НСЖУ назвала 15 душителів свободи слова
Національна спілка журналістів України оприлюднила складений за поданням організацій НСЖУ і редакційних колективів список державних чиновників, представників органів місцевого самоврядування та суддів, які, на думку спілки, своїми діями душать свободу слова у нашій державі.
До списку увійшли 15 осіб (цитуємо за повідомленням НСЖУ):
1. Коваленко Володимир – міський голова Нової Каховки Херсонської області. За час його перебування на посаді трьох журналістів міста жорстоко побили, а сам посадовець дозволяє собі під час робочої наради у міськвиконкомі називати журналістів «ублюдками», «недоумками», публічно обіцяє «начистити мордяку» авторам критичних матеріалів та заявляє, що такі речі «он не прощает никому». Жоден з нападів не був кваліфікований правоохоронцями як перешкоджання професійній діяльності журналіста, так само не дали правоохоронці належної оцінки заявам міського голови.
Рибачук Валентин – міський голова Слов’янська Донецької області. Його керування відзначилося прагненням влади «поставити на місце» журналістів, які намагаються критично оцінювати діяльність посадовця. При наполяганні голови міська рада затвердила нові правила акредитації журналістів, які всупереч законодавству передбачають «огляд і перевірку фото-, аудіо- та відеоапаратури, в особливих випадках – огляд журналіста». Після критичного сюжету журналістки Наталії Попової на телекомпанії «САТ ПЛЮС» міський голова подав позов до них з вимогою відшкодування 100 000 грн. Місцевий посадовець не крився, що головною метою цього позову є «покарання» журналістів. Тільки апеляційний суд відмовив йому у задоволенні позову.
Хаустова Тетяна – суддя Слов’янського міського суду Донецької області, яка раніше виносила рішення проти журналіста Ігоря Александрова, тепер задовольнила позов міського голови Рибачука В.Л. проти телекомпанії «САТ ПЛЮС» на суму 80 000 грн. Рішення було відмінено апеляційним судом через неправильне застосування законодавства України та не врахування практики Європейського Суду з прав людини, а саме: суддя визнала недостовірними оціночні судження, що прямо заборонено законодавством; не врахувала, що поширена інформація є суспільно-значимою та, що міський голова – є політиком, який має бути терпимим до критики.
Іванищук Анатолій - голова Апеляційного суду Херсонської області, який заявив чотири позови до газети „Гривна”, журналістів Оксани Козакової та Валерія Боянжу та телекомпанії „ВІК” з загальною сумою позовних вимог у 200 000 тисяч гривень. Так суддя реагував на поширення критичної інформації щодо себе та судового корпусу Херсонської області. Протягом всього часу розгляду справ рахунки видання були заблоковані державною виконавчою службою, а сума відшкодування посадовцю за рішенням судів склала 50 000 грн.
Сікачин Ігор – голова Роздільнянської районної ради Одеської області, який своїм розпорядженням створив «редакційну колегію районної ради як дорадчого органу управління діяльністю газети «Вперед». До складу цієї «редакційної колегії» увійшли - він сам, його заступник, десять голів постійних комісій райради та два працівники редакції. Після того, редактору була спрямована вимога подавати на узгодження цій «колегії» всі матеріали про діяльність районної ради. Редакторка газети Тетяна Хамардюк виступила проти брутального запровадження цензури. Тоді при потуранні голови, райрада створила спеціальну комісію, на засідання якої редактора викликали через дві години після смерті її матері, потім призначили засідання на дев’ятий день, а вже на сесії райради вимагали клястися на Біблії, оприлюднюючи свою зарплату.
Верес Микола - голова Охтирського районного суду Сумської області, який позивається до газети „Панорама” та журналістів, вимагаючи відшкодування 50 000 грн., за публікацію, що розповідає про конфлікт між головою суду та депутатом Сумської міської ради. Інформація в газеті була викладена на підставі заяв депутата до правоохоронних органів. Позивач поводить себе зухвало, у судовому засіданні заявляє про те, що „розбереться з журналістами без суду”, а також вимагає заборонити будь-яке поширення інформації про нього. Розгляд справи триває.
Сидоренко Юрій – голова консультативної ради консорціуму «ЕДАПС», який подав позов до газети «Бізнес» і журналіста з вимогою відшкодування 46 000 000 грн. моральної шкоди за публікацію журналістського розслідування про проблеми паспортної системи України. Вже сама сума заявлених позовних вимог є перешкодою у діяльності журналіста і газети.
