Специфічний хліб-сіль
Хто тільки не висловлювався в ці дні про воєнний конфлікт в Грузії. Такі висловлювання часто викликають сумніви й здається, що головна проблема якраз в нестачі інформації. А ось виявляється, що є й протилежні проблеми. Мені, наприклад, геть незрозуміло, чому начальник Головного управління МВС України в Києві п. Ярема вирішив висловитися щодо можливого збільшення кількості мігрантів з Кавказу через події в Південній Осетії .
Незрозуміло, відразу скажу, не тому, що таке збільшення малоймовірне, хоча в розпалі найтривожнішого конфлікту нових незалежних держав від розпаду СРСР, не завадило би подумати, йдеться про мігрантів чи біженців. Не тому, навіть, що п. Ярема вважав за потрібне запевнити журналістів, що у разі такого збільшення київська міліція готова забезпечити правопорядок. Може боявся, що хтось сумнівається?
Чесно не розумію, чому п. Ярема продовжив тему «мігрантів». Його висловлювання не перший раз викликають, м’яко кажучи, здивування. В липні справили враження його слова, що люди мають викликати міліцію, якщо побачать грузинів біля автомобілів Цього разу він заявив: «Питання міграції громадян з Кавказького регіону сьогодні дійсно хвилює, в тому числі і правоохоронні органи, оскільки дуже велика кількість осіб з Кавказу приїздить до України і вони, на превеликий жаль, вчиняють злочини».
Безумовно необхідно, аби правоохоронні органи слідкували за злочинними угрупуваннями й вживали всіх засобів щодо запобігання правопорушенням. Припускаю, що п. Ярема має статистичні дані, даючи підстави говорити, бодай розмито, про «велику кількість». Тим не менш, є істотна різниця між великою кількістю й всіма мігрантами з певного регіону. А коли саме з цього регіону можуть не виїхати злочинці, а втекти біженці, такі висловлювання вражають своєю недоречністю.
Далі він заявляє, що «Ми завжди раді гостям – у нас немає питань, пов’язаних з ксенофобією, але якщо ці люди приїздять вчиняти злочини, то ми, звичайно, будемо документувати і затримувати їх для притягнення до відповідальності». При цьому він зауважив, що, "на жаль, останнім часом найбільшою проблемою для Києва стали правопорушення з боку громадян Грузії".
Анітрохи не ставлю під сумнів дані шановного начальника київської міліції. Не закликаю до приховування такої інформації. Де вона може придатися, безумовно, слід її надати. Але дуже хотілось би знати, навіщо було ділитися такою інформацією цього тижня. Адже громадяни багатьох міст Грузії втікали від бомб. Та й в Росії багато мігрантів наразі мають всі підстави побоюватися виходити з дому.
А в столиці України, де міліція нібито докладає зусилля з протидії ксенофобії та расизму, маємо цілу низку жахливих заміток в ЗМІ про «наплив бандитів», тощо. Чи читають такі газети справжні злочинці, не знаю, але дуже сумніваюсь, що навіть прочитавши, вони би тремтіли від страху. Але маємо й велику кількість людей, які жодних злочинів не скоюють, але читають не тільки замітки, але й підозрілі думки в очах своїх сусідів або колег. Й на додатку ось такий хліб-сіль для людей в біді.