На захист рудих
Вчора прямо на вулиці хлопець з рудим волоссям вихопив у мене велосипед. Знахабнілі ці люди, серед білого дня! Якщо побачите рудого хлопця на велосипеді, прошу негайно повідомити по 02.
Цього тижня на засідання колегії Головного управління МВС в Києві Юрій Луценко розкритикував підлеглих, які на його думку, видали забагато дозволів на проживання громадянам із далекого зарубіжжя. Останній термін важко перекласти англійською мовою, бо слова словами, а всі прекрасно розуміють, про кого мова йде (або не йде). Можна тільки шкодувати, що та російська концепція вживається серед українських службовців. Та й схоже, не лише слова перекинулись сюди.
Поставивши риторичне запитання, «"У нас що, своєї робочої сили не вистачає?», як повідомляється, міністр сказав: “Можете вважати мене расистом, але ще один Харків чи Одесу я в Києві влаштувати не дозволю. Установка така: видаємо дозвіл, тільки якщо він одружується на нашій”.
Юрій Віталійович не знав, що його слова стануть відомі за межами МВС, й можливо, його слухачі розуміли без зайвих слів, на що він посилається. З огляду на те, що такі висловлювання з боку міністра внутрішніх справ не можуть не викликати, м’яко кажучи, здивування, хотілось би почути публічну заяву щодо відповідності такої позиції політиці держави, зокрема намірам щодо євроінтеграції. Заяву, до речі, доцільно було би перекласти принаймні англійською мовою, бо вона безумовно цікавитиме представників Ради Європи та різних міжнародних структур, й органи влади багатьох країн, де зараз працюють українські громадяни.
Публічне роз’яснення тим більш потрібне після спроби представника центру громадських зв’язків київської міліції розтлумачити слова міністра. За повідомленнями ЗМІ, глава ЦОС Володимир Поліщук ствердив, що «іноземці в Києві скоїли в три рази більше злочинів відносно киян і гостей столиці, ніж здійснено злочинів українцями стосовно іноземців». В. Поліщук вказує на вихідців певного регіону, й заявляє, що «Саме ця категорія у нас здійснює квартирні крадіжки і пограбування. Міністр, знаючи цю статистику, виступив на захист наших громадян».
Я впевнена, що кожен читач із рудим волоссям достеменно розуміє, чому я волію не називати різні народи, на яких п. Поліщук вважав за потрібне вказати. Прикро, що представники МВС, в якому минулого року було створено відділ із боротьби з расизмом, цього не розуміють.
Не сумніваюсь, що є окремі громадяни окремих держав, яких, на жаль, об’єднують злочинні дії. Є й представники тих же самих етнічних груп, що нічого такого не роблять.
Месидж, який передається працівникам органів внутрішніх справ відрізняється таким же винятковим примітивізмом, що й мої спроби відшукати свій велосипед. Такий підхід призводить до затримання або «перевірок документів» осіб окремих етнічних груп (чи кольору волосся!) в підземці або на вулиці. Підозрюю, що перевірка документів спеціально не сприяє виявленню наміру або звички скоювати злочини. За моїми спостереженнями, вона скоріше сприяє злочинам зовсім іншого, службового характеру. .
Подібні перевірки й все з ними пов’язане, в свою чергу, передають загальний месидж суспільству: остерігайтесь осіб із рудим волоссям (чи з іншими характеристиками!). Остерігатися треба злочинців, а не осіб окремої етнічної групи. Правоохоронні органи, безумовно, мають тяжке та складне завдання, але примітивні методи тільки породжують нові проблеми й сприяють росту расизму й ксенофобії.
Слід враховувати ще один небажаний месидж. Ані трохи не недооцінюю проблеми для України в зв’язку з угодою з ЄС про реадмісію, та й в усіх європейських країнах міграція є досить болісною темою, на якій спекулюють різні політичні сили. Разом з цим, європейські країни в більшості своїй стали різноманітними за культурою та етнічним складом населення. Політика замкнутої фортеці могла би згубно вплинути на репутацію країни й в результаті звузить можливості всіх громадян. А навіщо?