MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Актуальні цитати

07.04.2008   
Василь Овсієнко
"Мені легше: я не Президент України і не міністр закордонних справ, тому без дипломатичних викрутасів можу сказати, чому останнім часом скаженіють російські імперіалісти, а їхня «п’ята колона» в Україні геть упала в істерику."

Мені легше: я не Президент України і не міністр закордонних справ, тому без дипломатичних викрутасів можу сказати, чому останнім часом скаженіють російські імперіалісти, а їхня «п’ята колона» в Україні геть упала в істерику.

Вони навіч бачать, що зі вступом України в НАТО збудеться найстрашніше:

«Ампутація України була б для Росії смертельною». Отто фон-Шенґаузен БІСМАРК, рейсхканцлер Німеччини в 1871 – 1890 рр.

«Потерять Украину – потерять голову». Володимир Ілліч УЛЬЯНОВ-ЛЕНІН, голова Совнаркому Росії в 1917 – 1924 рр.

«Без України Російська імперія неможлива». Збіґнєв БЖЕЗИНСЬКИЙ, державний секретар США в 70-х роках ХХ ст.

Українці пам’ятають, що найбільшого лиха Україна зазнала саме від російського імперіалізму (потоптання Переяславського договору 1654 року і перетворення України на колонію Росії, запровадження кріпацтва, численні заборони української мови, розгром Української Народної Республіки, фізичне знищення української інтелігенції, масові репресії, голодомори, колективізація, депортація українців у Сибір, знищення Української автокефальної православної церкви і Української греко-католицької церкви, криваве придушення національно-визвольного руху, розв’язання загарбницьких воєн проти сусідніх країн, де українці були «гарматним м’ясом», тотальна русифікація, репресії проти інакодумців). Не маймо ілюзій: як Росія ставилася до нас 350 попередніх років, приблизно так вона ставитиметься до нас найближчих 35 років. У Росії досі дивляться на незалежну Україну як на «временное историческое недоразумение». Ну, то «турки зовнішні». А «турки внутрішні» – Симоненко і Вітренко – ще ніколи не вимовляли словосполучення «український народ» – тільки «народ України». Тобто «насєленіє». Вони не визнають самого існування українського народу.

Ця «п’ята колона» російського імперіалізму – Янукович, Симоненко, Вітренко та їхні прибічники – на платних мітингах своєю рідною мовою цинічно «защищают национальные интересы». Та не України, а імперської Росії. Їм Україна – як кістка в горлі. Вони ніколи не боролися за її незалежність – вони шукають способу, як би цю ненависну Україну «упразднить за ненадобностью» (вислів М.Салтикова-Щедріна).

Нині Україна, що відмовилася від ядерної зброї, може захиститися від російського імперіалізму в єдиний спосіб: заручитися колективною безпекою Організації Північно-Атлантичного Договору – НАТО.

Президент і міністр закордонних справ мусять запопадливо лукавити перед нашим «ґарантом безпеки», що вступ України в НАТО нічим Росії не загрожує. Загрожує. Це буде остаточний крах надій на відновлення імперії. Але крах імперії не стане нещастям для російського народу. Навпаки, російський народ дістане шанс звільнятися від імперської пихи, як звільнилися від неї англійці, французи, іспанці, португальці, коли позбулися колоній. Тоді Росія дістане шанс стати мирною демократичною державою, а ми в її особі – доброго сусіда.

Але поки що Росія і демократія – поняття несумісні, бо несумісні колоніалізм і демократія. Короткочасне пом’якшення у 90-х роках закінчилося. Росія повертається у звичний для себе тоталітарний режим. Але вона слабка. Скільки б «лідер нації» (= імператор) Путін не надував свої хирляві щоки – зараз бюджет Росії не більший від бюджету міста Нью-Йорка. Отже, Росія не піде війною на 28, а з Україною і Грузією на 30 країн НАТО. Хіба що вередуватиме, чинитиме економічний тиск. Адже «Росія – це величезна кількість награбованого добра», – казав незабутній Карл Маркс. Усе там награбоване: землі, корисні копалини, сотня малих народів. Отже, нам треба шукати інші джерела енергоносіїв. Або допомогти тим малим народам звільнитися, і тоді купуватимемо газ та нафту в них.

Деякі політики Західної Європи (Ангела Меркель, Ніколя Саркозі) нездатні мислити далі, як на одну каденцію. Вони очманіли біля російської «газової труби» і не розуміють, що коли Росія за їхньою підтримкою поглине Україну і знову за наш рахунок стане сильною, то вона знову вимахуватиме ядерною довбнею над їхніми дурними головами, як це було всю другу половину ХХ століття. Світ знову розколеться на два ворогуючі табори і потерпатиме в страхові ядерної катастрофи.

Отже, українці, нам нема іншого виходу, як тільки вступити в НАТО і тим самим порятувати себе і світ від російського імперіалізму.

5 квітня 2008 року.

 

 Поділитися