MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Політичне правосуддяНовий Закон про судоустрій: швидке і неякісне правосуддя від розумних, але залежних суддівАркадий Бущенко: судьи выпрашивали этого изнасилования 20 летКоаліція не дочекалась висновку Венеціанської комісіїНа Лавриновича чекають у Страсбурзі, аби поговорити про долю Верховного судуЕксперт: помилки в судовій реформі можуть дорого обійтися суспільствуВенеціанська комісія розгляне судову реформу Януковича не раніше вересняПредставники ПАРЄ наполягають на повторному розгляді законопроекту щодо судової реформиЗагрози, закладені у проекті нової судової реформи, можуть переважити його досягненняСеверінсен: пропозиції Януковича мають «пройти» Венеціанську комісіюГлава СБУ стал членом Высшего совета юстицииНі Політизації Правосуддю!Правосуддя під контролем ПрезидентаНовий закон про судоустрій обмежить доступ українців до судуПравозахисники прогнозують посилення безладу в судочинствіСудова реформа: крок вперед і два назадСША радять Україні змінити закон про судоустрійВерховний суд подає до суду на КабмінЕксперти Венеціанської комісії: «Дуже важко збагнути логіку змін, що відбулися в українському правосудді шляхом його реформування»Янукович вивів Хорошковського зі складу Вищої ради юстиції

Відкрите звернення до Президента України щодо ветування Закону України „Про судоустрій і статус суддів”

18.07.2010   
У разі підписання Закону „Про судоустрій і статус суддів" у прийнятій редакції громадяни отримають швидке, але несправедливе правосуддя від залежних суддів

Відкрите звернення до Президента України щодо ветування Закону України „Про судоустрій і статус суддів”

Шановний пане Президенте!

7 липня 2010 р. Верховна Рада, не очікуючи висновку Венеціанської комісії, поспішно прийняла Закон „Про судоустрій і статус суддів". Це мало би ознаменувати початок проведення довгоочікуваної судової реформи.

Однак, незважаючи на значну кількість позитивних новел, деякі положення нового Закону, на наш погляд, не відповідають Конституції, європейським стандартам та інтересам громадян і зведуть нанівець майбутні досягнення реформи.

Зокрема, не відповідають Конституції:

- розширення всупереч ст. 131 Конституції функцій Вищої ради юстиції повноваженнями призначати і звільняти керівників судів, а також розглядати скарги суддів, яким відмовлено у рекомендації на безстрокове обрання;

- збереження права Президента переводити суддів, у тому числі обраних безстроково, незважаючи на порядок, встановлений ст. 128 Конституції;

- необґрунтоване встановлення винятків для апеляційного та касаційного оскарження судових рішень з ігноруванням змісту конституційних засад судочинства, визначених ст. 129 Конституції;

- позбавлення Верховного Суду, який відповідно до ст. 125 Конституції має статус найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції, ефективних можливостей щодо уніфікації практики цих судів - позбавлення права на ухвалення остаточного рішення у справі; збереження можливості перегляду судових рішень у разі різного застосування лише норм матеріального, а не процесуального права, і тільки тоді, коли такий перегляд допустить відповідний вищий спеціалізований суд, рішення якого оскаржується;

- збереження і навіть розширення всупереч конституційному принципу розподілу влади участі Генерального прокурора та Міністра юстиції у роботі пленумів вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду.

Не узгоджуються з європейськими стандартами:

- покладення спеціальної підготовки майбутніх суддів на залежну від Міносвіти установу - інститут (факультет) підготовки професійних суддів при вищому національному навчальному закладі IV рівня акредитації;

- передбачення участі такої, залежної від виконавчої влади, установи в процесі добору суддів;

- невстановлення об’єктивних критеріїв та конкурсу при переведенні суддів, у тому числі при обранні на посаду в судах вищого рівня;

- збереження інквізиційної (не змагальної) процедури притягнення суддів до відповідальності, за якої член Вищої кваліфікаційної комісії суддів або Вищої ради юстиції є одночасно і слідчим, і обвинувачем, і суддею відносно судді.

