MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

У Львові презентували другу книгу сповідей і болю дітей українських заробітчан

25.03.2009    джерело: www.zik.com.ua

Устами дитини глаголить істина. 130 відболених історій-істин, в кожній з яких – душа дитини, батьки якої за кордоном, здатні об’єктивно висвітлити всю глибину проблеми динамічної еміграції населення України у пошуках роботи. Аби відкрити державі очі на її причетність до розлуки дітей з батьками, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» за фінансової підтримки Посольства Королівства Норвегії в Україні презентував вже друге видання з циклу «Діти емігрантів про себе». Присутні на презентації не могли стримати сліз. Про це сьогодні, 25 березня, повідомив кореспондент ЗІКу.

«А я, мамо, виросла. Чи ти це помітила? Я навчилася дуже багато чого у житті. І жорстокості теж…», – Лазарук Катерина, 17 років, Хмельницька область. Невідомо, чи читала мама цієї дівчинки, яка наразі працює за кордоном, творіння своєї дочки під назвою «Гірка вода. Сповідь», але важко навіть уявити, скільки вже довелося пережити дитині, позбавленій батьківського піклування.

Точно підрахувати кількість українців, що емігрували за кордон у пошуках кращої долі, неможливо. За різними даними, це число коливається від 1,5 до 7 млн осіб. Зрозуміти емігрантів можна – вони мріють забезпечити своїх дітей усім необхідним, подбати про їх гідне майбутнє, не увігнане у вузькі рамки бідності. Зрозуміти дітей допомогли самі діти, склавши, наче велику картину з частинок пазлу, зі своїх історій та емоцій книгу «Діти емігрантів про себе. Сповіді. Думки. Судження. Біль…», що побачила світ у Львові завдяки видавничому відділу «Артос» Фундації «Андрей».

Нелегку справу впорядкування творінь дитячої туги на свої плечі взяв Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», керований директором Іриною Ключковською, а допомогти з фінансовою частиною цього завдання зголосилось Посольство Королівства Норвегії в Україні. Посол Королівства Норвегія в Україні Олав Берстад наголосив: «Такі важливі питання як еміграція переважно залишаються для дискусії між бюрократами й політиками. Ця книга повертає це питання до реального життя».

Це вже друга книга з цієї серії, першу презентували ще в грудні минулого року як підсумок однойменного конкурсу авторських робіт дітей та юнацтва. Відбирали твори для обох книг члени авторитетного журі: Олександр Тимчук, Михайло Слабошпицький, Роман Дідула, Марія Людкевич, Микола Дубас, координатором проекту виступила Наталя Гумницька.

Голова журі, письменник, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Ігор Калинець розповів, що був вражений кількістю творів й різноманітністю форм подачі проблеми еміграції дітьми. Роботи в усіх можливих жанрах: від казок, новел, п’єс до інтерв’ю, сповідей та спроб соціального аналізу – покликані зворушити серця дорослих та звільнити їх від байдужості до проблем дітей, що маючи батьків, не мають батьківської ласки. Презентація другої книги «Діти емігрантів про себе» відбулася в НУ «Львівська політехніка» і викликала чималий резонанс серед присутніх представників дипломатичних місій і консульських установ багатьох європейських країн, науковців, представників міської влади, студентів, активістів громадських організацій і, звісно, самих дітей емігрантів, яких нагороджували книжками й зачитували розпачливі уривки з їхніх сповідей. «Життя на чужині – це марна спроба посипати цукром отруту», – Іванна Дашко, 17 років, Португалія. У своїх історіях діти розкривають всі найболючіші проблеми суспільства: соціально-економічні, себто важке матеріальне становище людей, безробіття, бездіяльність влади; етичні, як-от потреба щоденної присутності батьків, пияцтво, куріння, наркоманія; психологічні, тобто комплекс провини, гнітюча самотність, депресія, страхи та страшні сновидіння.

Круглі столи, які проводить Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» у різних містах України, покликані розробити державні механізми повернення емігрантів додому і стратегію належного соціального захисту для них та їхніх дітей. Працівники інституту вже почали роботу над новим проектом «Батьки емігрантів – дітям».

 Поділитися