Уряд України береться за інформаґенції
Законопроект щодо державної реєстрації інформаційних аґенцій, зареєстрований 30 червня, як вважають деякі українські політики і медіаексперти, може бути спробою уряду встановлення контролю над Інтернет виданнями
Законопроект щодо державної реєстрації інформаційних аґенцій, зареєстрований у Верховній Раді 30 червня під номером 6603, як вважають деякі українські політики і медіаексперти, може бути спробою уряду встановлення контролю над інтернет виданнями.
Законпроект подано від імені уряду Миколи Азарова. Він пропонує запровадити штраф 2 тисячі гривень за поширення інформації інформаґентствами без держреєстрації.
В законопроекті також пропонується ввести штраф у розмірі 120 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (2040 гривень) за випуск або розповсюдження інформаційної продукції інформаційним аґентством без його державної реєстрації як субєкта інформаційної діяльності, а також за ухилення від перереєстрації інформаґентства.
Затягування віжок
Відповідні доповнення пропонується внести до Кодексу про адміністративні правопорушення.
"Мені здається, що в жодній країні світу спроби боротися з інтернетом успішними не були"
А.Шевченко
За такі ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, пропонується встановити штраф у розмірі 300 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (5100 гривень).
Законопроект також передбачає зміни в закон про інформаційні аґентства, якими пропонується встановити, що до заяви про державну реєстрацію інформаційних аґентств повинні додаватися установчі документи і виписка з Єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.
В Україні чимало інтернет сайтів працює незарєстрованими, що з одного боку, є особливістю незалежного інформаційного простору, з іншого, створює умови для так званих «викидів інформації», достовірність якої інколи важко встановити.
Контроль над інтернетом?
Редактор інтернет-видання «Телекритика» Наталія Лігачова звертає увагу на те, що законопроект був зарєстрований тоді, коли президент Віктор Янукович продемонстрував перед урядовцями наркотики, які нібито купили через інтернет.
«А в одному з телевізійних синхронів це пролунало так, що наркотики купили через ЗМІ...Можна припустити, що будуть спроби регулювати інтернет», - вважає медіаексперт.
За словами Наталії Лігачової, навіть окремим блоґерам можна закидати, що вони є незареєстрованими державою поширювачами інформації.
Заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова, депутат від БЮТ Андрій Шевченко вважає, що найбільш прийнятним варіантом для врегулюваня ситуації з інтернет-виданнями була б їхня добровільна реєстрація.
В інтерв’ю Українській службі Бі-Бі-Сі Андрій Шевченко сказав, що «законопроект виглядає незграбною спробою приструнити інтернет-середовище».
«Мені здається, що в жодній країні світу спроби боротися з інтернетом успішними не були. Ефективніша добровільна реєстрація інтернет-видань, що надасть їм переваги мас-медіа»,- сказав депутат Шевченко.
Деякі експерти розходяться в оцінках щодо нового законопроекту, вказуючи на те, що він потребує глибокого вивчення.
Впродовж останніх місяців моніторингові організації відзначали тенденцію деяких українських ЗМІ не поширювати інформацію, яка може не сподобатися владі.
Однак представники влади заперечували, що це є результатом спроб їхнього втручання в діяльність ЗМІ.