Не відповідають інтересам громадян:

- запровадження можливості судового розгляду справи без участі особи, яка не була повідомлена про судовий розгляд, наприклад, з вини пошти;

- суттєве скорочення строків на подання апеляційної та касаційної скарг на рішення суду. За відсутності системи доступної та ефективної системи правової допомоги така новела завдасть сильного удару людям з невисоким рівнем достатку;

- значне скорочення строків розгляду справ у кожній інстанції до місяця-двох, а в деяких категоріях справ - 20, 15 чи навіть 5 днів. Необхідність дотримання таких строків неминуче приведе до порушення процесуальних прав осіб та поверхового розгляду справ;

- позбавлення права заявити судді відвід, якщо про обставини, які є підставою для цього, стали відомі після початку розгляду справи;

- введення в дію Закону з 15 липня 2010 р., що не дасть ні юристам, ні суддям можливості оволодіти новим процесуальним інструментарієм.

У разі підписання Вами Закону „Про судоустрій і статус суддів" у прийнятій редакції громадяни отримають швидке, але несправедливе правосуддя від залежних суддів.

Оскільки Ви ставили зовсім іншу мету судової реформи - забезпечення справедливого судочинства та справжньої незалежності суддів, закликаємо Вас повернути Закон до Верховної Ради зі своїми пропозиціями, спрямованими на узгодження його положень із Конституцією, європейськими стандартами та інтересами українських громадян.

1.      Центр політико-правових реформ

2.      Українська Гельсінська спілка з прав людини

3.      Харківська правозахисна група

4.      Катерина Левченко, Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла страда-Україна"

5.      Володимир Ханас, Адаптаційний чоловічий центр, Тернопіль

6.      Володимир Пономаренко, Конотопське Товариство "Гідність"

7.      Андрій Діденко, Центр захисту прав людини „Свобода"

8.      Еліна Шишкіна, народний депутат України

9.      Віктор Гарбар

10.  Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян (Луганськ)

11.  Громадська організація "Експертна група"

12.  Андрій Григоренко, Фонд Петра Григоренка

13.  Олександр Ліщук

14.  Ярослав Татомир, Львів

15.  Надія Банчик, Каліфорнія, США  

16.  Майя Шульга,   Кафедра політичних наук, Каліфорнійський університет

17.  Міхаель Мосер, професор, Віденський університет та Український вільний університет у Мюнхені

Тетяна Карлічук

Волтер Марусжак

Орися Крутька

В.Л. Костінюк

Глорія Вінн

Аіше Меметова

Микола Конрад

Оксана Кравченко

Ольга Бобик

Аріадна Охримович, Торонто, Канада

Микола Стаднік

Василь Салушок, Торонто, Канада

Євген Ласкевич

Леся Піт

Джон Гикавий, Квебек, Канада

Стафані Савін, Калгарі, Канада

Пітер Бігун

Галина Копач

Джорж Джасків професор психіатрії, Університет Кейс Уестерн Резерв, Клівленд, США

Роман Сенкус, Торонто, Канада

Андрій Цибульський, Монреаль, Канада

Ірен В. Продан, Парма, Огайо, США

Тереза Люсней, Канада

Дарья Троян

Оксана Шмагельські

Надя Ковалішин

Любомир Лавризький

Леся Баблак

Крістоф Слєдзінскі

Вільям Цузак

Дмитро Модін

Володимир Ковтунець

Роберт Дж. Плешняк, адвокат

Марта Мудрі,  Колумбус, штат Огайо, США

Тетяна Герич, адвокат

Філіпс Фрідман Котлер, Канада, Монреаль

Мирон Лазар

Дінна Лісінескі, Чикаго, Іллінойс, США

Ірен Корд

Марта Савчак Краус, штат Огайо, США

Оксана Фолтун

Роман Новаківський

Ольга Новаківська

Андрій Ясів Торонто, Канада

Георгій Марунік, Бостон, США

Ференцевич Роман Софронович, Вашинґтон, США

Алекс Корол, Ріверсайд, штат Каліфорнія, США

Богдан і Джоанна Целевичі, Чикаго, Іллінойс, США

Роман Вовчук, США

Марк Несторович, США

М . Н . Латишко  

Роман Романов

Новиков Віталій, Харків

Леонід Романюк, Павлоград, Україна

Сергій Зінченко, журналіст, правозахисник

Юрій Щербак, місто Павлоград

Вадим Гладчук, редактор опозиційного Інтернет-видання Sprotiv.org

Телефон +380504629415

Донецька обласна громадська правозахисна організація "Повага"

