MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Земляки пам’ятають генерала Григоренка

12.07.2010   
У Приморську Запорізької області урочисто відкрили меморіальну дошку земляку, яку розмістили на фасаді регіонального українсько-болгарського ліцею - колишньої Ногайської трудової школи. Тут він учився у 1918-1921 роках.

Пам'ять про відомого правозахисника, дисидента, борця із наслідками сталінізму та політики Хрущова, засновника Української Гельсінської групи, сподвижника академіка Андрія Сахарова - генерала Петра Григоренка увічнена на батьківщині героя. У Приморську Запорізької області урочисто відкрили меморіальну дошку земляку, яку розмістили на фасаді регіонального українсько-болгарського ліцею  - колишньої Ногайської трудової школи. Тут він учився у 1918-1921 роках.

Петро Григоренко народився у селі Борисівка неподалік Приморська. Його життя було таким величним, як і трагічним. Принциповість, незламність, мужність, любов до людей вели його шляхом боротьби за краще майбутнє для свого народу. У грізні роки Великої Вітчизняної він захищав батьківщину від фашистів. Пізніше, на початку 60-х років минулого століття, будучи викладачем військової академії ім. Фрунзе, генерал Григоренко публічно виступив з різкою критикою політики Сталіна та Хрущова, заснував Союз боротьби за відродження ленінізму. У 70-х він був одним із засновників Гельсінської групи у Москві, а згодом - у Києві, координував їх діяльність. Комуністичний режим переслідував його за вільнодумство. Петра Григоренка позбавили генеральського звання, нагород та пенсії, неодноразово ув'язнювали, відправляли на примусове лікування до психіатричної лікарні. Як і Андрія Сахарова, його визнали дисидентом, наприкінці 70-х вислали із Радянського Союзу, забрали громадянство і заборонили повертатись на батьківщину. Він помер у Сполучених Штатах Америки всього за 4 роки до проголошення незалежності України.

Пам'ять про цю видатну людину увічнена у назвах вулиць, зокрема, у Києві його іменем названо проспект. А, наприклад, в Криму генералу Григоренку (звання йому повернули вже після реабілітації) віддають особливу шану за те, що доклав чимало зусиль на захист прав кримських татар та інших депортованих народів: тут йому навіть встановили пам'ятник і його ім'ям назвали вулиці у кількох населених пунктах.

За словами голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха, невдовзі його ім'ям назвуть вулиці у Приморську та Борисівці, повідомляє для нашої газети Наталя Зворигіна.

Урядовий кур'єр

№ 125 (4276)

10 липня 2010 року

 Поділитися