КВУ перед виборами констатує серйозні проблеми, не вирішені законом

Комітет виборців України констатує, що внесені 30 серпня зміни до закону про місцеві вибори зняли лише декілька суперечливих норм, але не вирішили низку серйозних проблем.

Про це йдеться у звіті КВУ щодо законодавства про місцеві вибори, підготовки політичних партій до виборів та процесу формування ТВК, поширеному в п’ятницю.

За висновком Комітету, ухвалений закон про вибори депутатів Верховної Ради Криму, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів "не відповідає загальноприйнятим міжнародним стандартам та традиції проведення виборчих процесів Україні".

"Змішана пропоційно-мажоритарна виборча система обмежила можливості місцевих лідерів та локальних груп активістів щодо їх впливу на перебіг місцевої виборчої кампанії. "Партизація" місцевих виборів є недемократичною практикою, тому що діяльність місцевого самоврядування на рівні міст та районів не носить політичного забарвлення", - заявляє КВУ. 

"Домінування політичних партій залишило поза виборчим процесом значні соціальні та професійні групи населення, що негативно впливатиме на якість роботи місцевих органів влади", - констатують у Комітеті.

За його висновком, закон "встановлює нерівні умови для суб’єктів виборчого процесу в питаннях, які стосуються формування виборчих комісій для проведення місцевих виборів".

"Законом нівелюються принципи пропорційності представництва кандидатів та політичних партій у виборчих комісіях, вводяться суб’єктивні принципи відбору членів комісій та розподілу серед них керівних посад, порушуються засади колегіальності при прийняті виборчими комісіями своїх рішень", - зазначає КВУ.

Крім того, на думку комітету, закон наділяє Центрвиборчком "надмірними повноваженнями щодо здійснення територіальними комісіями своїх повноважень, що несе загрозу політизації їх роботи на місцевих виборах".

"Враховуючи досвід попередніх кампаній, виборчі спори мають вирішуватися через механізми правосуддя, а не підмінюватись регулюванням ЦВК", - наголошують у КВУ.

Крім того, на організацію місцевих виборів відводиться "дуже мало часу", що може негативно вплинути на якість підготовки і проведення виборів.

Також КВУ зазначає, що закон не забезпечує прозорість інформації про кандидатів на виборах, бо не зобов’язує кандидатів у депутати місцевих рад надавати до виборчкомів свої передвиборчі програми, - і це негативно вплине на інформованість виборців.

Крім того, цей закон "не використовує у повній мірі можливості Державного реєстру виборців, що створює можливості для маніпулювання зі списками виборців та порушень при внесені до них змін". "Робота зі списками виборців надалі здійснюється низкою органів, засади взаємодії між якими не визначені чітко", - пише КВУ.

Закриті партійні списки та відсутність самовисування на місцевих виборах не дозволило провести повноцінний відбір кандидатів на місцеві вибори, додає Комітет.

"Використання елементів системи "праймеріз", яке не було урегульовано законодавством, мало більше відношення до електоральних технологій, ніж до процесу визначення  територіальними громадами свої лідерів", - вважає КВУ.

Водночас, законодавче регулювання участі громадських організацій у спостережені за виборчим процесом потребує удосконалення, адже громадські організації не наділені правом складати акти про порушення та отримувати копію протоколів про підрахунок голосів, і лише всеукраїнські організації наділені правом вести спостереження.  (http://pravda.com.ua/news/2010/09/10/5373258/)

 Звіт Комітету виборців України за підсумками моніторингу підготовки початку кампанії місцевих виборів в Україні.

Комітет виборців України – всеукраїнська громадська організація, яка вже п‘ятнадцять років здійснює комплексний моніторинг виборчих кампаній в Україні на предмет дотримання учасниками виборчого процесу українського законодавства та міжнародних стандартів демократичних виборів. В межах цього звіт КВУ проаналізував законодавство про місцеві вибори, підготовку політичних партій до виборів, процес формування ТВК.

