• Дослідження / Доступ до інформації / Практика доступу до інформації
Рішення Вищого Адміністративного суду України у справі за адміністративним позовом депутата Сиротинської селищної ради Подрєзова А. А. до голови Сиротинської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною
Копія
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У X В А Л А
I М I Н Е М УКРАЇНИ
08 квітня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Витого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Панченка О. Н.
суддів: Горбатюка С. А.
Мироненка О.В. Смоковича МЛ. ЧумачеикоТ.А.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Подрєзова Андрія Анатолійовича на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 12 жовтня 2006 року у справі за адміністративним позовом депутата Сиротинської селищної ради м. Сєверодонецьк Луганської Області Подрєзова Андрія Анатолійовича до голови Сиротинської селищної ради м. Сєверодонецьк Луганської області Попова Василя Григоровича про визнання бездіяльності протиправною, та такою, що порушує вимоги частин другої та третьої статті 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», -
в с т а н о в и л а:
Подрезов А.А. звернувся до суду з позовом до голови Сиротинської селищної ради м. Сєверодонецьк Луганської області Попова Василя Григоровича про визнання бездіяльності протиправною, та такою, що порушує вимоги частин другої та третьої статті 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Постановою Сєверодонецького міського суду Луганської області від I7 липня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 12 жовтня 2006 року апеляційну скаргу депутата Сиротинської селищної ради Подрезова А.А. задоволено частково. Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 липня 2006 року скасовано та закрито провадження у справі.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій. Подрезов А.А. звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов,
В письмових запереченнях на касаційну скаргу голова Сиротинської селищної ради Попов В, Г. зазначає, що постанова Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 липня 2006 року та ухвала апеляційного суду Луганської області від 12 жовтня 2006 року винесені без порушень норм матеріального чи процесуального права, на підставі повного, всебічного та обєктивного розгляду обставин справи, доводи касаційної скарги і не спростовують висновків, викладених у судових рішеннях, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї. правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, шо касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що депутат Сиротинської селищної ради м. Сєвєродонецька Луганської області Подрезов А.А. оскаржив до суду бездіяльність голови Сиро пінської селищної ради м. Сєвєродонецьк Луганської області Попова В.Г.. яка полягала у ненаданні відповіді на його депутатське звернення від 15.02.2006 року щодо інформації про проект прокладки кабелю звязку по території селища Метьолкіно без розгляду даного питання на сесії Сиротинської селищної ради Луганської області, на що головою Сиротинської селищної ради йому надана усна відповідь.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що позивач звернувся до суду не як фізична особа, а як депутат селищної ради, який не має права самостійно звертатись до суду з позовами, оскільки повноження депутата міської ради визначені Законом України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів», яким передбачених інший, не судовий, порядок розгляду питання про ненадання відповіді на депутатське звернення, або незгоди депутата з результатами розгляду його звернення.
З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантовано я право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з вимогами статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України субєкт владних повноважень це - орган державної вдали, орган місцевого самоврядування. їхня посадова чи службова особа. і інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що судам підвідомчі всі спори про захист прав та свобод громадян, і суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що подібні вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.
А тому, заявник як фізична особа (депутат міської ради) мав право подавати скаргу на дії та бездіяльність посадових осіб органу місцевого самоврядування, який відповідно до вимог пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є субєктом владних повноважень.
Таким чином, у апеляційного суду не було законних підстав для скасування рішення районного суду та закриття провадження у справі, а тому ухвала апеляційного сулу Луганської області від 12 жовтня 2006 року є помилковою.
Крім того, закривши провадження у справі, апеляційний сул не перевірив доводів апеляційної скарги, не розглянув справу по суті.
Відповідно до вимог частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Зважаючи на те, що апеляційним судом допущено помилку в застосуванні норм процесуального права, яка не може бути усунута судом касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230. 23! Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
у х в а л и в
Касаційну скаргу Подрєзова Андрія Анатолійовича задовольнити частково.
Ухвалу апеляційною суду Луганської області від 12 жовтня 2006 року скасувати, а справу повернути на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає закони и з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
З оригіналом згідно:
відповідальний секретар