Резолюція ПА ОБСЄ «Возз’єднання розділеної Європи»

Резолюція ПА ОБСЄ «Возз’єднання розділеної Європи: Заохочення прав людини та громадянських свобод в регіоні ОБСЄ у 21 ст.»

1. Посилаючись на Загальну Декларацію прав людини Організації Об’єднаних Націй, Гельсінкський Заключний Акт та Хартію Європейського Союзу про основоположні права;

2. беручи до уваги  події, що мали місце на теренах ОБСЄ протягом останніх  двадцяти років після падіння Берлінської стіни та «залізної завіси»;

3. зазначаючи, що у двадцятому сторіччі європейські країни зазнали на собі два могутніх тоталітарних режими, нацистський та сталінський, які несли з собою геноцид, порушення прав та свобод людини, військові злочини та злочини проти людства;

4. визнаючи унікальність Голокосту, нагадуючи країнам-учасникам про його вплив та акти антисемітизму, які продовжують мати місце на терені регіону ОБСЄ, де знаходяться 56 країн, та рішуче закликаючи до енергійного здійснення резолюцій щодо антисемітизму, які приймаються одностайно Парламентською асамблеєю ОБСЄ починаючи з її щорічної сесії у Берліні 2002 року;

5. нагадуючи країнам-учасникам ОБСЄ про їх зобов’язання «чітко та невідкладно засудити тоталітаризм» (Копенгагенський документ 1990 року);

6. нагадуючи, що знання історії допомагає уникнути повторення подібних злочинів у майбутньому, а відверте та докладне обговорення історії сприятиме примиренню на засадах істини й шанування пам’яті полеглих;

7. усвідомлюючи, що перехід від комуністичної диктатури до демократії не може бути здійснений миттєво і що при цьому мають бути враховані історичний досвід та культурна спадщина відповідних країн;

8. підкреслюючи при цьому, що уряди та всі прошарки суспільства зобов’язані докласти невтомних зусиль задля будівництва справжньої демократичної системи, що забезпечує абсолютне додержання прав людини, не допускаючи використання відмінностей у політичній культурі та традиціях як підстави для невиконання зобов’язань;

9. шкодуючи з того, що у багатьох країнах, у тому числі із сталими демократичними традиціями, громадянські свободи знову піддаються небезпеці, нерідко у зв’язку з тим, що вживаються заходи боротьби з так званими «новими загрозами»;

10. нагадуючи про ініціативу Європейського парламенту об’явити 23 серпня, тобто день, коли 70 років тому був підписаний пакт «Ріббентроп-Молотов», Загальноєвропейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму в ім’я збереження пам’яті жертв масових депортацій та страт.

 11. знову підтверджує свою єдину позицію, що заперечує тоталітарне правління у будь-якому вигляді незалежно від його ідеологічних засад;

12. закликає країни-учасники сумлінно дотримуватися й виконувати всі зобов’язання, прийняті на себе у дусі доброї волі;

13. переконливо закликає країни-учасники:

а. продовжувати вивчення тоталітарної спадщини та підвищувати поінформованість громадськості, розробляти та удосконалювати навчальні посібники, програми та заходи, особливо для молоді, щодо тоталітарної історії, людської гідності, прав та основоположних свобод людини, плюралізму, демократії та толерантності,

б. заохочувати та підтримувати діяльність неурядових установ, які здійснюють дослідну та просвітницьку роботу стосовно злочинів тоталітарних режимів;

14. просить також уряди та парламенти країн-учасників повністю позбутися всіх структур та моделей поведінки, націлених на те, щоб прикрасити минуле, намагаючись до нього повернутися  або ж прагнути подовжити своє існування і в майбутньому, перешкоджаючи повній демократизації;

15. просить також уряди та парламенти країн-учасників повністю позбутися всіх структур та моделей поведінки, у підмурки яких було первісно закладено порушення прав людини;

16. знову звертається із закликом до всіх країн-учасників відкрити свої історичні та політичні архіви;

17. висловлює глибоку занепокоєність з приводу звеличення тоталітарних режимів, включаючи проведення публічних демонстрацій в ознаменування нацистського або сталінського минулого, а також можливого поширення та зміцнення екстремістських рухів, включаючи неонацистів та скинхедів;

18. закликає країни-учасники до проведення політики протидії ксенофобії та агресивному націоналізмові, а також вжити більш ефективних заходів з боротьби з цим явищем;

19. просить приділити більше уваги з боку всіх країн-учасників додержанню прав людини та громадянських свобод навіть у скрутні часи терористичних загроз, економічної кризи, екологічних катастроф та масової міграції.

 Основний автор пан Роберто Баттелі, Словенія

ВІЛЬНЮС, 29 ЧЕРВНЯ – 3 ЛИПНЯ 2009 РОКУ

SC (09) 3 R

 Переклад Харківської правозахисної групи