Відкрите звернення з приводу пропозицій повернення кари смертю в Україну
Останнім часом почастішали призови відновити смертну кару в Україні. Це питання почали обговорювати в різних телешоу. Фракція комуністів внесла до Верховної Ради України законопроект про повернення виключної міри покарання до Кримінального кодексу. У першому читанні його відхилили: «за» проголосувало лише 49 народних депутатів з 447 зареєстрованих.
15 квітня міністр внутрішніх справ Юрій Луценко під час зустрічі з журналістами заявив, що він особисто виступає за відновлення вищої міри покарання у вигляді розстрілу за особливо тяжкі злочини проти особи. Якраз в цей день «Міжнародна Амністія» оприлюднила доповідь про смертні вироки і страти в 2007 році. У зв’язку з цим її привітав Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс. «Діяльність цієї організації у значній мірі сприяла рішенню зробити Європу вільною від смертної кари зоною», – сказав Генеральний секретар. «Скасування смертної кари є частиною дійсної відданості людській гідності та правам людини», – додав він.
На жаль, український міністр внутрішніх справ, який є цивільним і декларує свою відданість демократичним цінностям, у даному випадку фактично продемонстрував прихильність до дещо протилежного – ідеї помсти. Такі заяви абсолютно несумісні з проголошеним європейським вибором України.
Смертна кара, яка сама є узаконеним вбивством, не має стримуючого ефекту. Численні дослідження довели, що кількість вбивств не залежить від відсутності або наявності смертної кари. Це продемонструвала й Україна: кількість навмисних вбивств за останні одинадцять років після припинення страт не збільшилась – близько 200 на рік. Водночас імовірність судової помилки в умовах нашої практики розслідування злочинів залишається доволі високою. Один тільки недавній приклад обвинуваченого в серії вбивств Ткача (цю справу зараз розглядає Дніпропетровський апеляційний суд) мав би переконати: з’ясувалося, що за вбивства, у скоєнні яких він обвинувачувається, раніше були засуджені 9 (!) невинуватих людей. Зараз їхні справи переглядаються Верховним Судом. За наявності смертної кари вони могли бути страчені, і цю помилку вже неможливо було б виправити.
Повернути смертну кару може лише парламент, але, на нашу думку, сьогодні це неможливо: рішення Конституційного Суду №11рп від 29.12.1999 року про те, що виняткова міра покарання не відповідає Конституції України, є однозначним і остаточним, а скасування законів про ратифікацію 6-го і 13-го Протоколів до Європейської конвенції з прав людини, які забороняють смертну кару за всіх обставин, навіть під час війни, буде справжньою ганьбою для Української держави. Її посадові особи мають дотримуватися Конституції та законів України, а не ревізувати їх, навіть у публічних висловлюваннях.
Ми закликаємо Юрія Луценка відмовитися від хибної ідеї повернення страти.
Євген Захаров,
Голова правління УГСПЛ