Законодавство про місцеві вибори

Прийнятий Верховною Радою України Закон України«Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» не відповідає загальноприйнятим міжнародним стандартам та традиції проведення виборчих процесів Україні. Внесені 30 серпня зміни до Закону про місцеві вибори зняли лише кілька суперечливих норм, але не вирішили низку інших серйозних проблем:

• Змішана пропоційно-мажоритарна виборча система обмежила можливості місцевих лідерів та локальних груп активістів щодо їх впливу на перебіг місцевої виборчої кампанії. «Партизація» місцевих виборів є недемократичною практикою, тому що діяльність місцевого самоврядування на рівні міст та районів не носить політичного забарвлення. Домінування політичних партій залишило поза виборчим процесом значні соціальні та професійні групи населення, що негативно впливатиме на якість роботи місцевих органів влади.

• Прийнятий Закон встановлює нерівні умови для суб’єктів виборчого процесу в питаннях, які стосуються формування виборчих комісій для проведення місцевих виборів. Законом нівелюються принципи пропорційності представництва кандидатів та політичних партій у виборчих комісіях, вводяться суб’єктивні принципи відбору членів комісій та розподілу серед них керівних посад, порушуються засади колегіальності при прийняті виборчими комісіями своїх рішень.

• Прийнятий Закон наділяє Центральну виборчу комісію надмірними повноваженнями щодо здійснення територіальними комісіями своїх повноважень, що несе загрозу політизації їх роботи на місцевих виборах. Враховуючи досвід попередніх кампаній, виборчі спори мають вирішуватися через механізми правосуддя, а не підмінюватись регулюванням ЦВК.

• На організацію чергових місцевих виборів Законом відводиться дуже мало часу, що з рахуванням функціонального навантаження на ЦВК та територіальні виборчі комісії навряд чи позитивно вплине на якість підготовки і проведення виборів.

• Закон не забезпечує прозорість інформації щодо кандидатів на виборах. Виборче законодавство про місцеве вибори не зобов’язує кандидатів в депутати місцевих рад надавати до виборчих комісій свої передвиборчі програми, що негативно вплине на інформованість виборців .

• Прийнятий Закон не використовує у повній мірі можливості Державного реєстру виборців, що створює можливості для маніпулювання зі списками виборців та порушень при внесені до них змін. Робота зі списками виборців надалі здійснюється низкою органів, засади взаємодії між якими не визначені чітко.

• Закриті партійні списки та відсутність самовисування на місцевих виборах не дозволило провести повноцінний відбір кандидатів на посади в місцевих виборів. Використання елементів системи «праймеріз», яке не було урегульовано законодавством, мало більше відношення до електоральних технологій, ніж до процесу визначення територіальними громадами свої лідерів.

• Законодавче регулювання участі громадських організацій у спостережені за виборчим процесом потребує суттєвого удосконалення. Громадські організації не наділені правом складати акти про порушення та отримувати копію протоколів про підрахунок голосів, що не відповідає принципам національного незалежного спостереження. Крім цього, законом передбачені обмеження для громадських організацій за статусом, оскільки лише всеукраїнські організації наділені правом вести спостереження.

Передчасна виборча кампанія, яку розпочали партії

Більшість політичних партій розпочали передвиборчу кампанію задовго до її офіційного старту. Після внесення змін до закону про місцеві вибори, які дозволили брати участь у виборах практично всім партіям, більшість з них почали працювати в режимі повноцінної виборчої кампанії. Найбільш активно по всій країні агітацію розпочали Партія Регіонів, «Сильна Україна», «Батьківщина», «Єдиний центр», «Свобода». В деяких регіонах спостерігається активність УНП, «За Україну», КПУ, ПСПУ, «Союз», УДАР. В окремих містах локально ведуть виборчу кампанію меш відомі партії, місцеві осередки яких будуть висувати кандидатів в міські голови та в депутати місцевих рад: «Вільні демократи», «Совість України», «Родіна», «Рідне місто» тощо.

Агітаційна кампанія полягає в основному в розміщенні зовнішньої реклами, розміщення «прихованої реклами» в місцевих ЗМІ, поширення недостовірної інформації про конкурентів. Кілька партій розгорнули мережу агітаційних наметів.

Разом з тим, неофіційний початок виборчої кампанії вже виявив особливості участі в ній різних політичних сил:

Партія Регіонів. Найбільш структурованою і підготовленою до участі у виборах зараз виглядає Партія Регіонів. Окрім розміщення зовнішньої реклами, були проведений загальноукраїнські та обласні збори Партії Регіонів, до організації яких залучалися ресурси держаних адміністрацій. Також за звітний період спостерігався масовий вступ в Партію Регіонів раніше безпартійних міських голів.

