MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Депутати відмовилися розглядати законопроект про громадські організаціїГромадські організації просять Тимошенко виконувати свої обіцянкиБоротьба за внесення на розгляд ВР законопроекту Про громадські організаціїПредставники громадськості встановили deadline для розгляду Верховною Радою законопроекту Про громадські організаціїВідкрите звернення щодо оприлюднення за-конопроекту № 2450 «Про порядок організа-ції і проведення мирних заходів»Звернення проти обмеження права громадян брати участь в управлінні державними справамиЯк гартуються НУО‘Відпустиш дроти — тобі кінець’: мешканець Балаклії розповів про катування у полоні Надто складне спорядження: росіяни заявили про вбивство британського волонтераРосія продовжує вбивати мирних жителів: ворожі обстріли 9 січня забрали життя мешканців Харківщини, Херсона, Луганщини і Донеччини (оновлено)‘Мы просто любим Украину. За что нас так?’ — пенсионерка из Мариуполя не может сдержать слезРосійське військове командування не просто знало про практику зґвалтувань, а подекуди заохочувало такі дії — NYTЗлочин без строку давності: поки правоохоронці знаходять нові катівні, в Україні набув чинності закон про посилення відповідальності за катування‘Якщо ви читаєте цей лист, то зі мною щось трапилося’ — дайджест російських протестівПравоохоронці продовжують розслідувати вбивства цивільних на деокупованих територіях‘Ми просто любимо Україну. За що нас так?’ — пенсіонерка з Маріуполя не може стримати слізОна прощалась с жизнью, когда от авиаударов дома складывались как карточные‘Цвинтар’ на городі, мародерство, п’яні солдати — мешканка Бородянки розповідає про окупаціюНа згарищі життя: мешканець Мощуна розповідає про зруйноване село ‘У Маріуполі залишилося 50-60 тисяч людей’. Працівник Азовсталі розповідає про життя в окупованому місті

Громадським організаціям – новий закон

26.12.2008    джерело: www.imi.org.ua

На даний момент базовим Законом, що регулює діяльність громадських організацій, є Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 р. Законодавче регулювання діяльності громадських організацій піддається обґрунтованій критиці з боку представників третього сектора. Значною мірою внаслідок лобіювання ними зміни  нормативної бази діяльності громадських організацій Кабінетом Міністрів України було внесено до парламенту проект закону «Про громадські організації».

Законопроект внесений 14 листопада цього року й, відновлення роботи Верховної Ради України дає надію на позитивний результат його розгляду (проект закону № 3371; із текстом і супровідними документами можна ознайомитися на сайті ВР за посиланням: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=33677). Проект не позбавлений недоліків, але містить низку й прогресивних норм, про що необхідно згадати окремо.

Серйозних змін можуть зазнати норми щодо заснування громадських організацій. Зокрема право засновувати їх можуть отримати юридичні особи приватного права, тобто всі юридичні особи, крім створених розпорядчим актом органу державної влади чи місцевого самоврядування. За чинним законодавством засновниками громадської організації можуть бути лише фізичні особи.

Легалізація громадських організацій може відбуватися шляхом 1) реєстрації або 2)  надсилання повідомлення про заснування. За чинним законодавством реєстрація громадської організації передбачає набуття нею статусу юридичної особи. В законопроекті вже чітко вказано, що громадські організації, легалізовані через повідомлення про заснування, прав юридичної особи не набувають. Певним кроком назад можна назвати появу в проекті норми про можливість відмови в легалізації при надсиланні повідомлення про заснування, що ставить всі громадські організації в залежність від Міністерства юстиції на стадії їх заснування. Закон України «Про об’єднання громадян» для випадків надсилання повідомлення про заснування такого права в легалізуючого органу не передбачає. Але в будь-якому разі на практиці засновники громадських організацій зараз віддають перевагу першому способу легалізації - реєстрації громадської організації, зокрема тому, що набуття прав юридичної особи дозволяє вести більш масштабну діяльність завдяки залученню коштів ззовні організації, не обмежуючись ентузіазмом і коштами самих лише членів організації.

Строки розгляду документів, поданих для легалізації громадської організації, пропонується збільшити до десяти днів (при поданні документів для державної реєстрації). Десять днів не можна назвати дуже тривалим строком для реєстрації, але в теперішньому Законі «Про об’єднання громадян» для реєстрації відводиться всього три дні. При поданні легалізуючому органу повідомлення про заснування ГО на розгляд повідомлення проект відводить п’ять днів, хоча чинний Закон ніякого строку не встановлює, оскільки зараз легалізуючий орган по ідеї повинен тільки збирати повідомлення й фіксувати дані з них, а не розглядати й оцінювати повідомлення про заснування на предмет відповідності Закону.

Проект закону розширює можливості державних органів і щодо припинення громадських організацій. Щодо організацій, легалізованих через повідомлення про заснування, їх може бути припинено шляхом публікації органом відповідного оголошення в друкованих ЗМІ за наслідками виявлення відсутності діяльності громадської організації протягом більш як трьох років. Серед підстав примусового розпуску громадських організацій за рішенням суду з’являється формулювання «провадження… діяльності, що заборонена законом». Це формулювання виглядає ширшим, ніж норми чинного законодавства, де наведено вичерпний перелік заборонених видів діяльності.

Болюче питання для громадських організацій – фінансування діяльності. Проект закону передбачає неприбутковість громадських організацій. В той же час, на відміну від Закону «Про об’єднання громадян», який передбачає здійснення господарської діяльності шляхом створення окремих госпрозрахункових юридичних осіб, законопроект дозволяє самим організаціям провадити господарську діяльність без мети отримання прибутку. Проте і з такою зміною законодавчих формулювань, мабуть, не варто сподіватися, що продаж за собівартістю виготовлення, або нижче, продукції неприбуткових організацій, пов’язаної з веденням їх основної діяльності, трактуватиметься податковими органами як отримання доходів, звільнених від оподаткування. Не зважаючи на наявність вже зараз у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» положення про звільнення від оподаткування доходів неприбуткових організацій у вигляді «коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям, від проведення їх основної діяльності», ДПА звільняє від оподаткування лише пасивні доходи й надходження, отримані не від, а тільки для ведення основної діяльності (пожертви, гранти і т.п.).

Як бачимо, проект закону «Про громадські організації» потребує доопрацювання. Інститут масової інформації має намір докласти якомога більше зусиль для покращення правового регулювання діяльності третього сектора в Україні. Ми готові до координації зусиль і співпраці з усіма організаціями та фахівцями, які зацікавлені у відповідних законодавчих змінах та мають ідеї й натхнення для їх формулювання, популяризації та лобіювання в органах влади.

 Поділитися