Роковини без поховання та покарання
Сьогодні увечері вже традиційно (як не жахливо це звучить) небайдужі громадяни запалять на Майдані свічки і вшанують пам’ять Гії Гонгадзе та всіх загиблих українських журналістів. Так само традиційно багато хто питатиме у влади «Де Гонгадзе?» і не отримає відповіді. Хвилин мовчання цього разу буде вісім — за кількістю років, які минули з часу зникнення та жорстокого вбивства Георгія.
Не менш традиційно дехто попіариться на роковинах — у передсмаку чергових дострокових виборів політичні аутсайдери попередніх проведуть мітинг—реквієм пам’яті загиблого журналіста в Таращі. На 27му кілометрі траси Одеса — Білогородка соціалісти покладуть квіти до пам’ятного знаку Гонгадзе і з цього приводу пресслужба СПУ відучора активно акредитувала журналістів. Буде на мітингу і лідер СПУ Олександр Мороз, який нині каже, що ніколи не звинувачував Кучму в замовленні вбивства Гії...
Вочевидь, згадають цей день і, можливо, пошкодують про свої вчинки троє колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження і кримінальної розвідки МВС — Валерій Костенко, Микола Протасов і Олександр Попович, яких лише 15 березня цього року Апеляційний суд Києва визнав винними у вбивстві редактора «Української правди» і які нині перебувають за ґратами. У липні Верховний Суд України залишив цим виконавцям вирок апеляційного без змін: позбавлення волі строком від 12 до 13 років. Чи згадає цей день керманич групи «перевертнів» міліцейський генерал Олексій Пукач, що досі перебуває в міжнародному розшуку, невідомо. Як і те, чи він ще живий...
А щодо замовників вбивства, передбачити їхній настрій сьогодні важко, бо їхніх імен офіційно так і не названо. Саме тому віддуватимуться за них інші виконавці — не сидітиметься цього дня в зручних кріслах окремим суддям та керівникам Генпрокуратури. Як колишнім, так і нинішнім. Їхні прізвища знову згадують у неприємному для їхньої кар’єри світлі. Наприклад, керівника Інституту масової інформації Вікторію Сюмар дивує відсутність реакції влади на обурення певної частини суспільства та журналістських кіл щодо нагородження ексГенпрокурора Михайла Потебенька орденом Ярослава Мудрого. Що вже казати про підвищення на посаді судді Апеляційного суду столиці Марії Приндюк, яка свого часу скасувала постанову ГПУ про порушення кримінальної справи стосовно генерала Пукача і звільнила його зпід варти. Не дивно, що на Різницькій знизують плечима, мовляв, продовжувати розслідування справи Гонгадзе без затриманого Пукача неможливо.
Натомість адвокат вдови журналіста Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко учора заявила пресі, що Генпрокуратура лише імітує розслідування другої частини справи Гонгадзе щодо замовників убивства журналіста, не більше. Натомість українська влада намагається переконати міжнародну спільноту, що зроблено великий крок у розслідуванні, бо виконавці вже «сидять».
«За два роки, що сплинули з моменту чергової зміни слідчої групи, у справі відбулося лише відтворення ситуації, при якій майор Микола Мельниченко начебто здійснював записи в кабінеті ексПрезидента Кучми. Але ці дані фактично не переконливі як джерело доказів, оскільки Мельниченко, колишній охоронець, не дивлячись на свої численні обіцянки, так і не надав ані пристроїв запису, ані носіїв записаної інформації, — обурюється пані Теличенко. — У мене викликають сумнів і професійні якості слідчої групи. Я сумніваюсь, що такі люди здатні знайти замовників».
Час минає, а тіло загиблого журналіста так і не віддано землі. Мати Гії Леся Гонгадзе не визнає труп, що досі зберігається у морзі на Оранжерейній, залишками тіла свого сина. У її колишньої невістки Мирослави Гонгадзе позиція протилежна.
АНОНС
Сьогодні о 19.00 в Києві, на майдані Незалежності, відбудеться акція пам’яті журналіста Георгія Гонгадзе. Так само, як і в 2005му, 2006му, 2007му роках, її організаторами є звичайні громадяни, тому на акції традиційно не буде трибун і ораторів, персональних промов та списку організаторів, партійної чи організаційної символіки.
Учасники акції вшанують пам’ять редактора сайту «Українська правда» та всіх загиблих українських журналістів запаленням свічок і вісьмома хвилинами мовчання — за кількістю років, що минули з часу зникнення та жорстокого вбивства Гії Гонгадзе, чиє життя стало символом боротьби за свободу слова та людську гідність.
16 вересня 2008 року, 19.00.
Майдан Незалежності.
Прийди і запали свічку пам’яті!