щодо осіб, які змінили прізвище чи померли (пп. 2 п. 3 Постанови).
У свою чергу підрозділи МВС мають надавати свої дані в Пенсійний фонд та в Державну податкову адміністрацію для перевірки їх по базах даних, що маються в цих установ (п. 6 Постанови). Таким чином, у розпорядженні державних органів можуть зявитися інтегровані бази даних, що містять інформацію про кожну особу в державі. І не лише про місце проживання чи знаходження особи, але й інформацію про її закордоні поїздки, доходи тощо. Можна вважати, що на питання, чи відповідає така діяльність (Уряду України) обовязку, передбаченому статтею 8 Римської конвенції, має бути надана негативна відповідь.
Проте найбільш турбує наступна норма зазначеної Постанови (щодо зобовязань, покладених на МВС): “провести в червні - серпні 2007 р. вибіркові перевірки із залученням дільничних інспекторів міліції стану дотримання порядку виконання громадянами обовязку з реєстрації місця проживання (перебування), у тому числі тими, що тимчасово виїжджають за межі України”.
Можна поглузувати й сказати на зразок: “Що у політтехнолога-регіонала на умі, то в Уряду професіоналів у Постанові”. Бо важко уявити, які обовязки з реєстрації міста проживання чи перебування виникають у громадянина України під час тимчасового виїзду за кордон. Тобто коли пан Цушко поїхав лікуватися у Німеччину, навряд чи його підлеглі зареєстрували його місце перебування в Хільдесхаймі. Чи припинили реєстрацію місця його проживання в Києві.
Але користуючись такою Постановою який-небудь міліцейський лейтенант може зявитися до мене додому й запитати в моєї дружини: “А з якою метою та на який термін Свєтіков поїхав за кордон?”
Зазначимо, що Уряд досить серйозно ставиться до особливої місії МВС щодо подібного контролю над громадянами напередодні виборів. Так, міліції доручено інформувати один раз на тиждень Кабінет Міністрів України про хід виконання цієї Постанови, подати узагальнені матеріали до 15 серпня 2007 року (пп. 4 п. 1 Постанови).
Але скоріш за все, міліція не зможе виконати передбачене Постановою №885 у встановлений строк. По-перше, вона для цього недостатньо кваліфікована. По-друге – недостатньо консолідована. По-третє, занадто довго високопоставлені міліціонери чули про права людини, щоб так швидко почати здійснювати надмірне втручання в сферу приватного.
Хоча “перспектива” у нас дійсно є. Якщо дозволимо.