Ярошенко Володимир – колишній голова Кіровського районного суду міста Кіровограда, який у 2002 році був кандидатом на пост міського голови і після невдалих для себе результатів виборів позивався до газети «Україна-центр» та місцевої ТРК «ТТV». Апелюючи до свого статусу судді, а не політика отримав за рішенням суду відшкодування у розмірі 50 000 грн. з газети та 100 000 грн. з ТРК, в результаті чого телекомпанія фактично (не юридично) перейшла «під контроль» колишнього судді.
Сидор Василь – міський голова Славути Хмельницької області. З його приходом на посаду міськрада перетворила редакцію газети «Трудівник Полісся» у комунальне підприємство, зобов’язала редактора укласти контракт з міським головою. Своїми рішеннями рада порушує права трудового колективу редакції, редактора, законодавство, але міський голова цим не переймається, адже рада знайшла кошти для фінансування приватного видання для висвітлення своєї діяльності.
Тарєльнік Віктор – голова Петропавлівської районної ради Дніпропетровської області прагнув підпорядкувати раді місцеву газету «Степова зоря», потім вимагав погодження матеріалів про районну раду. Після відмови редакції та низки критичних публікацій, відмовляється оплачувати за послуги по оприлюдненню в газеті обов’язкової інформації про діяльність органів влади та місцевого самоврядування (нормативні документи, оголошення тощо). Натомість посадовець хвалить себе сам у обласних газетах, що симпатизують Партії регіонів «Зоря» та «Народна правда», зневажливо висловлюючись стосовно місцевого видання.
Грица Юрій – суддя господарського суду Івано-Франківської області, який заборонив трансляцію Івано-Франківським обласним телебаченням "Галичина" документального фільму "За лаштунками влади земельні зловживання мера Анушкевичуса". Поширення фільму або у інший спосіб поширення інформації про виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради або його керівництво було заборонено ухвалою суду за позовом того ж міськвиконкому без виклику та представлення доказів іншою стороною у справі.
Дірко Іван – суддя Центрального районного суду міста Миколаєва, який припинив розгляд кримінальної справи щодо підприємця, який побив журналіста та знищив його професійне обладнання – телекамеру. Суддя зазначив, що підсудний скоїв злочин не великої суспільної небезпеки і застосував до нього амністію. Тобто фактично підприємець не поніс ніякого покарання за свої злочинні дії. Апеляційний суд з цим не погодився і направив кримінальну справу на додаткове розслідування.
Черновецький Леонід – Київський міський голова, голова Київської міської державної адміністрації. Ще у 2006 році було звільнено з посади керівників редакцій міських газет «Хрещатик», «Вечірній Київ», «Українська столиця», телекомпанії «Київ», радіостанції «Київ 98-FM». За цей час керівниками колективів побували не один виконувач обов’язків, призначені чиновниками адміністрації, а оголошений конкурс на заміщення вакантних посад так і не провели. Газети перетворилися у «бойові листки» Черновецького, з журналістів прагнуть створити «підручних» партії київського мера.
Стреляний Михайло – спеціаліст обласного управління преси та інформації Харківської облдержадміністрації, який вимагав пояснень від редакторів районних газет, що надрукували заяву пленуму Національної спілки журналістів України. В заяві у негативному контексті згадувалося прізвище керівника облдержадміністрації Арсена Абакова.
Колосівський Валерій – голова Житомирської райдержадміністрації, Житомирської області. Голова РДА конфліктує з райрадою і редакцією газети „Сільське життя”, хоча і перша і друга є її співзасновниками. Голова РДА не підписує з редакцією угоду про висвітлення діяльності районної влади і план використання бюджетних коштів. Внаслідок з початку року газета не може користуватися грошима, які є на її рахунку, а працівники не отримують з початку року зарплату. Причина – голова РДА не задоволений тим, як газета висвітлює діяльність виконавчого районного органу, складне політичне життя Житомирського району.
Голова НСЖУ Ігор Лубченко зазначив, що цей список не є повним. «НСЖУ звертає увагу високопосадовців держави, правоохоронних органів, суддів на оприлюднені кричущі факти порушень Конституції і законів України, міжнародних зобов’язань, взятих Україною на себе. Цей список ми передаємо до Міжнародної федерації журналістів, Ради Європи, Європарламенту, щоб там вирішували – запрошувати цих чиновників на різні міжнародні заходи чи не пускати їх на свій поріг», - сказав він.
Свій рейтинг ворогів преси також збираються оприлюднити Інститут масової інформації та Київська незалежна медіа-профспілка. У 2007 році головним ворогом преси став мер Києва Леонід Черновецький.