Дебальцівська група Донецької обласної громадської правозахисної організації "Повага"

Юрiй Сидоров, юрист

Дементій Білий, голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України

Сергій Буров, Громадська організація М’АРТ, Чернігів

Марина Говорухіна, УГСПЛ

Олена Богданюк

Андрій Толопіло Одеська правозахисна група "Верітас"

Павленко Виталий Викторович юрист, м. Мелітополь

Олексій Ліпков, Херсонська ГОІ "Ініціатива на захист громадських прав інвалідів" 

Олександр Солонтай Всеукраїнська громадська організація "Інститут Політичної Освіти"

Володимир Каплун, редактор бюлетеня "Права людини. Громадянська освіта"

ГО "Центр громадської адвокатури"

Анатолій Бойко, Одеська обласна організація ВГО КВУ

Віталій Разік, виконавчий директор громадського благодійного фонду "Право і Демократія"

Олексій Кляшторний голова ЦКК Всеукраїнської профспілки"Народна солідарність"

Олександр Славський, юрист

Марія Ясеновська, Харківська обласна фундація "Громадська Альтернатива"

Ільченко Дмитро, в.о. голови ХОО ВГО "Громадянська мережа "ОПОРА"

Андрій Странніков, голова ВГО "Інститут Політичної Освіти"

Центр суддівських студій

О.Безкоровайна, Херсонська обласна організація солдатських матерів України .

Світлана Сененко, незалежна дослідниця

Галина Литвин, студентка

      100.    Проект "Без кордонів" ГО "Центр Соціальна Дія"

101.    Віктор Мазураш, правозахисна організація "Надія", м. Одеса

102.    Ірина Тютюнник та білоруський опозиціонер Ігор Коктиш (www.i-cent.org.ua)

103.    Тищенко Віталій Олегович , Тищенко Тетяна Миколаївна

104.    Центр правових та політичних досліджень "СІМ", Львів

105.    Шамрай Роман "Севастопольская правозащитная группа"

106.    Денис Береговий, студент

107.    Лариса Бау, США

108.    Дмитро Сінченко, громадська ініціатива "Воля"

109.    Галина Петріашвілі, журналіст, Грузія

110.    Анатолій Голубович,приватний підприємець

111.    ІПЦ НАШЕ ПРАВО (м.Львів)

112.    Богдан Матіяш, український журналіст, Каліфорнія

113.    Бойко Валерій, Голова ради Нетішинського міського товариства захисту прав споживачів "КонтрАкт", адвокат

114.    Кружко Володимир Степанович, приватний підприємець

115.    Надія Самардак, Громадська організація М’АРТ

116.    Антоніна Гудзь, Тернопіль

117.    Микола Хавронюк, м. Київ, доктор юридичних наук, заслужений юрист України, головний редактор журналу "Підприємництво, господарство і право"

118.    Оксана Прокіпчук, Тернопіль

119.    Сергій Буров, Громадська організація М’АРТ

120.    Українець Ігор, м.Тернопіль

121.    Мельничук Єлизавета адвокат

122.    Олександр Степаненко голова ГО «Гельсінська ініціатива-ХХІ» (м. Чортків Тернопільської області)

123.    Попович Віталія, м. Київ, юрист

124.    Чайковська Анна м. Вінниця ВОО Суспільна Служба України

125.    Наталя Беліцер. Інститут демократії імені Пилипа Орлика. Київ

126.    Ханас Василь м.Львівx член ВМГО «Українська платформа»

127.    Надія Захарчук, Мельбурн, Австралія

128.    Яна Остапенко, кандидат історичних наук, доцент, Мельбурн, Австралія

129.    Товариство дружби "Тернопіль-Тираспіль"

130.    ВГО "Громадянський рух Олега Рябоконя"

131.    Маряна Куля, DesPro, спеціаліст

132. Іван Ґнатів, м. Тернопіль

 

22 липня 2010 року звернення було направлено Президенту України

 


 

 Поділитися