Відкрите звернення Української Гельсінської спілки з прав людини з приводу чергового порушення прав біженців
Як свідчать отримані нещодавно Українською Гельсінською спілкою з прав людини документи, у липні 2008 року Україна порушила один із основоположних принципів захисту прав біженців – принцип конфіденційності, передавши інформацію, що міститься у справах біженців, до країни їх походження.
28 березня 2006 року громадянам Республіки Казахстан Ж. Байсакову, Є.Байсакову, С.Горбенко та А.Жекєбаєву було надано статус біженця в Україні. У 2007 році прокуратура м. Києва провела перевірку і визнала рішення про надання статусу біженця законними.
8 квітня 2008 року Генеральна прокуратура Республіки Казахстан направила до Генеральної прокуратури України доручення про надання правової допомоги за Мінською Конвенцією 1993 року, у якому просила надати оригінали листів опозиційних політичних діячів Республіки Казахстан, що долучені до особових справ цих чотирьох біженців.
15 липня 2008 року слідчий Служби безпеки України здійснив у Державному комітеті з питань національностей та релігій виїмку оригіналів листів, у яких містилася оцінка ситуації у Казахстані та висновок про політичні мотиви переслідування шукачів притулку.
Крім того, на прохання Генеральної прокуратури Республіки Казахстан кілька представників Державного комітету були допитані щодо питань, пов’язаних із наданням статусу біженців згаданим громадянам Казахстану.
Наприкінці липня 2008 року ці оригінали документів зі справ біженців та протоколи допитів представників Державного комітету були передані до Генеральної прокуратури Республіки Казахстан.
На цей час ці документи є доказами у кримінальній справі за звинуваченням Болата Абілова, лідера партії «Азат», Асилбека Кожахметова, лідера опозиційного руху «Шанирак» та Толена Тохтасинова, голови Комуністичної партії Казахстану, «у приховуванні злочину», яке виразилося у наданні інформації Державному комітету України у справах національностей та релігій.
Українська Гельсінська спілка з прав людини має документальне підтвердження передання інформації державними органами України до Республіки Казахстан.
Надання конфіденційної інформації зі справ біженців відверто порушує положення статті 11 Закону України «Про біженців», яке передбачає, що «відомості, що подаються заявником, є конфіденційною інформацією».
Принцип конфіденційності лежить у основі захисту прав біженців і його порушення може призвести до руйнації усієї системи захисту біженців. У своєму Висновку № 91(LII) – 2001 виконавчий комітет Управління Верховного Комісара ООН справах біженців рекомендував, що «у процесі реєстрації [біженців та шукачів притулку] має додержуватись фундаментальній принцип конфіденційності», а також наголосив на «конфіденційному характері особистих даних та необхідності продовжувати захищати конфіденційність».
Передання конфіденційної інформації до країни походження може призвести до багатьох несприятливих наслідків. Порушення цього принципу позбавляє біженців та шукачів притулку можливості вільно, без побоювань, обґрунтовувати свої заяви про надання статусу біженців. Це також позбавляє компетентні органи держави можливості отримувати та оцінювати інформацію з джерел, що непідконтрольні органам влади у країні походження біженців, оскільки ставить будь-яких осіб (родичів, друзів або інших спостерігачів), які перебувають у країні походження біженців, під загрозу переслідування. Крім того, внаслідок передання інформації до країни походження у шукача притулку саме з цього моменту можуть виникнути підстави для обґрунтованих побоювань повернення у країну походження.
Спосіб дій державних органів України під час передання конфіденційної інформації із особових справ біженців до країни походження дає підстави вважати, що це є звичайною практикою.
Українська Гельсінська спілка з прав людини нагадує, що це є не першим випадком порушення державними органами України основоположних прав біженців. Видача шукачів притулку до Узбекистану у 2006 році, висилка шукачів притулку тамільського походження до Шрі-Ланки, видача визнаного біженця Кузнєцова до Російської Федерації відчутно позначилися на репутації України у міжнародному співтоваристві.
Українська Гельсінська спілка з прав людини вимагає:
від Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державного комітету з питань національностей та релігій – дотримуватися законодавства та міжнародних стандартів у сфері захисту прав біженців і не передавати конфіденційну інформацію щодо біженців до країни походження;
від Генеральної прокуратури України – провести негайне розслідування та притягнути до відповідальності осіб, винних у переданні конфіденційної інформації із особових справ біженців до країни походження або до інших країн у цьому випадку і в усіх інших можливих випадках.
Аркадій Бущенко
Голова правління
Української Гельсінської спілки з прав людини