Чи захистить Україна права Уміда Хамроєва?
Громадянин Узбекистану Умід Хамроєв в 2009 році попросив Україну про надання йому статусу біженця, твердячи, що він побоюється переслідування з боку узбецької влади через свої релігійні погляди, а ще через те, що багато хто з його знайомих вже позбавили волі за «політичними» чи «релігійними» статтями. Українська влада відмовила йому в притулку, вирішивши, що підстав опасуватися переслідувань у заявника немає. У. Хамроєв подав заяву про оскарження відмови до суду, однак 10 червня 2010 року суд вирішив, що побоювання заявника не мають під собою підстав. Наступним кроком, після отримання на руки письмової копії рішення суду, мала бути апеляція. Однак біженець на неї не дочекався: 15 червня, о 7:55 ранку, його забрали з дому співробітники українських силових структур, не пред’явивши ані посвідчень, ані документів, які обґрунтовували б затримання, не повідомивши, куди і на скільки забирають.
Отже, українська влада відмовила Уміду Хамроєву у наданні статусу біженця через те, що його не переслідують і у той самий час затримала його на вимогу переслідувачів (Хамроєва оголосила в розшук Республіка Узбекистан, за чотирма сумно відомими «політичними» чи «релігійними» статтями Кримінального Кодексу – від «Замаху на конституційний лад Республіки Узбекистан» до «Участі у заборонених організаціях»).
Адвокат затриманого В’ячеслав Якубенко вимагав звільнити свого підзахисного з-під варти через те, що видання шукача притулку до Узбекистану порушило би ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (заборона катування). Він пояснив суду, що у випадку екстрадиції його підзахисного до Республіки Узбекістан існує серйозна загроза застосування до нього тортур, бо згідно докладів міжнародних правозахисних організацій в узбецьких правоохоронних органах тортури застосовуються частіше за все саме до обвинувачених у скоєнні політичних злочинів. Однак прокурор та представник МВС вимагали тримати Уміда Хамроєва до отримання запиту на екстрадицію.
17 червня 2010 р. Ірпінський міський суд Київської області вирішив подовжити утримання Уміда Хамроєва під вартою на термін до десяти діб і Всесвітній день біженця – 20 червня – Умід Хамроєв зустрів в ув’язненні, під загрозою видання до рук тих, від кого тікав.
І ще. 17 червня 2010 року, саме в день суду, набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо видачі особи (екстрадиції)», про що ані суд, ані адвокат на момент судового засідання не знали (Закон опубліковано в «Голосі України» якраз 17 червня). За ст. 461 КПК затримана на території України особа, яка розшукується іноземною державою у зв’язку із вчиненням злочину, негайно звільняється, якщо протягом 72 годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про застосування тимчасового або екстрадиційного арешту. У зв’язку з цим адвокат Хамроєва подав до суду клопотання з проханням негайно скасувати постанову від 17 червня про продовження строку затримання Уміда Хамроєва до десяти діб.
N. B. За інформацією проекту «Без кордонів», українська влада вже неодноразово висилала біженців до країн походження. Так, 23 травня виходець з Палестинської Автономії був висланий назад з аеропорту Бориспіль – йому відмовили у можливості подати прохання про отримання статусу біженця. Наприкінці грудня 2009 року зник без вісти біженець з Узбекистану Хамідулло Тургунов, який попросив про надання притулку в Україні. Спроби отримати офіційну інформацію про його місцезнаходження від українських органів влади завершилися невдачею, однак за отриманими неофіційними повідомленнями, він перебуває в узбецькій в’язниці. У листопаді 2009 року українська влада вислала до країни походження родину – 8 шукачів притулку з Афганістану.
Підготовлено на основі матеріалів з різних джерел.