Найбільшою проблемою, з якою стикнулися представники ПР під час підготовки до виборів (особливо у східних та південних регіонах) – це необхідність визначити одного кандидата на посаду міських голів в тих містах, де є декілька претендентів від ПР (наприклад в Одесі, Харкові). Цей процес супроводжувався внутрішніми конфліктами в середині місцевих організацій ПР, які здебільшого так не стали публічними. Не менш болісно проходить процес формування виборчих списків від ПР у місцеві ради: попит перевищує пропозицію.

«Батьківщина». Початок передвиборчої кампанії для «Батьківщини» характеризувався процесами розколів та зміни в керівництві низки обласних організацій. Зокрема це спостерігалося у Львівській, Київській, Харківській, Луганській. Це призвело до того, в певних ключових регіонах «Батьківщина» просто не готова участі у місцевих виборах. Непроста ситуація в цих обласних організаціях зумовлена як внутрішньою складовою і конкуренцією в середині партії, так і інспірована ззовні: через суперечливі судові рішенні і формальні перепони з боку обласних управлінь юстиції.

«Сильна Україна». Головною особливістю ведення агітації «Сильною Україною» стало проведення так-званих «народних праймеріз». Ця кампанія отримала широкий резонанс завдяки потужному інформаційному супроводу. Однак, більшість експертів схиляється до думки, що «праймеріз» «Сильної України» був швидше перевиборчою технологією, а не процедурою прозорого формування списків. Окрім того, «Сильна Україна» не знайшла власних кандидатів у мери кількох великих міст, де ця політична сила має великий рейтинг.

Формування територіальних виборчих комісій.

За оцінками КВУ згідно положень нового Закону про місцеві вибори, діяльність ТВК буде більш суб’єктивною. Обласні і районні ТВК формує ЦВК, в їх склад включаються особи, подані зареєстрованими в цих областях (районах, містах) організаціями партій. Причому 15 членів ТВК формуються з подань осередків партій, які мають у Верховній Раді (по три кандидатури від фракції). Однак на сьогодні в парламенті три фракції представляють блоки партій, а взагалі у ньому представлено 16 політичних партій, чиї осередки можу подати до ТВК аж 48 претендентів на 15 місць. В законі не передбачений жодний механізм відбору членів ТВК від партій, які сформували блоки. ЦВК вирішує кого включати, а кого ні власний розсуд, керуючись лише суб’єктивним критерієм «с врахуванням досвіду роботи в комісіях».

Тому безпроблемним буде затвердження членів ТВК від Партії регіонів та КПУ, в той час як Блок Литвина, Батьківщина-БЮТ і НУНС мають проблеми з узгодженням кандидатур між своїми партійними осередками, які за інформацією з місць переважно готують свої подання окремо.

Також в новій редакції закону відсутній принцип пропорційності розподілу керівних посад в комісії. Тому представники однієї партії можуть зайняти посади більшості (або навіть всіх) територіальних виборчих комісій.

Загалом такий принцип формування ТВК дає переваги тим партіям, які мають більшість в ЦВК.

Громадський контроль за місцевими виборами.

Новий закон передбачає спостерігачів за місцевими виборами від всеукраїнських громадських організацій. Однак для реєстрації таких спостерігачів окрім інших документів потрібна копія статуту, завірена міністерством юстиції України. КВУ звернувся до Міністерства з таким проханням, однак там повідомили, що строк виконання цієї процедури нічим не регламентований. Відтак КВУ звертається до міністерства юстиції України в найближчі терміни завірити копії статутів громадських організацій, які до них з цим звернулися, щоб вони змогли взяти участь у громадському контролі за місцевими виборами.

КВУ також закликає якнайбільшу кількість закордонних і міжнародних інституцій, дипломатичних представництв в Україні взяти участь у спостереженні за місцевими виборами в Україні.

Водночас КВУ обурений тим фактом, що Міністерство закордонних справ України не направило офіційне запрошення місії спостерігачів від ОБСЄ/БДІПЛ для роботи на місцевих виборах в Україні.

doc1284113324CVU_reliz-10.09.10.doc (50.5Kb)